Традицію вбирання хрестів на Тернопільщині внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини

"Такі традиції — це жива пам’ять громади. Також це доказ того, що культура передається через практику. Вбирання хрестів — це про зв’язок поколінь та силу локальних спільнот, які зберігають свою ідентичність навіть у найскладніші часи", — зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

За переказами, традиція вбирання хрестів Хресної дороги існує щонайменше з XVIII століття і збереглася донині завдяки місцевим жителям. Хресна дорога є частиною духовної та історико-культурної спадщини села Монастирок. Основні носії традиції – передусім старожили, жінки, неодружені дівчата та молодь, які з покоління в покоління підтримують і передають цей звичай.

Читайте також: Великодній хліб та киселиця: нематеріальну культурну спадщину України поповнили ще три елементи

Обряд відбувається напередодні храмового свята Воздвиження Чесного Животворчого Хреста. У ньому задіяні 14 великих хрестів Хресної дороги, закріплених за окремими родинами. Основні учасниці — незаміжні дівчата з цих родин, які прикрашають хрести квітами, зіллям і стрічками, готуючись до цього ще з весни.

Після святкової літургії відбувається урочиста хода Хресною дорогою, яка завершується біля печерного храму. Дівчата, які вбирали хрести, отримують благословення, що символізує зв’язок віри, родини та майбутнього подружнього життя. Якщо дівчина, яка вбирала хрест, виходить заміж, цю роль переймає інша представниця родини.

Щороку громада продовжує практикувати традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок, проводячи відповідні заходи з підготовки і проведення обряду напередодні храмового свята.

Як повідомляв Укрінформ, до переліку культурної спадщини внесли традицію приготування "шпачків" у Городищенській громаді Черкаської області.

Новини культури