Фінансова підтримка ветеранського бізнесу через цінні папери: як це працює
Фінансова підтримка ветеранського бізнесу через цінні папери: як це працює
22.10.2025 11:10
Укрінформ
Окрім грантової та кредитної допомоги ветеранам-підприємцям, держава могла б підтримати й розвиток інших інструментів фінансування
За даними Українського ветеранського фонду, 13% усіх військовослужбовців, котрі перебувають на фронті, – це підприємці. Наразі вони змушені або зупинити свій бізнес, або передати його в управління рідним чи друзям. Очікується, що після повернення до мирного життя багато хто з захисників захоче відкрити власну справу, а ветеранський бізнес по війні стане впливовою економічною силою. Тож уже зараз держава й суспільство мають дбати про те, як підтримати таку бізнес-ініціативу – регуляторно, юридично, консультаційно, а головне – як забезпечити доступ ветеранів-підприємців до фінансування.
ВЕТЕРАНСЬКА БІЗНЕС-ІНІЦІАТИВА: ОЧІКУВАНИЙ ПОВОЄННИЙ БУМ
За даними останніх опитувань, проведених Українським ветеранським фондом серед ветеранів, понад 68% чинних військовослужбовців в Україні хотіли б мати власну справу. Це зумовлено як економічними чинниками, так і психологічними. Адже люди, котрі пройшли горнило війни, переважно схильні до більшої самостійності у власних справах. Багатьом із них буде складно повернутися до звичайної офісної роботи чи найманої праці взагалі.
У державах з великими ветеранськими спільнотами такий бізнес – важливий сегмент національних економік. Приміром, у США діють понад 2 мільйони ветеранських підприємств, які забезпечують майже 5% ВВП країни.
«За кордоном є різні варіанти підтримки ветеранської бізнес-ініціативи. У тих же Сполучених Штатах Америки над залученням фінансування для ветеранів-підприємців десятиліттями працюють величезні фонди. У нас, думаю, все це попереду. Приміром, у Київраді на завершальній стадії – ухвалення рішень про надання ветеранам пільгового фінансування, цільових грантів на розвиток бізнесу. Але, зважаючи на потенційну кількість таких бізнесів та колосальні потреби країни у фінансуванні повоєнної відбудови, грантової підтримки як від державного та муніципальних бюджетів, так і від наших міжнародних партнерів, вочевидь, не вистачить», – каже в коментарі Укрінформу депутат Київради, інвестиційний банкір Тарас Козак.
Фото: pixabay
Експерти підрахували: в Україні щорічна потреба ветеранського бізнесу у фінансовому ресурсі – власному, грантовому, позичковому – може сягати 2 трлн гривень. А таких коштів ні у самих воїнів-підприємців, чиї бізнеси через відсутність власників переживають не кращі часи, ні у держави, ні навіть у вітчизняній банківській системі, немає. До того ж, із банківським кредитуванням ветеранського бізнесу – окрема проблема, пов’язана із відсутністю у ветеранів (особливо – підприємців-початківців) належної застави та ліквідності.
«Отримати кредит у банку ветеранові практично неможливо. Бо об’єктивно, коли людина тільки-но повертається з війни, її бізнес не відповідатиме жорстким банківським вимогам в частині фінансово-майнового стану. Тому насамперед законодавство й нормативні акти, що затверджуватимуться у розвиток нещодавно ухваленого рамкового закону «Про ветеранське підприємництво», мають фокусуватися на підтримці ветеранських фінансових сервісів, як це, у принципі, працювало в інших країнах після війни. У США, Великобританії активно діяли ветеранські кредитні спілки, небанківські фінансові установи, які сповідували принцип «свій до свого по своє», – каже в коментарі Укрінформу голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА), командир взводу снайперів спеціального призначення батальйону оперативного призначення імені Кульчицького Сергій Позняк.
Спроби створити подібні інструменти цільового фінансування ветеранського бізнесу були в Україні ще до великої війни. Зокрема, ветеранський фінансовий сервіс FinStream, який працює при АПВА, має спеціальні програми кредитування ветеранських компаній. Ось тільки власного ресурсу для того, аби підтримка підприємництва ветеранів стала масовою, не вистачає. А із залученням донорських та кредитних коштів – проблеми.
Позняк наводить приклад. «Керівниця однієї з фінансових установ (дуже відомої, не називатиму), до якої ми разом із конкурентами зверталися для отримання фінансування, відверто мені сказала: «Сергію, ми не зможемо нашим іноземним власникам пояснити своє рішення, в якому ми б не врахували ваш стан як ветерана і військовослужбовця, якщо підтримаємо вас. За приблизно рівної динаміки бізнесів ми змушені віддавати перевагу цивільній компанії», – каже голова АПВА.
Фото з сайту finclub.net
ПВО – ФІНАНСОВИЙ ПОРЯТУНОК ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
Одним зі шляхів залучення додаткового ресурсу для ветеранського фінансового сервісу віднедавна став продаж власних цінних паперів під назвою «Приватні ветеранські облігації» (ПВО). Власниками цих бондів уже стали AJAX, «Водафон», Meest China, «Текстиль контакт», «Аврора мультимаркет», VST bank, низка інших компаній, зокрема й міжнародних. Утім, через порівняно низьку дохідність цих цінних паперів – усього 6% річних (для порівняння: ОВДП забезпечують 11-17% річних, – ред.), а також з огляду на деякі регуляторні перепони, які, зокрема, заважають купувати ПВО державним та комерційним банкам, обсяги залученого у такий спосіб капіталу поки що незначні.
«Ми продали трохи більше третини емітованих цінних паперів, що принесло лише 22 млн грн. Для того ж, щоб система успішно запрацювала, потрібно ще 100 мільйонів», – каже Сергій Позняк.
Тарас Козак підтверджує: наразі інтерес до ПВО не такий, як хотілося б. Але є компанії, які купують ветеранські облігації на мільйони гривень, навіть незважаючи на те, що прибутковість таких паперів фактично втричі нижча, ніж дохідність ОВДП. При цьому ідеться про один із проявів соціальної відповідальності нашого великого та середнього бізнесу. До того ж, вкладаються в облігації й фізичні особи.
«Ми – єдиний брокер, який продає так звані соціальні облігації, зокрема ПВО – приватні ветеранські облігації – для фінансування соціальних проєктів. Активно просуваємо цей продукт, додали у свій застосунок. Купити такі папери може будь-хто – і фізичні, і юридичні особи, які хочуть допомогти ветеранам. Адже це – певний вид благодійності: не просто виділити невелику суму для потреб ветеранів, а дати їм більше грошей під низький відсоток. Саме в цьому і є суть фінансування, що надається за рахунок ресурсу, залученого через ПВО, – ветерани мають повертати взяті у борг кошти, але обслуговування кредиту їм має обходитися дешевше», – пояснює Козак.
Фото: armyinform.com.ua
Одразу ж після того, як хтось придбав облігації, отримані кошти вкладаються у ветеранські компанії – через пільгові кредитні програми. Тут справді діє принцип «свій до свого по своє». Підприємці-ветерани мають можливість отримати дешевий кредитний ресурс, навіть якщо їхні бізнеси формально не відповідають вимогам для залучення банківських позик.
Приміром, Олександр Піщаний, власник равликової ферми і невеликого кафе на березі лиману в Одеській області, взяв ветеранську позику минулої зими. Гроші вклав у новий для себе напрям – овочівництво.
Поміж переваг участі у програмі чоловік називає не лише полегшені порівняно із банківськими кредитами умови доступу до фінансування, а й менші відсотки та зручну схему погашення. На першому етапі можна, за домовленістю, розраховуватися лише за відсотки, а тіло кредиту повертати вже згодом, коли бізнес «стане на ноги». У його випадку – за два роки.
«Оформлення було набагато легшим, ніж при отриманні позик у банках. Про всі умови домовилися завчасно. Оскільки я мешкаю у Коблевому, то до Києва довелося їхати лише раз, для підписання договору», – розповів підприємець.
Гроші для започаткування нового для себе напряму підприємництва позичив також і власник ветеринарної клініки Володимир Біленький. Свій новий бізнес – ферму з вирощування раків – він вважає вигідним та перспективним. І завдяки кредиту від ветеранського фінансового сервісу, каже, у майбутньому може розраховувати на хороший результат. Як і Олександр, Володимир називає головною перевагою такої позики те, що у перші місяці немає потреби виплачувати позикодавцеві тіло кредиту.
«Зараз платимо тільки відсотки. Це дуже важливо для такого специфічного виду бізнесу як вирощування раків. Бо гроші я взяв у лютому, а перший «врожай», перша виручка в мене буде тільки наприкінці жовтня. Так, мій ветеринарний бізнес легко ці відсотки перекриває. Але якби я зараз повертав ще й тіло кредиту, то було б непереливки (ветеран висловився дещо жорсткіше, – ред.). Тому такий вид підтримки, який надає ветеранський фінансовий сервіс, для специфічного аграрного бізнесу в аквакультурі, та й, мабуть, увзагалі для стартапів, – це дуже класно», – каже підприємець.
Кредит у ветеранського сервісу Біленький взяв на рік із можливістю пролонгування договору за взаємною згодою. «Для старту першої черги виробництва ми витратили $62 тисячі: десь $15 тисяч своїх, $12 тисяч – два мікрогранти (для встановлення сонячної електростанції), решта $35 тисяч – кредит. Зараз маємо ще кілька погоджених грантових заявок. Зробимо великий басейн-тепличний комплекс на 500 квадратних метрів, щоб вирощувати раків цілий рік», – розповів Володимир.
Зрозуміло, що з такими амбітними планами – потреби у фінансуванні неабиякі. Тож власникові доводиться стукати у різні двері. Банківський кредит в Україні, навіть попри війну, теж можна взяти. Але повертати тіло кредиту там треба вже починаючи з першого місяця. Та й бюрократичні процедури при оформленні позики доволі складні, вимоги до позичальника – досить суворі.
Дистриб’ютор керамічної плитки Денис Малишенко вперше скористався позикою від ветеранського фінансового сервісу навесні, щоб купити автомобіль для доставки плитки та навантажувач для обслуговування складу. Вдруге нещодавно – для поповнення обігових коштів, адже потреба в будматеріалах росте.
«Упродовж першого року підприємницької діяльності отримати банківський кредит було неможливо. Бо, по-перше, ветерани вважаються ризикованою категорією. А по-друге, це тільки початок бізнесу, ти не маєш ліквідності, тобто не відповідаєш умовам для стандартного кредитування в різних установах – чи то державних, чи комерційних (якщо хочеш сплачувати нормальні, а не грабіжницькі відсотки). Тому FinStream – це єдина установа, де вдалося без проблем прокредитуватися. Тобто ветерани пішли назустріч ветеранам», – коментує Малишенко.
Він також звертає увагу на швидкість ухвалення рішень: від звернення до отримання кредиту минуло 5 робочих днів. Тоді як відповіді від одного з державних банків чекав понад місяць. А у випадках, коли швидко потрібно поповнювати обігові кошти, час дуже важливий.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ ВЕТЕРАНСЬКИХ СЕРВІСІВ В УКРАЇНІ
Один з аргументів підприємців-ветеранів, які звертаються до влади з проханням підтримати розвиток ветеранських фінансових сервісів, якраз і стосується швидкості ухвалення потрібних для конкретного підприємця рішень.
«Гранти, зрозуміло, не вирішують усіх питань. Доки грантова програма запрацює, визначиться з учасниками, надасть гроші, потрібен час – пів року, а то й рік. А коли ветеран повертається з війни, йому треба швидко відновлювати позиції свого бізнесу і своє матеріальне становище, тож отримати необхідні для цього кошти – бажано, як кажуть, тут і зараз. Це зазвичай малий та середній бізнес. Вікно можливостей для нього дуже вузьке. Приміром, є оперативна можливість закупити дешевше пальне… Що робити ветеранові? Подаватися на грант і невідомо доки чекати?», – каже Позняк.
Паралельно ведеться робота над можливістю скасування регуляторних обмежень для придбання ветеранських облігацій державними та комерційними банками. Але це, кажуть, непросто.
«Вже відбулася зустріч за участю представників ветеранського бізнесу з кількома керівниками Нацбанку. Поки що варіанти знайти дуже складно, тому що НБУ досить жорстко регулює будь-які корпоративні облігації на балансі банків. А низькодохідні папери – це не проста історія, бо під них треба формувати величезні резерви. Тому робота тільки починається», – констатує Тарас Козак.
Фото: Veteran
При цьому після завершення активної фази бойових дій він прогнозує збільшення кількості ветеранських фінансових сервісів та зростання попиту на таку форму благодійності як придбання ветеранських цінних паперів. Бо зараз, зрозуміло, безумовний пріоритет для суспільства та бізнесу – донати на Сили оборони. По війні, поряд із фінансуванням відбудови, одним із трендів може стати й допомога ветеранському бізнесу – передовсім, фінансова підтримка бізнесменів-початківців, чиї можливості залучати кошти на ринку комерційних запозичень обмежені.
Сергій Позняк уже зараз говорить про перспективи нової емісії ПВО і вірить в успіх.
«Не тільки держава, а й звичайні люди чи підприємці мають сприяти переходу ветеранів від військової служби до цивільного життя через підтримку та розвиток ветеранського бізнесу. Ми впевнені, що соціальна відповідальність бізнесу – ключовий аспект стабільного розвитку країни в таких складних умовах», – каже також один з інвесторів у приватні військові облігації Лев Жиденко.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Міноборони