Антикризовий бюджет. Що з ним не так?
Нова кошторис країни, зазнали перед прийняттям як мінімум чотири версії, влаштовує не всіх.
І це зрозуміло. Передбачити вплив кризи на економіку зараз ніхто не може. Розберемо головні проблеми
Хочу зупинитися на деяких важливих питаннях, безпосередньо пов’язаних з ухваленням Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з яким, я твердо впевнений, українці хотіли б почути не лише гасла, але й відчути на собі турботу держави.
1. Заява прем’єр-міністра Дениса Шмигаля в ефірі ток-шоу «Свобода слова» про створення вже в травні цього року 500 тисяч робочих місць «щоб не допустити поглиблення економічної кризи». На жаль, мені не вдалося знайти інформацію або якийсь коментар Кабміну щодо економічного обґрунтування таких, я б сказав, амбітних цілей. І це з урахуванням того, що зараз діє карантин, кількість безробітних щодня зростає. Тільки чомусь мені згадалися топ-5 першочергових завдань вже екс-прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, які повинні були змінити Україну. Серед них було створення 1 мільйона робочих місць, але в найближчі п’ять років.
Вибачте, але мені це нагадує поле чудес з дитячої казки «Золотий ключик»: «зароешь золотий — викопаєш п’ять». Тільки виникає питання: де ж той «заритий золотий»?
2. Друге, що мене дивує — це реакція влади в особі Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігоря Петрашко на шалене зростання безробіття за 3,5 місяці цього року, прогнози ще більшого сплеску безробіття в квітні — травні через спрощення процедури реєстрації в центрах зайнятості, скорочення на 25% активних вакансій за даними центру зайнятості. Це все виявляється «очікуване». Міністр навіть заспокоює: Кабмін готовий до цього з фінансової точки зору. «Кошти передбачені в бюджеті тих чи інших статтях», — заявив Ігор Петрашко на брифінгу за підсумками засідання уряду.
Просто нагадаю пану міністру: потрібно пам’ятати всім, що ще 2-3 мільйони працівників повернулися з-за кордону. Проста арифметика: за станом на 1 січня 2020 року безробітного населення — 1488 тис. осіб, станом на 9 квітня кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, становить 377 тис. осіб. За прогнозом економічного і соціального розвитку України, підготовленому Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, рівень безробіття в 2020 році складе 9,4%. Тобто, 6-7 мільйонів українців можуть бути без роботи. Тому одним із ключових завдань влади має бути прийняття невідкладних заходів та прийняття конкретних рішень, які допоможуть цим людям пережити складний час.
3. Мабуть, немає в країні жодного людини, який би не обурювався несумісними з реальністю їх життя розмірами зарплат членів наглядових рад державних підприємств, керівників та інших. І що мене здивувало — це «щедрість» нашої влади та народних обранців, які проголосували за нову головний кошторис країни в частині зменшення розміру зарплат керівників та членів наглядових рад державних компаній. Що виявляється насправді? З розмірами «своїх» заробітних плат «схитрували». Розмір заробітної плати не буде перевищувати 10 мінімальних зарплат — 47 230 гривень. Але, це тільки на період карантину. Зауважте, лише на кілька місяців. Норма про встановлення таких розмірів до кінця 2020 року відсутня.
4. Зміни до Державного бюджету передбачають можливість для політичних партій на певний період відмовитися від державного фінансування.
Ще 26 березня цього року голова партії, перший заступник голови парламентської фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко на сторінці політсили в Facebook заявив, що Слуги народу відмовляються від державного фінансування діяльності партії на 2020 рік і просять, щоб ці гроші перевели в Стабілізаційний фонд на потреби українських медиків, які борються з пандемією коронавіруса. Згодом з’ясувалося, що партія не може відмовитися від державного фінансування на 1 рік, оскільки це не передбачено законом.
Так скажіть мені, будь ласка, що зараз завадило народним обранцям, як монобольшинству, так і опозиції, прийняти рішення без слів «про можливості», а чітко відмовитися від державного фінансування, хоча б на час карантину?
В черговий раз наведу тільки один невеликий приклад Грузії, яка в 10 разів менша від України і також, як і Україна, що входить у групу країн найвищого ризику. Ще в середині березня цього року грузинський уряд прийняв рішення про пряму підтримку економіки у сумі 2 млрд ларі, а це приблизно 700 млн доларів. Також ввів фінансову підтримку населенню, зокрема:
— громадянам, хто буде споживати до 200 кіловат електроенергії і до 200 кубів газу — держава за березень, квітень і травень цього року повністю покриє всі витрати на комунальні послуги, воду, прибирання території та інше. Одночасно відповідні органи ідентифікують всіх, хто в березні місяці цього року втратив роботу, щоб компенсувати втрачене.
Очевидно всі зміни в держбюджет раніше планувалися із-за епідемії, з метою створення стабілізаційного фонду боротьби із гострою респіраторною хворобою COVID-19, викликаної коронавірусом. Але цифри говорять самі за себе: спочатку говорили про стабілізаційного фонду у розмірі 200 млрд грн, потім їх вже стало 124 млрд грн, пізніше уряд подав зміни до бюджету вже з 97 млрд грн, а в підсумку після засідання бюджетного Комітету в даному Фонді залишили тільки 64,7 млрд грн. Тобто, урядом скорочені витрати на боротьбу з пандемією. І дай бог, щоб ці кошти пішли на закупівлю товарів, робіт/послуг для боротьби з епідемією, на доплати до заробітних плат медикам та іншим, хто безпосередньо ліквідує COVID-19, а також забезпечує життєдіяльність населення, на доплати пенсіонерам, надання одноразової грошової допомоги сім’ям медиків, загиблих від коронавіруса тощо. Ще раз наведу як приклад рішення грузинського уряду: окремо на боротьбу з коронавірусом виділено $110 млн.
Конкретних заходів підтримки економіки, бізнесу, підприємців, які припинили діяльність, тих, хто вимушено втратив роботу або частину заробітку, не має значних фінансових ресурсів для запобігання поширення коронавирусной хвороби COVID-19 і подолання його наслідків, на жаль, ми не побачили в головному кошторисі країни. Навпаки, заходи, які за останній місяць прийняв парламент і запровадив уряд, вже нанесли сильний удар по економіці, бізнесу та доходів населення.
Прикро те, що чергові експерименти з бюджетом свідчать про одне — у держави немає єдиної стратегії виходу з кризи і розуміння, що робити далі, а українці нагадують «піддослідних кроликів» і наскільки вистачить терпіння — невідомо. Але завжди треба нести відповідальність за свої вчинки, особливо це стосується тих, хто приймає доленосні рішення. Інакше це може погано закінчитися, як вже неодноразово демонструвала історія.