Стало відомо, які зміни депутати хочуть внести до Трудової кодекс України
Документ хочуть прийняти у цьому році, а діяти він почне з 2020-го.
За і проти
Обговорення нового Трудового кодексу не вщухає вже кілька тижнів поспіль. І це незважаючи на те, що законопроект №1658 був зареєстрований ще в 2014-му, потім зазнав чимало змін і в результаті був прийнятий Верховною Радою попереднього скликання в першому читанні.
Втім, документ зараз в активній роботі, його автори – не менш активному пошуку, так що не виключено, що в результаті ми будемо мати щось зовсім нове і несподіване. Але є кілька моментів, про які останнім часом не говорив тільки ледачий.
Зокрема, автори нового документа планують внести зміни в процедуру прийому-звільнення найманого працівника, а також за тривалістю відпусток, процедури проведення страйків і т. д. І документ має багато як прихильників, так і супротивників.
У прихильників кілька основних аргументів. По-перше, старий документ, прийнятий ще у 1971 році, за минулі майже півстоліття безнадійно застарів. По-друге, прихильники документа серйозно переконані, що права роботодавців в нашій країні сильно обмежені і з цим пора щось робити – наприклад, полегшити процедуру звільнення працівника. А прем’єр-міністр Олексій Гончарук вже починає спокушати міжнародних інвесторів перспективами максимальної лібералізації трудового законодавства.
Противники нового Кодексу беруть за основу слова голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, яка відкрито заявила, що новий кодекс буде складений виключно в інтересах роботодавця і пояснила: «це означає, що ми будемо трохи «наїжджати» на права і дискримінувати найманого робітника».
Чимало експертів вважають: саме обмеження прав найманих працівників – це як раз той пункт, заради якого все і затівалося. Під прапором боротьби з «пережитками радянського минулого» проштовхуються антисоціальні ініціативи, головна з яких – можливість звільнити співробітника в один день без шуму і пилу.
Працювати доведеться ще більше
Багато ЗМІ написали про те, що проект нового кодексу збільшує відпустку з 24 до 28 днів, назвавши це «хорошою новиною». На практиці ж, кажуть експерти, мова йде про закамуфльованому скорочення відпустки.
– Справа в тому, що законопроект включає в 28-денну відпустку тиждень неоплачуваної лікарняного, який можна буде окремими днями взяти на протязі року, – пояснив у коментарі «КП» в Україні» економіст Андрій Мартинюк. – Лобісти закону запевняють, що таким чином вони борються з прогулами і купівлею лікарняних, але це блеф чистої води. Основна мета – скоротити витрати Фонду соціального страхування. А весь «бенкет» пройде за рахунок найманих працівників. Після так званого «збільшення» відпустки з 24 до 28 днів по факту ми будемо мати 21 день відпустки і 7 днів лікарняного за свій рахунок.
Питання не в тому, назріли зміни у трудове законодавство, а в тому, що громадянам пропонують натомість, додає аналітик Олексій Кущ.
– Так зване «зрівняння у правах» роботодавця і найманого працівника на ділі означає скорочення соціальних зобов’язань бізнесу в частині, скажімо, надання оплачуваної відпустки або спрощення процедури звільнення. І це притому, що бізнес і зараз володіє колосальним інструментом тиску на свій персонал у вигляді тіньової зарплати, так що діючі норми ТК хоча б частково компенсують цей диспаритет.
Цілком обґрунтовані побоювання викликають і плани щодо зростання тривалості робочого дня з 8 до 12 годин. І це в той час, як в Європі все наполегливіше говорять про скорочення робочого дня і робочого тижня.
Автори нового документа пропонують зняти 40-годинне обмеження робочого тижня, пояснюючи: співробітники і так переробляють! Погодьтеся, просто залізний аргумент: замість того, щоб боротися з порушенням трудових прав, ці порушення просто хочуть узаконити.
Дискримінація або боротьба з дискримінацією?
З ТК також хочуть виключити заборона звільнення вагітних як явний пережиток радянського минулого. Якщо співробітниця піде в декретну відпустку, роботодавець зможе приймати рішення на свій розсуд – зберігати за нею робоче місце чи ні.
Примітно, що цю явно дискримінаційну норму лобісти представляють як боротьбу з дискримінацією. Мовляв, роботодавці не поспішають брати на роботу дівчат і молодих жінок, побоюючись, що їм доведеться оплачувати можливий декретну відпустку, і це, в свою чергу, веде до дискримінації при прийомі на роботу. А немає декрету – немає і дискримінації!
Правда, на цю скандальну норму вже відреагував президент Володимир Зеленський, пообіцявши, що пропозиції будуть враховані, а помилки – вичищені.
«Права фахівців повинні бути захищені. Такі питання, як про жінок у декреті, ми знімемо», – пообіцяв Зеленський.
ТК підштовхує до еміграції
Серед інших нововведень, які періодично спливають у інформпросторі – легалізація віддаленої роботи, а також звільнення від податку молодих фахівців до 27 років. За задумом авторів, це буде хорошим стимулом для молоді залишитися в країні.
Однак економісти говорять, що в цілому новий кодекс призведе якраз до зворотного і підштовхне найактивніших українців до міграції.
«Мені чомусь здавалося, що проблеми на трудовому ринку України потрібно вирішувати, але їх вирішили просто узаконити, щоб у роботодавця була над найманим робітником повна свобода дій, – написав на своїй сторінці в соцмережі правозахисник і журналіст Дмитро Василець. – У Верховній Раді немає політичних партій, готових реально захищати соціальні гарантії товариства, жодної навіть лівоцентристської партії в парламенті не представлено. Всі партії праві та ультраправі, під контролем олігархів-мільярдерів. Профспілки, які в теорії мають захищати права робітників, просто мовчать, і не роблять ніяких практичних дій, спрямованих на реальний захист прав. Закономірний підсумок, демонтаж соціальних зобов’язань бізнесу, та прийняття трудового кодексу з правами на рівні «кріпосного права», з варіантом для громадян звалити за кордон».