Світ 20.11.2026 • Новини

Латвія: що відомо про новий уряд і коаліцію

Латвія: що відомо про новий уряд і коаліцію 20.11.2026 15:45 Укрінформ Які зміни готує латвійська влада та що вони означатимуть для відносин з Україною Парламент Латвії напередодні Дня незалежності країни затвердив новий уряд.

Новий уряд був створений завдяки досягненню коаліційного консенсусу між «Об’єднаним списком» та «Національним альянсом». Кабмін зосередиться на відновленні темпів зростання економіки країни, економії, оптимізації та скороченні держапарату і посиленні безпеки. У коаліції підтвердили стратегічний курс на продовження підтримки України.

44-й уряд Латвії на першому засіданні, 17 листопада 2026 року. Фото: Державна канцелярія Латвії

КОАЛІЦІЯ З ПРОСТОЮ БІЛЬШІСТЮ СТАЛА ПОЛІТИЧНИМ ВИБОРОМ КУЛБЕРГСА

Результати парламентських виборів у Латвії зумовили необхідність оцінити можливі політичні союзи та перегрупувати політичні сили в новому Сеймі для створення дієздатного уряду. Очолюваний Кулбергсом «Об'єднаний список» став найуспішнішою політичною партією Латвії з моменту відновлення незалежності країни у 1990 році. Він схилив на свій бік 35,3% виборців, але навіть цей результат не забезпечив партії достатньої більшості для одноосібного розподілу міністерських портфелів.

Отримавши від президента Латвії Едгарса Рінкевичса мандат на формування нового уряду, Кулбергс розпочав офіційні перемовини з потенційними партнерами і провів зустрічі з представниками партій «Національний альянс», «Нова єдність», «Прогресивні» та «Латвія на першому місці».

Обговорення можливих варіантів створення парламентської коаліції виявили істотні розбіжності щодо бачення майбутньої економічної та фіскальної політики. Прем’єр не зміг домовитися про створення політичного союзу з «Новою єдністю» та «Прогресивними». Він висловив сумніви щодо того, чи готові певні партії підтримувати його структурні зміни і чи зможуть вони обґрунтувати фінансові витрати на свої пропозиції.

Ще одним фактором розбіжностей стала позиція щодо Росії, України і національної безпеки. Кулбергс не витрачав час на коаліційні переговори з партією «Суверенна влада/Об’єднання младолатишів», аргументуючи це принциповими розбіжностями у поглядах на політику безпеки самої Латвії і підтримку України.

Найбільший збіг позицій було знайдено в процесі переговорів з «Національним альянсом». Після кількох раундів консультацій 15 листопада сторони оголосили про досягнення домовленості працювати спільно в новому уряді і навіть провели попередній розподіл сфер відповідальності.

Новостворена коаліція з 51 голосом у 100-місному Сеймі Латвії отримала мінімально необхідну більшість. Хоча формально це дає змогу ухвалювати урядові рішення, такий розклад залишає дуже мало простору для внутрішніх розбіжностей у коаліції. Для проведення великих реформ Кулбергсу буде потрібно шукати додаткову підтримку серед інших політичних сил парламенту.

Андріс Кулбергс. Фото: Ieva Ābele-Ozoliņa / Saeima

ПОЛІТИКИ, ПІДПРИЄМЦІ ТА ТЕХНОКРАТИ В НОВОМУ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ

Розподіл міністерських крісел відображає прагнення Кулбергса об’єднати політичне представництво обох партій коаліції з експертами, які мають практичний досвід ведення бізнесу, роботи в економіці, дипломатії і державному управлінні.

У підсумку «Національний альянс» керуватиме трьома міністерствами. Яніс Домбрава залишився міністром внутрішніх справ, як і раніше, Науріс Пунтуліс продовжив очолювати Міністерство культури, а єдина жінка в новому уряді Ілзе Індріксоне стала міністеркою добробуту. Представлена в уряді трьома міністрами, ця політсила традиційно виступає за зміцнення національної ідентичності, жорсткий курс щодо Росії і посилення оборонних спроможностей Латвії.

Прем’єр також показав особистий підхід до комплектування уряду перевіреними професіоналами. Так, міністерство фінансів очолив позапартійний Карліс Пургайліс, головний економіст банку Citadele, який раніше був позаштатним радником Кулбергса з фінансово-економічних питань, а позаштатний юридичний радник прем’єра Крішс Ліпшанс став міністром сполучення.

Члени партії «Об'єднаний список» отримали такі посади: Чеславс Батня став міністром освіти і науки; підприємець Едгарс Штелмахерс став міністром економіки; Едгарс Путра, який раніше був парламентським секретарем Міністерства фінансів, очолив Міністерство землеробства; колишній парламентський секретар Міністерства юстиції Вієстурс Вітовскіс тепер керує цим міністерством. Едгарс Таварс залишився міністром розумного управління та регіонального розвитку.

Особливу увагу привертають призначені очільники міністерств оборони, охорони здоров’я і закордонних справ. Безпартійний полковник у відставці Національних збройних сил Райвіс Мелніс погодився продовжувати працювати міністром оборони. Міністерство охорони здоров’я очолив член правління Amber Beverage Group і колишній керівник клінічної університетської лікарні RAKUS Нормундс Станєвічс. Міністром закордонних справ став кар’єрний дипломат Ґіртс Яунземс, який раніше був послом Латвії в Узбекистані.

Таким чином, Кулбергсу вдалося під час формування уряду хоча б частково відійти від традиційної практики роздачі урядових посад коаліційним партіям та поставити на чолі міністерств людей з практичним досвідом управління та економіки. Однак виникає певний скептицизм щодо політичної підзвітності перед Сеймом міністрів, призначених з числа колишніх радників прем’єра та безпартійних.

Фото: Willfried Wende from Pixabay

ПОЛІТИЧНА СПІВПРАЦЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ТА ЕКОНОМІЇ МІЛЬЙОНІВ ЄВРО

У день голосування в Сеймі за новий уряд «Об'єднаний список» і «Національний альянс» підписали угоду про політичну співпрацю та коаліційну декларацію. У документі викладено плани діяльності другого уряду під керівництвом прем’єра Кулбергса.

Оскільки темпи економічного зростання Латвії за останнє десятиліття відстали від темпів у сусідніх Естонії та Литві, мешканці географічно серединної балтійської країни висловили чітке бажання побачити реформування держапарату та відчути покращення ефективності його управлінських функцій.

Укладена коаліційна угода про політичну співпрацю відповідає на запити суспільства і зосереджується на чотирьох ключових пріоритетах нового кабінету: національна безпека Латвії, фіскальна дисципліна у наповненні бюджету, економічне зростання країни та ефективне держуправління.

За чотирирічну каденцію цього Сейму новостворена коаліція запланувала три етапи послідовних реформ, які й буде втілювати уряд. Кожен з цих етапів має свою конкретну мету, пріоритетні завдання та цільові показники, що мають бути досягнуті.

На першому етапі, від листопада поточного року до кінця наступного, буде здійснена стабілізація бюджету та розпочнуться структурні перетворення економіки.

Другий етап зосередиться на впровадженні в міністерствах перевірених на практиці рішень. Реалізувати його уряд має протягом 2028–2029 років.

Метою третього етапу є забезпечення оперативного, простого та економічно ефективного функціонування держави. Ця робота триватиме до 2030 року і має закріпити результати раніше впроваджених реформ.

У декларації підкреслюється, що починаючи з 2027 року уряд буде формувати головний фінансовий документ країни за принципом «нульового бюджетування». Тобто щороку при плануванні бюджету буде заново обґрунтовуватися доцільність кожної статті видатків, її обсяг і очікуваний результат.

У своїй фінансовій діяльності кабмін прагне у період із 2027-го до 2030 року досягти фіскального показника поповнення бюджету в 2,875 млрд євро. Уряд також окреслив плани зекономити протягом цих чотирьох років майже 2 млрд євро:

  • 370 млн євро – за рахунок перегляду умов призначення та використання бюджетних коштів, усунення неефективних витрат і посилення фінансової дисципліни;

  • 900 млн євро – через скорочення адміністративних видатків шляхом реформування структури державного управління;

  • 650 млн євро – завдяки впровадженню галузевих реформ та змін в управлінні і фінансуванні послуг, що здійснюються за державний кошт;

  • 40 млн євро – через перегляд законодавчих довгострокових зобов’язань, які передбачають автоматичне збільшення видатків.

До того ж уряд перетворить окремі державні підприємства на державні установи для скорочення бюрократії, що стане частиною реформи управління державним капіталом.

Запровадження новим урядом «непопулярних» заходів, про які вже багато говорить прем’єр, створить виклик для «Національного альянсу», якому доведеться узгоджувати радикальні економічні реформи уряду із соціальними зобов’язаннями партії перед виборцями. Тому соціальна політика може стати одним з перших випробувань на міцність для правлячої коаліції.

Фото: Міністерство оборони Латвії

БЕЗПЕКА, НАТО ТА ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

Акцент на економіці не завадить уряду приділяти належну увагу політиці безпеки.

Латвія, яка межує з Росією і Білоруссю, не втрачає фокусу на таких важливих питаннях, як охорона державних кордонів, протидія гібридним викликам, розвиток протиповітряної оборони і збільшення в регіоні міжнародної військової присутності.

Продовження роботи Мелніса на чолі міністерства оборони збереже послідовність у реалізації оборонної політики уряду, вектор якої узгоджується з попередніми заявами прем’єра. Кулбергс раніше виступав за збільшення видатків на оборону до 5% ВВП, розвиток національного оборонно-промислового комплексу, розширення військової присутності союзників по НАТО та впровадження сучасних технологій, зокрема безпілотних систем.

Коаліція попереднього Сейму розпалася, зокрема, через розбіжності щодо реакції на інциденти з ударними безпілотниками, які не були вчасно виявлені і порушили повітряний простір Латвії. Це вказало на нагальну необхідність удосконалити системи ППО країни та покращити координацію між військовими та владою на державному й регіональному рівнях.

У цьому зв’язку новий уряд зосередить увагу на посиленні захисту від повітряних загроз, розвиватиме системи раннього виявлення дронів та оптимізуватиме інструменти відповіді на російські гібридні загрози.

Напрями зовнішньої політики уряду, ймовірно, залишаться незмінними. Увага буде зосереджена на поглибленні співпраці з ЄС та НАТО, військовому зміцненні східного флангу Альянсу, посиленні санкційного тиску на РФ та протидії російському деструктивному впливу в Балтійському регіоні.

Призначення кадрового дипломата Яунземса очільником МЗС має забезпечити належну професійну наступність у виконанні цих завдань, хоча конкретні пріоритети його роботи стануть зрозумілими з початком його міжнародної діяльності.

Фото: Zane Bitere, LETA

УКРАЇНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ СЕРЕД СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ РИГИ

У декларації новостворена урядова коаліція підтвердила незмінну підтримку Латвією України у війні проти агресора і прагнення Києва приєднатися до Європейського Союзу. У документі також міститься зобов’язання надавати Україні військову, політичну та економічну допомогу аж до перемоги.

Крім того, угода передбачає розірвання економічних зв’язків Латвії з Росією і Білоруссю.

Кулбергс також виступає за посилення санкцій проти Росії, наголошуючи, що мета міжнародної підтримки – не просто утримання Україною лінії фронту, а її остаточна перемога. Під час зустрічей з європейськими партнерами він закликав збільшити допомогу Києву і посилити військову присутність НАТО у Балтійському регіоні.

При цьому важливо наголосити, що підтримка України не обмежується персональним ставленням прем'єр-міністра. «Національний альянс» традиційно має жорстку позицію щодо російської агресії і виступає за зміцнення обороноздатності Латвії. Це зменшує ризик можливих змін зовнішньополітичного курсу щодо України у разі урядових пертурбацій.

Призначення Яунземса міністром закордонних справ також не дає підстав очікувати радикальних змін у зовнішній політиці країни.

Київ наразі має побудувати конструктивний діалог з новим головою латвійської дипломатії, щоб зберегти інтенсивність двосторонніх контактів та підтримку європейської інтеграції України, а також координувати позиції у міжнародних організаціях.

ЗДАТНІСТЬ РЕАЛІЗУВАТИ ОБІЦЯНІ РЕФОРМИ СТАЄ ГОЛОВНИМ ВИКЛИКОМ ДЛЯ НОВОГО КАБІНЕТУ

Склад нового уряду під керівництвом Кулбергса свідчить про бажання Латвії перейти до більш прагматичної моделі державного управління, де ефективність роботи міністерств і фінансова обґрунтованість ухвалених рішень стають ключовими критеріями діяльності нового уряду країни.

Проте мінімальна більшість у парламенті дуже вразлива до внутрішніх суперечностей у коаліції: втрата навіть одного парламентаря ускладнює ухвалення важливих рішень у залі Сейму. При цьому різнопартійний та неоднорідний кадровий склад кабінету міністрів, балансування між бюджетною економією та соціальними зобов’язаннями додають викликів для стійкості коаліції. Кулбергсу доведеться неодноразово демонструвати, що його управлінська модель здатна поєднувати професійне прийняття складних рішень з практичним втіленням задуманих реформ.

Для України важливо, що зміна складу уряду в Латвії наразі не сигналізує про послаблення підтримки Києва. Вже налагоджена двостороння співпраця в оборонній сфері та спільні інтереси в галузі безпеки створюють підґрунтя для перспективного поглиблення стратегічного партнерства. Однакова позиція щодо російської агресії розширюватиме обрії співпраці відповідно до потреб українського фронту.

Юрій Чорний, Рига

Світ

Поділитися

Корисне

Ще новини

✉Повідомити новину