Ескадрони смерті діють досі. Цікаві факти про кілерів, які працюють на владу
Світ дізнався про існування цих «корпорацій кілерів» у 1960-1980-х рр. Тоді ескадрони смерті (від ісп. los escuadrones de la muerte) з’явилися у багатьох країнах Латинської Америки. Є думка, що в кінці 90-х ескадрон смерті був створений і в Білорусі.
Телеканал Belsat.eu зібрав кілька цікавих фактів про кілерів, які працюють на владу.
Стріляють по стінах, щоб показати, що жертва «опір»
У липні 2019 року Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет повідомила в своїй доповіді Венесуелі, що в країні діють ескадрони смерті.
«Вони відокремлюють молодих людей від інших членів сім’ї, перш ніж вистрілити в них», – говориться в доповіді ООН.
Ескадрони смерті – збройні групи, які займаються позасудовими вбивствами, тортурами або викраданнями людей з метою політичних репресій геноцидом, етнічними чистками, революційним терором.
За словами очевидців, ескадрони смерті приїжджають на чорних пікапах без номерних знаків. В ООН вважають, що мова йде про бійців спецпідрозділу FAES (венесуельський спецназ). Згідно з даними ООН, бійці FAES фальсифікують місця злочинів і підкидають жертвам докази, зокрема, зброю і наркотики. Вони стріляють по стінах, щоб показати, що жертва «опір». ООН повідомляє про вбивство бійцями FAES 5287 людина в 2018 році і 1569 осіб за перші п’ять місяців 2019 року. У вересні 2019-го Бачелет заявила, що тортури і вбивства тривають.
FAES патрулює вулиці міста Баркісімето, що на північному заході Венесуели. Фото: IVAN ALVARADO/Reuters
Венесуела переживає затяжну економічну і політичну кризу. Хуан Гуаидо, головний опонент чинного президента Ніколаса Мадуро, заявив про його відсторонення від посади глави держави.
Про наявність у Венесуелі ескадронів смерті ООН повідомляла у своїх доповідях в 2002 і 2003 роках.
- Новий предмет інтересу наркобаронів: війна мексиканських картелів за контроль над обігом авокадо
Офіцери вбивали засуджених з підкресленим садизмом
У 2008 році генерал Серхіо Арельяно був засуджений до шести років позбавлення волі за злочини, вчинені в роки правління чилійського диктатора Аугусто Піночета. Арельяно очолював «Караван смерті» – спецпідрозділ чилійської армії, яке за наказом Піночета виконало (або наказав виконати) більш 70 смертних вироків для політв’язнів у різних в’язницях країни (організація «Memoria y Justicia» повідомляє, що підрозділ вбило 97 осіб).
Колишній генерал чилійської армії Хоакін Лагос, що став свідком убивств, розповів, що офіцери з «Каравану смерті» убивали опонентів Піночета з підкресленим садизмом, часто піддаючи їх тортурам перед смертю.
Серхіо Арельяно, незважаючи на вирок суду, не сів у в’язницю. На момент винесення вироку у нього була важка форма хвороби Альцгеймера.
Контекст: За офіційними даними, за роки військової диктатури в Чилі з 1973 по 1990 рік було вбито за політичними мотивами майже 3,2 тис. осіб, майже 1,2 тис. пропали без вісті, а тортурам піддалися близько 28 тис. осіб. Відповідальність за ці злочини покладається на співробітників таємної політичної поліції диктатора — DINA (Директорат національної розвідки (ісп. Dirección de Inteligencia Nacional). Проти самого Піночета було порушено кримінальну справу, проте у 2006 році він помер.
«Ніщо, зроблене для захисту батьківщини, не може вважатися протизаконним»
У 60-х роках в Сальвадорі виникла розгалужена мережа воєнізованих груп, які виконували завдання ескадронів смерті. Елітою в них були резервісти армії і Національної гвардії, а «чорноробами» – сільські бідняки. Пізніше на їх базі сформувалася Націонал-демократична організація (ісп. Organización Democrática Nacionalista), ORDEN, яка діяла під гаслом: «Ніщо, зроблене для захисту батьківщини, не може вважатися протизаконним». Офіційно ORDEN не був пов’язаний з державою. Згодом виникало ще кілька великих ескадронів. Всі вони займалися усуненням неугодних владі – комуністів, християнських демократів, профспілкових лідерів і недостатньо лояльних до уряду католицьких священиків.
Контекст: Багаторічна кривава політична боротьба між правими і лівими стала причиною громадянської війни в Сальвадорі, яка тривала з 1979 по 1992 рік і завершилася укладенням мирної угоди, розпуском збройних формувань опозиції, скороченням армії та переформуванням поліції.
Після закінчення громадянської війни ескадрони смерті нікуди не зникли, але переключилися на боротьбу з бандами. Їх головний ворог – міжнародне злочинне угрупування «Mara Salvatrucha» (на сленгу означає «бригада сальвадорських бродячих мурах»). Найвідоміший сальвадорський ескадрон називається «Sombra Negra» – «Чорна тінь». В основному складається з колишніх силовиків. На початку 2000-х цей ескадрон смерті зник, але в 2014 році графіті з емблемою «Чорної тіні» повернулися на стіни будинків Сан-Сальвадора. Уряд Сальвадору офіційно заперечує спонсорування діяльності цього ескадрону. Нетривалий час ескадрон вів свій Facebook, де викладалися фото убитих бандитів. Фотографії збирали по кілька сотень лайків.
Син президента звинувачений у зв’язках з ескадронами смерті
У Бразилії ескадрони смерті з’явилися в 60-х. В основному вони займалися ліквідацією бандитів і опозиції. Були тісно пов’язані з силовими структурами. Особливу популярність як організатор і командир ескадронів смерті придбав начальник бразильської політичної поліції DOPS Сержіо Флеури.
Департамент політичного і соціального порядку (порт. Departamento de Ordem Política e Social, DOPS) — бразильський орган політичного розшуку 1924-1983 років. Займався придушенням антиурядового підпілля.
За даними Amnesty International у 2000-х роках співробітники поліції як і раніше були пов’язані з позасудовими стратами (нерідко представників кримінального світу). У 2003 році в Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро було скоєно близько 2000 таких вбивств. Бразильський політик Флавіо Больсонаро, син нинішнього президента Бразилії Жаїра Больсонаро, був звинувачений у зв’язках з ескадронами смерті.
«Я не знаходив іншого методу відповісти на цей розбій, як дати в морду»
Білоруські політики, журналісти і правозахисники вважають, що ескадрони смерті, які в 90-ті знищували представників кримінального світу, потім були використані проти опонентів Олександра Лукашенка.
«Всіх, хто чинив опір з бандитів, розстрілювали на місці. Три групи таких знищили. Четвертої не було. І досі тихо і спокійно. Може, це занадто, але я не знаходив іншого методу відповісти на цей розбій, як дати в морду», – так глава Білорусі описував методи боротьби з організованою злочинністю на початку своєї кар’єри.
У 1999 році в Білорусі викрали колишнього міністра внутрішніх справ Білорусі Юрія Захаренка, колишнього голови Центрвиборчкому, віце-спікера парламенту 13-го скликання і опозиційного політика Віктора Гончара, громадського діяча і бізнесмена Анатолія Красовського. Всіх їх досі не знайшли. У 2000 році безслідно зник оператор ОРТ Дмитро Завадський, доля якого також досі невідома.
- Екс-боєць «ескадрони смерті»: я брав участь у вбивствах критиків Лукашенко
Ескадрони смерті в тій чи іншій формі були або можуть діяти досі в Білорусі, Нікарагуа, Гватемалі, Гондурасі, Мексиці, Гаїті, Домініканській республіці, Аргентині, Колумбії, Перу, Кенії, Кот-Д’івуарі, Уганді, ПАР, Бангладеш, Камбоджі, Індії, Індонезії, Філіппінах, Східному Пакистані, Південній Кореї, Таїланді, Хорватії, Франції, Німеччини, Угорщини, Ірландії, Португалії, Іспанії, Туреччини, Великобританії, Югославії, Росії, Єгипті, Лівані, Іраку, Ірані, Саудівській Аравії.
Джерело: belsat.eu
Події та кримінал