Павлоградський хімзавод умисно поставив понад 233 тисяч бракованих мін – СБУ

За словами Швеця, також встановлено, що, окрім іншого, неякісне та несвоєчасне постачання мінометних пострілів відбулося з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

"Згідно з проведеною судовою експертизою, використання зазначених порохів призвело до нестабільної роботи порохового заряду в цілому, та як наслідок – неможливості використання мінометних пострілів за призначенням у ЗСУ.

Фактично, усвідомлюючи пропущені строки поставки перших партій мін на користь ЗСУ, у серпні 2024 року генеральний директор і його заступник підробили наказ по підприємству щодо зупинки виробництва нібито через його пошкодження в результаті ракетно-дронових ударів країни-агресора, що не відповідало дійсності. У подальшому фігуранти використали підроблений наказ для отримання довідок ТПП України та пролонгації строку дії державних договорів, укладених з ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель", що своєю чергою дозволило ДП НВО "ПХЗ" уникнути нарахування штрафних санкцій по державних контрактах", – пояснив він.

Також слідство перевіряє версію корисливого мотиву вчинення кримінального правопорушення.

"Наразі проводиться досудове розслідування за фактом можливого завищення закупівельної вартості порохів окремих марок виробництва компанії США у компанії резидента Великої Британії", – додав Швець.

Читайте також: Браковані балістичні окуляри для ЗСУ: постачальнику оголосили підозру, збитки – майже 155 мільйонів

Під час розслідування провадження слідчими вилучено 480 шт. 120-міліметрових пострілів та 70 шт. 82-міліметрових мінометних пострілів, які в подальшому скеровані для проведення експертного дослідження.

"Повернуті після експертизи мінометні постріли визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання. Рішення щодо долі вказаних речових доказів буде прийнято судом при проголошенні вироку у справі.

Як повідомлялось, 29 квітня 2025 року СБУ затримала керівників оборонного заводу на Дніпропетровщині, яке поставило до ЗСУ браковані міни.

Новини економіки