Яблуні як вдячність за порятунок: у Вінниці люди із трансплантованими органами висадили “Алею життя”. ФОТО

Сьогодні, 20 вересня, у Вінниці з’єднання з’явилася яблунева “Алея життя” поблизу лікарні №1, що на Хмельницькому шосе. Дерева висадили люди, які відносно нещодавно отримали нові органи від донорів і такою акцією вони хотіли залишити згадку про тих, хто дав їм цей шанс на життя.

В середньому в Україні щодня помирають дев’ять ять людей, які не дочекалися своєї черги на пересадку органів. Тому такі “Алеї життя” з’єднання є в різних містах України на честь тих людей, хто зміг врятувати інших навіть після власної смерті, а також щоб привернути увагу держави до необхідності підтримки та фінансування програм з трансплантації органів. Ініціаторами акції є Національний рух “За трансплантацію”.

 

Одинадцятирічна Вікторія Ковальова одягнена у яскраву рожеву куртку, з-під каптура видно біляве волосся, а на всіх навколо дівчинка дивиться великими світлими очима. На її обличчі стерильна маска, адже лише на початку року їй пересадили кістковий мозок і досі триває реабілітація, яка певним чином обмежує звичне життя Віки.

Поборовши лейкоз, дівчинка вже повернулася до навчання, щоправда наразі – лише до індивідуального. Розповідає, що ходити до музичної школи та вчиться грати на фортепіано, а ще на народні танці та любити малювати. Вісь тільки маску вона може знімати лише вдома, а щодня доводиться приймати чимало ліків та бути на спеціальній дієті – дитині не можна солодкого та молока. Її мама, Надія, розповідає, що оперували доньку в Туреччині, де вони жили протягом семи місяців і лише три місяці тому повернулися до України.

“Алеї життя” вже є у декількох містах України, а ідея створення такої у Вінниці належить зокрема й Катерині Кравець – дівчині, яка живе з донорським серцем, його вона отримала від загиблого білоруса. Вона подякувала всім, хто прийшов підтримати акцію та зробив можливим створення такої алеї у Вінниці, щоб популяризувати ідею донорства та трансплантології.

На заході також була 29-річна лучанка Наталія Омельчук, яка живе з індійським донорським серцем, розповіла, що до неї хвороба прийшла неочікувано.

– Була звичайна застуда у молодої дівчини, перенесла хворобу “на ногах”, захворіла і за рік моє серце збільшилось учетверо та важило майже півкілограма. В Україні мені ніхто не зміг допомогти, але мені пощастило, що МОЗ виділив певну суму коштів і я полетіла до Індії, де мені нікого рятівну операцію. Вже понад дв ароки я живу з донорським серцем.

– Сюди я приїхала, щоб вшанувати пам’ять свого донора, його звали Раві Девані і йому був лише 21 рік. Він зміг врятувати семеро життів, шість з яких живуть в Індії, а я тут, в Україні. Мала нагоду познайомитися з його батьками, які мені подарували шанс, тому що якби вони не наважились на такий крок, то мене б сьогодні не було поруч з вами. Я вірю, що наше суспільство почне рятувати своїх громадян. Донорство – це не про смерть, а про життя.

Були на акції й ті, кому пересадили нирку. Наприклад, Алла Шатайло, якій нікого операцію лише у 2018 році, поділилась, що після пересадки у неї почалось зовсім інше життя і за це вона дякує своєму донору – Дар’ї Латишевій, разом з якою садила свою яблуню на “Алеї життя”.

 

Подібну операцію мав Тарас Захарчук. Помітно хвилюючись розповів, що живе із донорською ниркою, а донором є його мама, яка також була присутня на заході. У 2017 році у чоловіка виявили пухлину нирки, а після її видалення відмовила інша нирка. Родинну трансплантацію органу нікого у Харкові.

– Мамі всі зрозуміють, що найгірше на світі – це коли твоя хвора дитина. Хочу побажати, щоб ви і всі діти були здорові. А у нашої медицини хотіла б попросити, щоб більше звертали увагу та вже якось добиватись грошів, тому що пересадка – це немалі гроші, але вже після, коли реабілітація, то це теж потребує немалих грошей. Тож нехай вони трохи більше виділяють фінансування на ці потреби, – додала мама Тараса.

До слова запросили ще одну маму, чий син потребує рятівної пересадки. Хвилюючись та з тремтінням у голосі жінка розповіла про свою дитину – рятувальника ДСНС Сергія Довганя, який потребує термінової трансплантації печінки. Слухаючи жінку, сліз не стримували присутні студенти медичного коледжу, журналісти та медсестри лікарні.

– Мені важко говорити. Як і всі люди, я щасливо жила, є двоє дітей, але біди не чекаєш ніколи і вісь вона прийшла. Страшна біда, тому що допомогти знаємо чим, але практично не можемо. Я не знаю, як допомогти сину. Пересадити потрібно всю печінку. Я зустрічаюсь з людьми, які вже пройшли трансплантацію і бачу, що життя продовжується. Хочу, щоб і у мого сіна також це життя продовжувалось, у нього ж ще двоє дітей.

Сергію Довганю діагностували рідкісне захворювання, яке супроводжується тромбозом вен печінки – синдром Бадда-Кіарі. На операцію з трансплантації, якої чоловік потребує терміново, потрібно зібрати 125 тисяч доларів. У серпні його колеки провели благодійні змагання Firefighter Combat Challenge, щоб допомогти родині Сергія зібрати необхідні кошти. Більше про Сергія Довганя читайте за посиланням ТУТ.

Номер телефону дружини рятувальника: 097-682-87-64. Реквізити для допомоги:

5168 7427 0199 8167 (Гривні UAH, “Приват”, Довгань Сергій Дмитрович)

5168 7574 0069 3059 (USD, Dovhan Tetiana ):
CORRESPONDENT ACCOUNT-0011000080
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN163052990005168757400693059

5168 7574 0069 3034 (EUR, Dovhan Tetiana)
CORRESPONDENT ACCOUNT: 400 8867004 01,
IBAN – UA123052990005168757400693034

Лікування та пересадки кісткового мозку потребує й 23-річна Людмила Овсійчук.

– Я маю рак крові, гострий лейкоз М-5, і мієлодиспластичний синдром – два діагнози, – розповідає дівчина. – Потрібна термінова трансплантація кісткового мозку. Потрібна вона закордоном, оскільки в Україні немає можливості зробити таку трансплантацію від неродинного донора, тому ми зараз чекаємо н акошти від нашої держави, які закінчились, на жаль. Прийшла сюди підтримати людей, які це вже пройшли, маленьку дівчинку (Вікторію – ред.) і це дуже надихає і я сподіваюсь, що через рік теж зможу посадити своє дерево та бути учасником “Алеї життя”.

Реквізити для допомоги Людмилі:

Карта ПриватБанк: 4149 4978 7263 3468 Овсійчук Людмила Леонідівна

Western Union: (Ovsiichuk Liudmyla Ukraine ludmilaleonidivna26@gmail.com +380632007145) ПриватБанк Карта: 5168 7573 6643 9125 Овсійчук Леся Леонідівна (сестра)

Реквізити WEBMONEY: WMU-гаманець для гривні: U885622986714 WMZ-гаманець для долара: Z599663511640 WME-гаманець для євро: E313186527394

Після промов перед міською лікарнею №1 люди із пересадженими органами висадили шість яблунь, щоб подякувати своїм донорам за подароване життя. В цьому їм допомагали студенти Вінницького медичного коледжу та організатори акції.

– Проблема в Україні є з донорськими органами. У нас є лікарі, які можуть пришити серце, пересадити нирку чи печінку від трупного донора, але немає самих органів, – розповідає організатор заходу та голова Національного руху “За трансплантацію” Юрій Андрєєв. – Тому що лікарні в Україні не забезпечені обладнанням для констатації смерті мозку, а це ті, з чого починається трансплантологія.

Потім вже можна проводити бесіди з родичами на предмет вилучення органів і доставляти їх до центрів трансплантації, де лікарі хочуть, і можуть, і вміють це робити. Ми ж людей, які помирають, разом з органами, які могли б комусь врятувати життя, просто закопуємо в землю. Це не логічно, в Україні дев’ять ять людей щодня помирають, не дочекавшись донорського органу.

Загалом сьогодні близько п’яти тисяч українців потребують трансплантації того чи іншого органу, серед них майже 60 осіб з Вінниччини.

Юрій Андрєєв додав, що сподівається на нове керівництво Міністерства охорони здоров’я України, тому що співпраці із попереднім не вийшло.

– Закони прийняті, а систему трансплантології не побудовано. Підзаконні акти не написані, реєстрів немає, хоча Україна заплатила один мільйон доларів ( а це 26 мільйонів гривень) за створення Єдиної державної інформаційної системи. Наприклад, у Білорусі така система обійшлась лише в 150 тисяч доларів, а для Молдови це вийшло у 50 тисяч доларів. У нас це коштувало один мільйон, але реєстрів немає. Сподіваємось, що нове Міністерство запрацює в інтересах пацієнтів, а ми готові допомагати в розвитку трансплантології в Україні.

Сьогодні в Україні можуть проводити трансплантацію тільки від родинних донорів, а вже закордоном можливі пересадки від неродинних. До речі, перша в світі операція з пересадки нирки від трупного донора відбулась в Україні, у Херсоні, у 1933 році. Лише через 20 років лікарі Мюррей та Харрісон нікого пересадку нирки ідентичним близнюка. У 1963 році в американському Денвері нікого першу в світі спробу трансплантації печінки, а у 1967-му – хірург з ПАР здійснив першу трансплантацію серця. Сьогодні лідером із кількості операцій з пересадки органів є Іспанія.

Фото Маріні Сербінович

Події у Вінниці Джерело: «Veжа»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *