Повзуча «амністія» для сепаратистів і бойовиків

Новини

Термін давності для сепаратистів, що здійснювали злочини середньої тяжкості в 2014 році, закінчився. Їх можна звільняти від кримінальної відповідальності. Вони «чисті перед законом» і можуть балотуватися хоч у президенти України, відзначає ZN.UA.

Амністія «учасників подій на Донбасі», яка передбачена Мінськими домовленостями, і забезпечення якої Москва наполегливо вимагає від Києва, залишається дискусійною у переговорах і вкрай болючою темою для українців, оскільки вони не готові ні прощати, ні забувати тих, хто відчинив двері війні. Хто блокував українські військові частини і БТР на дорогах, сидів у виборчих комісіях» псевдореферендумов і йшов на вибори незаконно створені органи квазиреспублик.

  • Як Кремль грає з «мирним планом» Зеленського

© depositphotos/ igorgolovniov

«Тимчасової» механізм

Це ж стосується і окупованого Криму, хоча до нього у влади все ще «не дійшли» ні на одному рівні. Сепаратисти «середньої ланки», ті, хто в ході «російської весни» в Севастополі та АР Крим і в подальшому протягом усього 2014 р. скоював злочини, за які «дають» не більше 5 років позбавлення волі, фактично вже «амністовані» часом. Саме такий термін давності для відповідальності за ст. 110 Кримінального кодексу України — посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Або ж публічні заклики до вчинення таких умисних дій.

Так, це дуже болісно сприймати тим, хто втратив когось з рідних. І перелік втрат у кожного свій. Однак такий в Україні закон. І Україна вже тим повинна бути не Росія, що на її підконтрольній території закон працює. Яким би він не був.

Тому і я, стримуючи емоції, пишу про те, що тільки що, 20 грудня, в суд за ст. 110 ККУ зайшов обвинувальний акт у справі Ігоря Кучерявого, 41-річного севастопольця, учасника «Автоканала Севастополя» — «тактичної групи», як вони себе називають, яка на частоті 446 Mhz забезпечувала зв’язок і координацію злочинних дій незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя». Того, що виконувало для окупантів брудну роботу, — нападали, переслідували, викрадали проукраїнських активістів, перешкоджали роботі журналістів, були ширмою, а насправді — живим щитом для захоплення військових частин і кораблів.

За публічними свідченнями координатора «Автоканала» Максима Мішина та інших «героїв російської весни», ця «бойова група» забезпечила раціями і зв’язком блокпости Севастополя, окремі з яких мали прямий зв’язок зі штабом Чорноморського флоту РФ, і кілька сотень автомобілів членів «самооборони Севастополя». Публічно, на прес-конференції за участю Кучерявого, був визнаний факт, що саме на частоті «автоканала» здійснювалася координація переслідувачів знімальної групи каналу «Інтер» (журналісти Андрій Цаплієнко та Олена Механік) і грецького журналіста Костаса Онисенко.

Їх «самооборонівці» по-звірячому побили після зйомок спроби штурму військової частини ВМСУ російськими військовими. Телекамери — розбили, відзняті матеріали знищили. Роман Бочкала ще в 2014 р. оприлюднив радіоперехоплення розмов на частоті «автоканала», які підтверджують справжнє полювання на журналістів — свідків військового злочину РФ.

  • Бути чи амністії для сепаратистів?

А тепер — реалії нинішнього дня на прикладі одного «справи Кучерявого». Його затримали на КПВВ «Каланчак» до з’ясування обставин, коли він приїхав на вільну територію України отримати біометричний паспорт. Так, це таки магніт для РФ і окупованих нею територій, чиїх паспортів світ не визнає. Те, що він є членом путінської «Єдиної Росії», незаконно висувався від неї в депутати незаконного «заксобранія» Севастополя, як кажуть, до справи вже не пришити. І навіть участь у формуванні «Автоканал Севастополя» за давністю вже «амністовано» часом. Тому від оголошення підозри єдинорос і учасник «російської весни» Ігор Кучерявий перебував під цілодобовим домашнім арештом (зняв квартиру в Херсоні), гарантовано сподіваючись, що демократична держава, яку він зрадив, буде дотримуватися норми ст. 49 ККУ, і у в’язниці він не потрапить.

Правда, частина 5 тієї ж статті 49 ККУ передбачає, що давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачені ст. 109-114, тобто ст. 110 також сюди входить. Але от халепа! Законодавці цю поправку внесли 8 квітня 2014 р. Тому всі події лютого-березня в Криму (основні для окупації і спроби анексії РФ) під її дію не підпадають. З іншого боку, якщо крім ст. 110 фігурант «заслуговує» і на більш тяжкий злочин, то термін давності за ст. 110 йому вже не допоможе.

Так що в подальшому можна очікувати у справі «Кучерявого і Ко» (Ко — інших колаборантів)? Якщо інших, середньої тяжкості або більш тяжких, злочинів їм не інкримінують — їх чекає звільнення від кримінальної відповідальності. Тому можемо сказати, що на наших очах відбувається широкомасштабна «амністія» за часом.

Ст. 110, до речі, «допомогла» українській стороні нехай формально узаконити звільнення арештантів в процесах «обміну» з РФ і звільнення політичних в’язнів Кремля, а також у випадках співпраці підсудних зі слідством, коли обвинувачення було змінено зі ст. 111 ККУ (державна зрада) на ст. 110. В результаті серед інших були звільнені депутат з Євпаторії Сергій Осьмінін, севастопольський депутат, який голосував за приєднання до РФ, Володимир Галичий, керівниця відділення російського руху «Волонтери перемоги» Олена Одновол. Їх компанію незабаром може поповнити «міністр охорони здоров’я Криму Петро Міхальчевський, який не збирається повертатися на окупований півострів.

Але як переконують правоохоронці, вже існуюча де-факто практика відпускати колаборантів за «тимчасовою схемою» не означає, що у разі розслідування вчинених ними інших, а тим більше — найбільш тяжких, злочинів до них буде застосовано термін давності за ст. 110 ККУ. Однак, як по простому розсуд, незрозуміло: чому дії колаборантів треба фрагментувати і бігти до суду для гарантованого звільнення від кримінальної відповідальності за терміном давності, замість того щоб цілісно розслідувати їх діяльність протягом всіх п’яти років окупації. На прикладі Кучерявого це можуть бути злочини, передбачені «среднетяжкой» ст. 110 — участь у виборах «законодавчі збори» Севастополя «тяжкої» ст. 260 ККУ — створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань і участь у них. Але його справа вчора вже пішло в суд за «среднетяжкой» ст. 110.

Очевидна відповідь, про співпрацю з СБУ пропускаємо.

  • Як досвід денацифікації Німеччини може допомогти засудити сепаратистів Донбасу і Криму

Заржавевшее зброю

«Ми повинні закінчити війну і повернути свої території. Але я неодноразово говорив, що єдиний шлях до цього — дипломатія. Її потужна і дієва зброя — санкції. Я не втомлюся повторювати це всім нашим світовим партнерам, які допомагають нам, і я дуже їм вдячний, але іноді вони думають про зняття санкцій. Ви втрачаєте гроші — серйозно? Ну, вибачте, ми втрачаємо людей. У цивілізованому світі платити податки — це нормально, в тому числі задля гарантування порядку. Санкції — це, фактично, ті ж жорсткі податки, необхідні для світового порядку, це податок заради миру. І, поки він не буде поновлено, санкції повинні бути збережені».

Вибачте за довгу цитату, але це президент України Володимир Зеленський. Його виступ на YES-2019. Що, виходячи з цієї заяви-формулювання політичної волі, повинні були б зробити все ті, кому слід її реалізовувати в турборежимі? Перечитати і негайно привести в порядок (адекватно завданням і загрозам) Закон про санкції. Позначити цей інструмент як визначальний для КМУ і всього переліку відомств — Мін’юсту, АМКУ, “АРМА” і всіх реєстрів власників. Принцип токсичності країни-агресора, її державних і приватних компаній, причетних прямо або опосередковано (через власників/бенефіціарів або контрагентів), давно закладено в систему санкцій Заходу проти РФ. Але не України.

  • Хорватський досвід: як приборкувати сепаратистів в Україні

Втім, цю запізнілу завдання можна полегшити, якщо швидко створити новий держреєстр фізичних та юридичних осіб, щодо яких введено обмеження (санкції) у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України. І створити центральний орган влади (або наділити цими повноваженнями вже існуючий), який буде реалізовувати санкционную політику України проти РФ, контролювати подсанкционные активи, як це робить OFAC мінфіну США, і фіксувати порушення режиму санкції щодо Криму.

Україна зважилася на перші санкції лише у вересні 2015 року — в той час як перші західні були введені вже у березні 2014-го. Як показало розслідування кримського Центру журналістських розслідувань, українські санкційні списки зразка 2018 р. не потрапили 25 близьких до Путіна фізичних осіб і понад 40 пов’язаних юридичних осіб, які перебувають у списках США ще з 2014 року. І лише у березні 2014-го, під час президентських виборів, РНБО, очолюваний Петром Порошенком, додав цих та інших осіб у санкційні списки.

З тих пір жодного рішення РНБОУ про продовження/застосування санкцій до фізичних та юридичним особам, причетним до збройної агресії РФ проти України, застосовано не було. Яка тактика і стратегія в цій політиці нової влади України — незрозуміло. Правильні слова президента поки що не підкріплені жодними системними діями. Нині спрацьовує інерція, правда, з якимись несистемними поки що відзнаками.

  • Хто відповість за військові злочини на Донбасі?

10 грудня цього року в Брюсселі, напередодні чергового продовження західних санкцій проти РФ за анексію Криму, представники ЄС та України в сьомий раз обговорили наслідки незаконної анексії Криму і Севастополя. Зустріч проходила на рівні вищих посадових осіб Європейської служби зовнішніх дій і Європейської комісії, представників кількох українських міністерств і прокуратури АР Крим.

Як повідомляла прес-релізом Європейська служба зовнішніх дій «ЄС і Україна надали оновлені довідки про своїй відповідній політиці по Криму і Севастополю, зокрема обмежувальні заходи, обговорили безпеку та ситуацію з правами людини на півострові». З боку ЄС прозвучали запевнення у відданості політику невизнання анексії Криму РФ («ЄС не визнав і не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією. Він відданий повної реалізації своєї політики невизнання») і продовження дії санкцій. Учасники також звернули увагу на співробітництво на міжнародних форумах і питання міжнародного права.

Представники української делегації в неофіційних бесідах кажуть, що сьома зустріч якісно відрізнялася від попередніх, оскільки кожен з них отримав можливість детально ознайомити європейців з ситуацією на півострові, порушеннями прав людини, вимушеної «паспортизацією» українських громадян. А також висловитися на користь створення органу, який би моніторив дотримання режиму санкцій ЄС на території Криму і застосування покарання для порушників.

Як відомо, політика ЄС щодо передбачає, що кожна з країн — членів Союзу самостійно проводить цю роботу. І новини про те, що в тій чи іншій країні розпочато слідство про порушення санкцій за бізнес-діяльність в Криму, яка підпадає під обмеження (наприклад, постачання норвезького ільменіту по морю на судні німецької компанії для заводу Фірташа), не рідкість, проте повідомлень про застосування будь-якого покарання поки не зустрічалося.

  • «Русский мир» і «Новоросія» – це міфи, якими прикриваються злочинні організації

І тут українцям треба протерти дзеркальце, щоб краще побачити себе, улюблених і стражденних. Так звані українські санкції тануть сьогодні, як лід з холодильника. ВР України досі передбаченим законом способом не ввела жодної секторальної санкції проти РФ.

Зараз не існує єдиного верифицированного і офіційного списку фізичних та юридичних осіб, за якими рішеннями РНБОУ застосовані санкції за агресію проти України.

Не існує єдиного центрального органу влади, який би формував і здійснював санкционную політику України, контроль над активами подсанкционных фіз – і юросіб.

За даними джерел ZN.UA в уряді нині спостерігаються «осідання» санкційної теми, але позиція держави тут ні до чого. Проблема ніби в гальмуванні передачі функціоналу Олени Зеркаль, яка концентрувала на собі всю «російську історію», нинішнім заступником міністра закордонних справ. Дивно, що цю осідання на ніби головному напрямку дипломатії Зеленському у Зеленського досі не бачать.

Автор: Валентина Самар; ZN.UA

Події та кримінал