Чи буде планове знецінення гривні: поради МВФ та позиція НБУ

Чи буде планове знецінення гривні: поради МВФ та позиція НБУ

24.10.2025 12:00

Укрінформ

Фонд бачить у девальвації потенціал зростання бюджетних надходжень, регулятор попереджає про інфляцію і небажані соціальні наслідки

Міжнародний валютний фонд, за даними ЗМІ, посилює тиск на НБУ, наполягаючи на контрольованій девальвації гривні. Це, мовляв, поліпшить фінансову ситуацію, збільшивши номіновані у національній валюті доходи, та скоротить бюджетний дефіцит. В Україні натомість вважають, що такий крок принесе куди більше шкоди, ніж вигоди, адже розбурхає інфляцію та спровокує соціальну напруженість. Хоча певні плюси від знецінення нацвалюти, вочевидь, є: завдяки дешевшій гривні буде легше наповнювати бюджет, продукція наших виробників стане більш конкурентною, а виручка після конвертації – більшою. Але тут важливо не переборщити і добре зважити всі “за” та “проти”, адже ризиків пришвидшення інфляції, падіння довіри до гривні і послаблення соціальної захищеності українців ніхто не скасовував.

ПЛАВНА ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВИГІДНА ДЛЯ БЮДЖЕТУ?

Інвестиційний банкір Сергій Фурса нагадує, що “довколакурсова” дискусія між МВФ та НБУ триває вже більше року. У Фонді вважають, що контрольована девальвація гривні сприятиме зростанню номінальних доходів бюджету, оскільки експортні контракти номіновані в іноземній валюті. Нацбанк же продовжує наполягати: куди важливішим зараз є стримування інфляції. А це неможливо без стабільного валютного курсу.

“Плюс НБУ звертає увагу Міжнародного валютного фонду на те, що гривня девальвує порівняно з євро лише тому, що проти європейської валюти падає долар. А оскільки Європа – наш основний торговельний партнер, то жодних проблем у збереженні фіксованого курсу долара немає”, – каже фінансовий експерт у коментарі Укрінформу.

Також аналітики звертають увагу, що, на відміну від інших періодів у нашій новітній історії, коли справді були підстави говорити про штучне утримування регулятором курсу, зараз – не в останню чергу завдяки вдалим інтервенціям НБУ – різниці між готівковим та офіційним валютними курсами фактично немає. А отже немає й нагальної потреби в девальвації гривні у пошуках нового балансу: як мовиться, “від добра добра не шукають”…

Водночас Фурса визнає: помірковане знецінення гривні справді могло б бути корисним для збільшення власних бюджетних надходжень. Адже це принесе більше грошей від сплати ПДВ з імпорту та гарантує зростання номінальних надходжень після конвертування міжнародної допомоги у гривню.

Про це каже і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

“Україна отримує макрофінансову допомогу у доларах та євро. А всі соціальні виплати здійснюються у гривні. Тобто, чим слабший курс, тим легше Міністерству фінансів виконувати соціальні зобов’язання, витративши для цього менше валюти. МВФ розуміє, що Україні не вистачає приблизно $45 мільярдів, щоб покрити бюджетний дефіцит. При тому, якщо підвищити валютний курс, приміром, до 50 гривень за долар, країні не вистачатиме не 45, а 40 мільярдів. Тобто позиція Фонду зрозуміла: це спроба зменшити потреби України у кредитуванні і тим самим посилити бюджетну стабільність”, – пояснив експерт у коментарі Укрінформу.


Фото: NBU

Але Міжнародний валютний фонд, за словами Пендзина, також абсолютно свідомий (і Національний банк на цьому постійно наголошував), що послаблення гривні призведе до пришвидшення інфляції. А одне із фундаментальних завдань самого НБУ – її стримування. Тож експерт сумнівається, що Україні доцільно йти на більш суттєве ослаблення гривні, ніж до 45,7 гривні на кінець наступного року – показника, який уряд брав до уваги при визначенні параметрів проєкту бюджету-2026.

“Урядовці прекрасно розуміють наслідки знецінення української валюти. Ми з вами прожили в умовах девальвації 2022 рік, коли замість 24 гривень за долар отримали курс у 36 гривень. Це неабияк вдарило по кишенях людей, по їхніх накопиченнях, негативно вплинуло на реальні доходи та показники інфляції. Тому знову ризикувати такими речами навряд чи будуть. Хоча дискусії довкола цього з міжнародними партнерами триватимуть”, – додав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

Натомість керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський переконаний: Україні таки варто скористатися порадою МВФ. Експерт нагадав, що зараз валютний курс у нас формується не ринком, а на 100% залежить від обсягів інтервенцій НБУ. Тобто, курсовими показниками ми завдячуємо лише йому – точніше, тому, як він розпоряджається мільярдами доларів фінансової допомоги, що надходить в Україну від міжнародних партнерів у вигляді кредитів і грантів. Уряд же при розрахунках бюджету (зокрема, при формуванні його дохідної частини) постійно закладає вищий прогнозований курс, ніж той, який встановлюється насправді.

“Зокрема, прогнозований курс на нинішній рік – 45 гривень за долар, тоді як зараз він не дотягує і до 42 гривень. В результаті бюджет цьогоріч недоотримав десь 178 мільярдів гривень. Враховуючи те, що у нас є певні виплати у валюті, а також витрати на закупівлі, що разом становлять приблизно 20-30% від цієї суми, точно можна сказати: недонадходження перевищують 120 мільярдів гривень. Погодьтеся, ці гроші не були б зайвими для бюджету, видатки якого цього року, як і минулого, не раз переглядалися”, – наголосив у коментарі Укрінформу Несходовський.


Фото: pixabay

За таких умов девальвація гривні у межах 10% була б, на його думку, доволі помічною. При цьому експерт відкидає застереження, що через спровоковані таким кроком панічні настрої контрольована девальвація може перетворитися на “неконтрольовану”. Адже Національний банк має рекордні золотовалютні резерви, тож легко може впоратися зі сплесками попиту на валюту – у тому числі, і спекулятивного. Не призведе це і до прискорення інфляції: є всі можливості до кінця року повернути її до однозначного показника (менше 10%).

Натомість це могло б сприяти скороченню некритичного імпорту. Бо поки що мінімізувати наслідки дисбалансів у зовнішній торгівлі допомагають значні обсяги міжнародної фінансової допомоги. Але ми маємо уже зараз готуватися до її суттєвого зменшення після війни.

“Утримуючи курс, ми фактично стискаємо девальваційну пружину, яка може різко випрямитися в умовах припинення чи суттєвого обмеження фінансових надходжень від міжнародних партнерів. Тож маємо обирати: поступова девальвація у межах 10% зараз чи одномоментне знецінення гривні на 50% або й більше відсотків – вище 60 гривень за долар – у недалекому майбутньому. Я радив би обрати перше. Незначна девальвація до рівня, визначеного при формуванні цьогорічного бюджету – 45 гривень за долар, – абсолютно нормальний і логічний за нинішніх обставин крок”.

Плавна контрольована девальвація, на думку Несходовського, вигідна і для економіки, і для бюджету, і для українських підприємств, чия продукція успішніше конкуруватиме з імпортом.

ІЗ ДВОХ РИЗИКІВ ДОВЕДЕТЬСЯ ОБРАТИ МЕНШИЙ?

Проте голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що насправді ризиків від навіть суворо контрольованого знецінення гривні за нинішніх умов більше, ніж потенційної вигоди.

“Хоча МВФ пильно стежить за балансом державного бюджету країни, з якою працює чи збирається працювати, вимагаючи, щоб її бюджетний дефіцит не перевищував безпечної норми – 3% ВВП, – там прекрасно розуміють: в Україні зараз особлива ситуація. У нас працює економіка війни, яка різко відрізняється від економіки мирного часу, і через колосальні витрати на протистояння агресорові дефіцит об’єктивно не може відповідати таким параметрам”, – пояснює експерт у коментарі Укрінформу.

При цьому країна не залишилася наодинці з бідою – нас підтримують понад 60 держав і фактично всі міжнародні фінансові інституції, у тому числі й сам Міжнародний валютний фонд. Вони допомагають повністю покривати бюджетний дефіцит – за принципом: Україна отримує стільки, скільки треба. Приміром, у 2025-му ми вже отримали $37 мільярдів кредитів і грантів із зовнішніх джерел. До кінця року має надійти ще до $15 мільярдів.

“За такого підходу гострої потреби поповнювати дохідну частину бюджету за рахунок, наприклад, девальвації гривні чи підвищення податків (в усякому разі – значного) немає. Тому рекомендація МВФ девальвувати гривню заради мінімального збільшення бюджетних доходів, скажімо так, некоректна. Принаймні, до завершення активних бойових дій”, – вважає Новак.

Більше того, він нагадав, що деякі наші міжнародні партнери передбачили ресурс для підтримки України й у своїх бюджетах на 2026–2027, а дехто – навіть до 2030 року. Хоча й визнав: зарезервованих коштів замало, адже навіть потреба у зовнішньому фінансуванні на наступний рік наразі повністю не закрита. Але економіст переконаний: знайти джерела фінансування бюджетного дефіциту нам вдасться.

До того ж, Україна має набагато більші можливості поповнювати дохідну частину бюджету власним ресурсом. Це, зокрема, пов’язано із кроками з детінізації економіки. Економіст назвав чотири великі тіньові або напівтіньові напрями, які мають значні резерви для незрівнянно більшого поповнення бюджету, ніж контрольована девальвація гривні:

● використання офшорних компаній і схем – перш за все, при зовнішньоекономічних операціях, як експортних, так і імпортних; ● контрабанда на Митниці;

● так звані податкові “скрутки”;

● фіктивне відшкодування ПДВ компаніям, які насправді нічого не виробляють, не експортують, але через відповідні корупційні схеми отримують від держави величезні суми.

“Звернувши увагу на ці корупційні тіньові схеми, уряд зміг би сформувати ще один бюджет країни, тобто щонайменше удвоє збільшити його дохідну частину. Тоді як девальвація нацвалюти може забезпечити приріст номінальних гривневих доходів не більш ніж на 3-4%. І це – не кажучи про те, що її знецінення негативно позначиться на купівельній спроможності усіх громадян України, для яких гривня є основним джерелом доходів. А таких 98%”, – каже Новак.

Звідси його висновок: наразі немає економічних, фінансових причин чи потреб девальвувати гривню заради незначного збільшення дохідної частини бюджету. У той же час стабільність курсу гривні – поміж ключових передумов загальноекономічної стабільності країни. А така стабільність – один з елементів, який допоможе нам вистояти у війні і мати необхідний ресурс для перемоги.

Погоджується і Сергій Фурса, який вважає, що позиція Нацбанку навряд чи найближчим часом зміниться. При цьому підстав боятися, що така принциповість регулятора стане перепоною для затвердження наступної програми співпраці України із Фондом, немає.

РІШЕННЯ ПРО ДЕВАЛЬВАЦІЮ – ВИКЛЮЧНО ЗА УКРАЇНОЮ

У четвер під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики голови Національного банку Андрій Пишний підтвердив, що як і раніше, консультації з МВФ у частині можливої контрольованої девальвації гривні ведуться. Але остаточно визначатися із доцільністю такого кроку буде саме український Центробанк.

“У фокусі нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом зажди були й залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості. Під час кожного перегляду (програми співпраці України з МВФ, – ред.) відбуваються дискусії, які охоплюють широке коло питань. НБУ втілює свою валютно-курсову політику в межах стратегічних навігаційних документів, які ми розробили й погодили в рамках чинної програми. І під час обговорень аналізуємо ефективність цих рішень. Однак ми, як і наші партнери, розуміємо: остаточне рішення залишається за Нацбанком. Як і відповідальність”, – запевнив Пишний.

При цьому він подякував міжнародним партнерам за фахову експертизу та поради, які дуже корисні для нас.

Глава НБУ анонсував на найближчі тижні продовження дискусій довкола обговорення нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ймовірно, тоді українська сторона й визначиться остаточно з доцільністю контрольованої девальвації.

Владислав Обух, Київ

Новини економіки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *