Український транзит газу з РФ за правилами ЄС: як це буде?
В Україні поспішають підготувати анбандлинг «Нафтогазу» до кінця року, щоб підписати з Росією контракт на транзит газу за європейськими правилами.
Як це повинно працювати, пояснює DW.З 2020 року Україна готова транспортувати російський газ до ЄС лише за європейськими правилами. Тривалий час Москва хотіла працювати за старою схемою, але у вересні на газових переговорах у Брюсселі все-таки погодилася на європейські норми . Київ поспішає виконати вимоги європейського законодавства ще до кінця року. DW пояснює, що саме означає транзит газу за правилами ЄС.
Третій енергопакет проти монополій
У пострадянських країнах і видобуток, і продаж, і транспортування газу виявилися зосереджені в руках держкомпаній – «Газпрому» в Росії та «Нафтогазу» в Україні. Між ними діє нинішній контракт на транзит газу, підписаний в 2009 році. Його висновком передувала так звана «газова війна» між Росією і Україною, коли на початку 2009 року поставки блакитного палива були припинені не тільки в Україну, але і з її території в ЄС.
Протистояння та його наслідки спонукали Євросоюз, відомий своєю нетерпимістю до монополій, прийняти Третій енергопакет. Мета цього набору директив і постанов полягала в подальшій лібералізації енергетичного і газового ринків, а також у посиленні прав споживачів. Одна з головних його норм – анбандлинг – не допускає зосередження в одних руках транспортних мереж, виробництва енергоносіїв і їх продажу.
Окремий оператор газотранспортної системи в Україні
В Україні 17 листопада набрав чинності закон про анбандлинге національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України». Він передбачає виділення з її складу підприємства з транспортування природного газу і сертифікацію нового незалежного оператора газотранспортної системи (ГТС).
«Нафтогаз» знаходиться під управлінням українського уряду. А оператором ГТС буде керувати виключно міністерство фінансів країни. Згідно із законом, ні уряд, ні прем’єр не зможуть контролювати, координувати дії оператора чи призначати його керівництво. Більше того, закон забороняє кому-небудь, наприклад, прем’єра, втручатися в те, як міністерство фінансів управляє корпоративними правами.
Виділення оператора газотранспортної системи (ГТС) України з структури «Нафтогазу» було передбачено ще законом про природному ринку газу від 2015 року. Втім, тривалий час анбандлинг в силу ряду причин був заблокований. Процес зрушився з мертвої точки лише після зміни влади і призначення нового уряду в Україні. У вересні Кабмін прийняв рішення про моделі анбандлинга.
Зараз у структурі «Нафтогазу» створено ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ). З 1 січня, після припинення нинішнього контракту на транзит газу, ОГТСУ продадуть підприємству «Магістральні газопроводи України», яке є державним і тепер перебуває під контролем Мінфіну. Вартість продажу буде динамічною, крім того, передбачена розстрочка на 15 років. А з 1 січня 2020 року держава, яка і залишиться власником ГТС України, передасть цю систему в управління ОГТСУ.
Сертифікація незалежного оператора
Згідно з Третім енергопакетом ЄС, про незалежність оператора можна говорити тільки після його сертифікації. Її проводить національний регулятор – в Україні це Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ). На початку жовтня ОГТСУ подало заявку на сертифікацію. 22 листопада регулятор планує розглянути питання поки лише про попередньої сертифікації.
Правила ЄС передбачають і зовнішній контроль: сертифікацію українського оператора повинен перевірити Секретаріат Енергетичного співтовариства у Відні. Анбандлинг буде цілком відповідати європейським нормам лише тоді, коли Секретаріат підтвердить рішення НКРЭКУ.
Ні з Відня, ні з Брюсселя (а Єврокомісія неформально бере участь в узгодженні сертифікації) зараз зауважень по анбандлингу не звучало. У «Нафтогазі» прогнозували, що Секретаріату Енергетичного співтовариства знадобляться півтора-два місяці на погодження.
Як буде працювати транзит?
Після того, як в Україні завершать анбандлинг, оператор ГТС буде пропонувати всім зацікавленим компаніям потужності для транспортування газу. Тарифи – однакові для всіх – будуть залежати не від того, хоче бронювати потужності російський «Газпром» або, приміром, польська PGNiG, а від умов – перш за все, обсягів та тривалості прокачування газу. Тарифи встановлює не оператор, а регулятор.
Ще у вересні російські ЗМІ поширили твердження, що після впровадження європейських правил новий оператор ГТС України буде зобов’язаний виставляти на аукціон потужності і без підписання нового контракту з «Газпромом». У «Нафтогазі» таку інформацію спростовували. У підсумку, після останнього раунду газових переговорів Росія-Україна-ЄС заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович розставив крапки над «і». За його словами, без нового міжмережевого угоди між операторами ГТС України і Росії (так зване «interconnection agreement») неможливим буде ні довгостроковий транзит, ні короткострокове бронювання потужностей.