Як в Білорусі переслідують противників зближення з Москвою

У Петербурзі сьогодні має відбутися зустріч президентів Росії і Білорусі Володимира Путіна і Олександра Лукашенка. Очікується, що вони продовжать обговорення «поглибленої інтеграції» двох країн, яке почалося 7 грудня в Сочі і вже викликало протести в Мінську.

Видання «Медиазона» розповідає, як «інтеграція», формат та терміни якої ще не оголошені, вже обернулася для своїх супротивників превентивними затриманнями, штрафами і адміністративними арештами.

Протести, їх лідери, міліціонери і «Наші діти»

За підрахунками правозахисного центру «Весна», 7 грудня в Мінську на акцію проти «поглибленої інтеграції» Білорусі та Росії вийшли понад 700 осіб. В цей день Володимир Путін приймав у Сочі Олександра Лукашенка; згідно офіційному сайту Кремля, президенти обговорювали «ключові питання двостороннього порядку денного, в тому числі перспективи поглиблення інтеграції в рамках Союзної держави».

Зазвичай опозиційні мітинги в Мінську збирають до 300 учасників, але переговорами про інтеграцію білоруси всерйоз стурбовані.

Ініціатором акції був 42-річний Павло Северинець — письменник і політик, співголова оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія». У 2005 році Северинця, який координував протести проти висунення Лукашенка на третій термін, засудили на три роки обмеження волі за частиною 1 статті 342 КК Республіки Білорусь (організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активна участь в них). Політик відбував покарання на лісоповалі; Amnesty International визнала його в’язнем совісті; завдяки амністії Северинець вийшов на свободу через два роки. 19 грудня 2010 року, в день виборів президента, його знову затримали, а через півроку засудили до трьох років обмеження свободи у виправному установі відкритого типу з тієї ж 342 статті. Другий термін Северинець відбув повністю.

8 грудня в центрі Мінська знову зібралися люди. Протестуючі пройшли ходою від Жовтневої площі до посольства Росії — це близько восьми кілометрів. ОМОН оточив будівлю дипмісії, але затримань не було. Через міліціонера з охорони посольства Северинець передав всередину резолюцію: білоруси не згодні на об’єднання з Росією і не хочуть визнавати угоди Лукашенка і Путіна.

Зазвичай білоруська міліція жорстко присікає неузгоджені акції, але в цей раз вона не втручалася в події. Магістр Лондонської школи економіки, популярний в Білорусі політичний оглядач Артем Шрайбман у своєму телеграм-каналі писав, що у силовиків «була явна інструкція не заважати акції».

«Причини могло бути дві: меседж Москві і небажання виглядати в заголовках всіх ЗМІ так, як ніби ти пригнічуєш і розганяєш тих, хто за незалежність. Думаю, першого там було менше, ніж другого», — міркував Шрайбман.

Северинець закликав білорусів знову вийти на акцію протесту 20 грудня, коли Лукашенко і Путін зустрінуться в Санкт-Петербурзі.

13 грудня учасників мітингів проти інтеграції почали викликати міліцію.

На активістку Ольгу Быковскую в РУВС склали протокол за статтею 23.34 Кпап Республіки Білорусь — порушення порядку організації або проведення масових заходів. Коли відбудеться суд, Биковської в міліції не повідомили. Стаття 23.34 передбачає штраф до 50 базових величин, до 15 діб адміністративного арешту або попередження.

За даними правозахисного центру «Весна», в міліцію викликали більше 40 чоловік. Серед них Павло Северинець, співголова оргкомітету «Білоруської християнської демократії» Ольга Ковалькова, письменник Володимир Орлов, колишній депутат і перший посол Білорусі в Німеччині Петро Садовський, заступник голови партії «Зелені» Дмитро Кучук.

Серед тих, хто отримав повістку в міліцію, правозахисники називають і Петра Маркелова, який з 9 грудня відбуває адміністративний арешт за дрібне хуліганство (стаття 17.1 КоАП) і непокору законному розпорядженню посадової особи (стаття 23.4 Кпап). 17 листопада, в день парламентських виборів у Білорусі, він вимагав перерахунку голосів на виборчій дільниці, де був спостерігачем.

18 грудня міліція перейшла до затримань опозиціонерів. На виході з будинку співробітники ОМОН затримали Павла Северинця. Його доставили до райвідділу, а звідти в суд Радянського району Мінська. За порушення порядку організації і проведення масових заходів опозиціонера засудили на 15 діб, але відпустили.

— Потім мене завезли в підвал РУВС Совєтського району, прочитали лекцію: 7 і 8 грудня демонстранти порушили закон, «настійно рекомендуємо вам більше його не порушувати», — розповідав політик виданню Tut.by. — Я закликав їх охороняти незалежність, тому що вони приймали присягу. Вони послухали, вивели мене на ганок РВВС і сказали: «До побачення». Просто спектакль, правда, 15 доби реальні, їх «включать» в будь-який момент.

У своєму фейсбуці Северинець повідомив про затримання Дениса Урбановича, лідера незареєстрованої організації «Молодий Фронт». Активіст Павло Юхневич написав про затримання координатора кампанії «Європейська Білорусь» Євгена Афнагеля; суд відправив його під арешт на 15 діб. «Радіо Свобода» повідомляло, що затриманий активіст Максим Вінярський, він зателефонував журналістам з міліцейської машини і сказав, що його везуть в РУВС. На цьому зв’язок обірвався. Пізніше стало відомо, що Вінярського засудили на 15 діб за участь в акціях 7 і 8 грудня.

Ввечері 18 грудня державні телеканали з посиланням на ГУВС Мінміськвиконкому передали, що Павло Северинець попереджений про «неприпустимість проведення несанкціонованих масових заходів». Реліз з попередженням з’явилася і на сайті ГУВС мінського:

— Павло Северинець також проінформований про те, що в даний час на території Республіки Білорусь проводиться благодійна акція «Наші діти». Щодня в Палаці Республіки проходять новорічні заходи для дітей, які прибувають до столиці з різних регіонів республіки. В тому числі і 20 грудня в приміщенні Палацу Республіки буде проводитися зазначена благодійна акція, в якій візьме участь велика кількість громадян.

20 грудня Лукашенко та Путін зустрілися в Петербурзі. Президенти не змогли домовитися з трьох головних питань — нафти, газу й податкового маневру. Про це за підсумками переговорів розповів міністр економрозвитку Росії.

Пізніше прес-служба Лукашенка випустила його коментар про хід переговорів; глава Білорусі визнав, що залишилася «пара проблем, які ми повинні вирішити», але запевнив, що ціни на нафту і газ будуть узгоджені протягом двох-трьох днів.

Близько 18:00 на Жовтневій площі в центрі Мінська почали збиратися люди. Першим з опозиціонерів прийшов 41-річний Юрій Губаревич — лідер руху «За свободу», яка, зокрема, виступає за інтеграцію з Євросоюзом.

За повідомленням Tut.by навколо встановленої на Жовтневій новорічної ялинки до початку акції було більше міліціонерів у штатському і людей з дітьми, ніж протестувальників.

Павло Северинець попросив присутніх відійти подалі від ялинки, щоб не заважати дитячого свята. О 18:40 протестувальники вишикувалися в колону і вирушили на майдан Незалежності до Будинку уряду, де відбувся мітинг на підтримку незалежності. По дорозі Северинець запропонував зупинитися біля будівлі КДБ — 20 грудня в Білорусі, як і в Росії, відзначається День співробітника органів держбезпеки. Активісти прокричали «Ганьба!» і рушили далі.

За підрахунками правозахисного центру «Весна», в акції брали участь до 1600 чоловік.

Після мітингу біля Будинку уряду протестувальники повернулися на Жовтневу площу. Частина демонстрантів пішла в бік парку Янки Купали, де Павло Северинець оголосив про закінчення акції. Інші вишикувалися вздовж проспекту Незалежності в живий ланцюг. Організатори закликали своїх однодумців завтра знову вийти на Жовтневу площу.

Міліція не втручалася в акцію протесту; під час ходи співробітники ДАІ стежили, щоб люди не виходили на проїжджу частину. Проросійські активісти, які збиралися провести у Мінську свій мітинг одночасно з опозиціонерами, від нього зрештою відмовилися.

Проти чого протестують білоруси тепер

Росія і Білорусь обговорюють політичну інтеграцію вже 20 років, але відповідна міждержавна угода досі не підписана. Влітку 2019 року Олександр Лукашенко запропонував Володимиру Путіну врегулювати спірні моменти до 8 грудня — до 20-річчя Союзної держави. Союзний договір, який у 1999 році підписали Лукашенко і Борис Єльцин, передбачав створення загального парламенту, суду і конституції; програма переговорів нинішнього року не розкривається. Білоруські влади запевняють, що йдеться лише про економічну інтеграцію, але суспільство відноситься до цих заяв з недовірою, підозрюючи, що подальше зближення з Москвою може обернутися для країни втратою незалежності.

Із зустрічі 7 грудня Лукашенко і Путін поїхали без заяв для журналістів. Глава Мінекономрозвитку Росії Максим Орєшкін розповів пресі, що сторони досягли «серйозного прогресу», і анонсував нову зустріч 20 грудня.

І проти чого вони протестували раніше

Останні масові виступи в Білорусі пройшли в 2017 році і були пов’язані з президентським декретом №3 «Про попередження соціального утриманства», згідно з яким «податок на дармоїдство» в розмірі 20 базових величин на рік повинні були виплачувати люди, які офіційно не працювали півроку і більше, а отже, не платили податки. Тоді протести охопили багато білоруські міста, за оцінками журналістів, у мітингах по всій країні взяли участь близько семи тисяч чоловік. У відповідь на хвилю невдоволення влади призупинили дію декрету і пообіцяли доопрацювати його. В кінці 2017 року стало відомо про нову редакцію документа, хоча Лукашенко заявляв, що «не відміняв і навіть не припиняв» його дія. З початку 2019-го не зайняті в економіці білоруси повинні оплачувати повну вартість комунальних послуг — газопостачання, опалення та воду.

Дев’ять років тому, 19 грудня 2010 року, в Мінську пройшла акція проти підсумків президентських виборів. Події, відомі як «Плошча-2010», стали одним з найбільш масових протестів в історії країни. Тоді на вулиці вийшли до 40 тисяч чоловік; невідомі побили одного з кандидатів у президенти Володимира Некляєва; хтось почав бити скло в будівлі уряду. Опозиційні політики назвали це провокацією.

Міліція жорстко розігнала протестувальників за лічені хвилини. Біля будівлі уряду затримували не лише рядових активістів, але й кандидатів у президенти Алеся Михалевича, Віталія Римашевського, Андрія Санникова, Миколу Статкевича, Дмитра Усса і Григорія Костусєва. Всього в Мінську в міліції опинилися близько 800 осіб. Частина з них отримали штрафи і добу адміністративного арешту. 49 осіб, у тому числі кілька екс-кандидатів, були засуджені по кримінальній справі про масові заворушення 19 грудня» (статті 293, 342 КК; деяким з підсудних ставилося також хуліганство — стаття 339 КК).

Автор: Анастасія Бойко, Мінськ; МЕДИАЗОНА

Події та кримінал