Місія МВФ знову в Україні: скільки грошей дадуть і при яких умовах
Особливу увагу у Фонді приділяють земельного питання.
У четвер, 20 лютого, до Києва прибула і розпочала роботу технічна місія МВФ. Про це повідомили в представництві МВФ в Україні. Цей візит можна назвати несподіваним. Його буквально за день анонсував постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. Метою візиту він назвав «обговорення політики, спрямованої на досягнення потужного зростання та забезпечення стабільності». Зі сказаного можна зробити висновок, що МВФ не повністю влаштовують темпи реформ.
Цю думку Йоста Люнгман досить чітко озвучував напередодні під час макроекономічної дискусії в Американській торговельній палаті. Він назвав три можливі сценарії розвитку України, перший з яких передбачає масштабні реформи, другий – часткові і третій – відкат реформ. За оцінкою представника МВФ в Україні, зараз Україна реалізує сценарій, який знаходиться десь посередині між другим і третім.
Нагадаємо, 17 лютого завершилося дію програми stand-by, відкритої для України в кінці 2018-го року, але, як і всі попередні, виконана не в повному обсязі. З 3,9 млрд доларів Україна отримала за цією програмою лише 1,4 млрд. Після чого у зв’язку з невиконанням умов та виборами надання кредитних траншів було призупинено. А в даний час Україна перебуває в очікуванні відкриття нової кредитної лінії – вже за програмою розширеного фінансування (EFF). За заявами уряду та оцінками експертів, ця програма важлива для України не стільки розміром кредиту (мова йде про 5,5 млрд доларів – приблизно таку ж суму Україна повинна виплатити Фонду в цьому році в рахунок погашення попередніх кредитів), скільки для підтримки іміджу надійного партнера. Багато інвесторів розглядають співпрацю з МВФ як маркер економічної стабільності і хороших перспектив країни, що є для них вагомим аргументом при виборі об’єктів вкладення капіталу. А Україні для економічного ривка, як повітря, потрібні серйозні інвестиції. І не в держоблігації, а в реальний сектор.
Наочним прикладом уповільнення реформ є робота парламенту останнім часом. Як писав сайт «Сегодня», депутати з опозиції закидали законопроект про відкриття ринку землі тисячами правок, «законодавчим спамом», через що прийняття одного закону може розтягнутися на кілька місяців.
Між тим про «земельному законі» у МВФ кажуть як про одну з умов відкриття нової кредитної програми. Крім того, очікує свого розгляду парламентом так званий «антиколомойский» законопроект, який повинен гарантувати, що банки, на порятунок яких були витрачені державні кошти, не повернуться до колишнім власникам. Про необхідність прийняття такого закону МВФ також не втомлюється повторювати. А до закінчення розгляду всіх поправок до земельного закону цей пункт «домашнього завдання» для України точно залишиться невиконаним.
Чи варто в такій ситуації розраховувати на швидке отримання грошей від МВФ? Якщо ці вимоги не будуть зняті – дуже сумнівно. Якщо ж мета була підстьобнути реформи, то які саме?
«Нинішня місія МВФ прибула для вирішення технічних питань, і це варто розглядати як передвісника виділення коштів. Минулого тижня відбулася зустріч президента України та голови МВФ. Ймовірно, Георгієва отримала необхідні їй підтвердження, що реформи йдуть своєю чергою. Це дало зелене світло для наступного кроку обговорень. Також не можна виключати, що сам факт появи місії МВФ в Україні прискорить темпи прийняття земельної реформи, яку нинішній глава місії називає наріжним каменем довгострокового економічного зростання країни», – вважає керівник EXANTE Україна Володимир Позній.
На прес-брифінгу МВФ буквально за тиждень до візиту технічної місії в Київ, 13 лютого, представник Фонду Джеррі Райс прямо не відповів на запитання про важливість ринку землі в Україні для продовження співпраці з МВФ. А ось Йоста Люнгман, кажучи про сценарії розвитку України, справді підкреслював важливість саме цього питання. Як випливає з його презентації, повне відкриття ринку землі, тобто в тому числі для іноземців, забезпечить швидкий економічний успіх (звичайно, поряд з проведенням інших реформ), часткове відкриття (тільки для українців) – означає можливість помірного підйому економіки. А от відмова від земельної реформи буде розглядатися як «відкат».
Незважаючи на це, Україна не має наміру допускати найближчим часом іноземців до купівлі землі.
У той же час виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко не пов’язує приїзд технічної місії МВФ із земельним питанням.
«Земельне питання піднімається, але він не є критерієм. Він взагалі винесений за рамки обговорення з Міжнародним валютним фондом, – запевняє Олег Устенко. – Технічна місія повинна була приїхати, тому що Україна близька до підписання програми з МВФ, а з моменту попереднього візиту була тривала перерва».
Олег Устенко завагався з відповіддю на питання, чи МВФ чекати, поки Україна прийме закон, що гарантує повернення націоналізованих банків колишнім власникам.
«Мені складно сказати. Йде переговорний процес. Банківський закон – дійсно важливий момент для МВФ. Але це перш за все і в інтересах України – спробувати включити механізм захисту грошей платників податків, які були вже витрачені для того, щоб націоналізувати ці банки і вливати туди додатковий капітал. У законопроекті мова йде не про одному банку, а про всіх. І тут інше питання повинен знати: чому Міжнародний фонд так сильно затягнув з вимогами щодо цього закону і не ставив це умова раніше? На мій погляд, це було б абсолютно логічно, враховуючи, що рішення приймав попередній парламент і попередній Кабмін. Це питання потрібно було вирішити вже давно», – говорить Олег Устенко.
При цьому радник президента визнав, що МВФ не поспішає з новою програмою, але не вважає це критичним.
«Попередня програма розширеного кредитування була розрахована на 15 млрд доларів, а в цій мова йде про суму в три рази меншою. Тому, я так розумію, і немає особливого поспіху. Зараз ніхто не говорить про терміни. Йде просто робочий процес», – говорить він.
За словами Олега Устенка, крім банківського закону для МВФ важливі також питання, пов’язані з бюджетом.