У Росії і України з’явилися шанси домовитися про транзит газу
Переговори в Брюсселі були конструктивними, заявили обидві сторони.
Сьогодні в Брюсселі пройшов черговий тур тристоронніх переговорів Росія — Єврокомісія — Україна, на яких обговорювалися можливі сценарії продовження транзиту російського газу через Україну. У зустрічі брали участь міністр енергетики Росії Олександр Новак, його візаві Олексій Оржель, голова правління “Газпрому” Олексій Міллер, керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв і заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович. Зустріч йшла спочатку в закритому, а потім у розширеному форматі, в сумі тривала близько півтори години і ні до яких конкретних домовленостей очікувано не привела. Однак, за словами кількох співрозмовників “Ведомостей”, близьких до учасників переговорів, на цей раз переговори носили конструктивний характер.
Російська сторона побачила зацікавленість українських колег у продовженні роботи з 1 січня, повідомив після зустрічі міністр енергетики Росії Олександр Новак. Українська делегація підготувала до зустрічі проект нормативної бази роботи своєї газотранспортної системи, що відповідає європейським нормам, сказав він. Російська сторона ще розраховує його вивчити, але “якщо європейська система буде імплементована на Україні з 1 січня, Росія готова [у рамках цих норм] працювати”, цитує Новака “Інтерфакс”. “Я впевнений, що ми знайдемо рішення, щоб постачання газу з 1 січня не переривалися”, — підкреслив міністр.
“Одне з найважливіших питань, яке сьогодні обговорювалося, це питання правового, — підтвердив трохи пізніше голова правління “Газпрому” Олексій Міллер телеканалу “Росія 24″. — По якому праву може бути укладено новий контракт на транзит”. Але є ймовірність, що до початку наступного року Україна не встигне створити незалежного сертифікованого газотранспортного оператора і перейти на новий формат роботи, додав Міллер. “І ми сьогодні говорили про те, що в цьому випадку розглядається план “Б” — продовження діючого контракту на якийсь короткий проміжок часу”, — сказав голова правління “Газпрому”.
“Консультації пройшли дуже конструктивно, сторони чують один одного, — сказав після зустрічі міністр енергетики України Олексій Оржель. — Європейська сторона буде співпрацювати і підтримувати Україну у частині необхідних дій для сертифікації оператора ГТС, російська сторона підтвердила, що вона готова працювати за європейськими правилами” (цитата за “Інтерфаксом”).
Очікування створення незалежного оператора української ГТС зараз основний сценарій, що розглядається російською стороною, підтверджує співрозмовник, близьке до однієї зі сторін переговорів. Якщо Україна встигне завершити цей процес до Нового року, “Газпром” готовий працювати у форматі бронювання потужностей, якщо ні — тоді мова може йти тільки про короткостроковому угоді. Варіант з укладенням довгострокового транзитного контракту з обов’язковими обсягами прокачування “качай або плати” (сценарій, запропонований Єврокомісією. — “Відомості”), російська сторона не розглядає, підкреслив співрозмовник.
За дужками переговорів залишився цілий ряд питань, так чи інакше мають відношення до обсягів транзиту через Україну і традиційно підігрівали обстановку раніше. Сторони не обговорювали на зустрічі ні рішення Європейського суду з газопроводом OPAL, ні хід будівництва “Північного потоку — 2”, повідомив журналістам глава Міненерго Олександр Новак. Не було предметного обговорення і самої гострої теми, що супроводжувала попередні переговори, — рішення Стокгольмського арбітражу, який присудив минулого року “Нафтогазу” компенсацію в розмірі $2,6 млрд.
“Новопризначений український міністр не мав повноважень для обговорення питань Стокгольмського арбітражу. Не мав повноважень обговорювати питання прямих постачань російського газу на український ринок. Але ми виклали нашу позицію, вона отфиксирована і українською стороною, і з боку ЄС”, — додав Міллер. За словами Новака, російська сторона ще раз підкреслила, що вважає за необхідне врегулювати арбітражний спір “по нульовому варіанту” в рамках мирової угоди до кінця цього року. А Міллер додав, що питання майбутнього транзиту необхідно вирішувати у зв’язку з обговоренням нового контракту на прямі поставки газу на Україну. “Від цього [обсягів закупівлі газу] залежить і робота газотранспортної системи України, від цього залежить, які потужності “Газпром” зможе зарезервувати з нашого боку, з боку входу на територію України. Від цього залежить, у тому числі транзит через територію України”, — цитує Міллера “Інтерфакс”.
У “Нафтогазі” характер пройшла сьогодні зустрічі також оцінили як “конструктивний”, а залишаються розбіжності прокоментували вкрай стримано. “Сторони провели аналіз відкритих питань, по яких в даний час немає єдиної позиції, і погодилися продовжити переговори в жовтні”, — йдеться в повідомленні української компанії.
До завершення діючих контрактів “Газпрому” і “Нафтогазу” на прямі поставки на Україну і транзит газу через її територію залишається трохи більше трьох місяців. Предметних обговорень можливих параметрів короткострокового угоди, на випадок, якщо Україна не встигне перевести ГТС в новий режим роботи, поки не було, випливає зі слів Новака. Наступну тристоронню зустріч передбачається провести через місяць, але впевнений, що протягом цього місяця будуть двосторонні контакти”, – сказав Новак.
“Перехід на європейські правила роботи з української ГТС в інтересах “Газпрому”: по-перше, вони йому добре знайомі по роботі в ЄС, по-друге, мінімізують ризики виникнення “необґрунтованих вимог” з боку оператора системи, тому що правила функціонування європейського газового ринку єдині умови функціонування в окремих країнах порівнянні”, — говорить директор з досліджень Vygon Consulting Марія Бєлова. Україна ж нарешті виконає взяті на себе ще в 2011 р. зобов’язання з передачі ГТС незалежному операторові газового ринку і зніме напруженість у взаєминах з енергетичним співтовариством, продовжує вона.
“З досвіду європейських країн в частині адаптації їхніх ринків до положень Третього енергопакету можна сказати, що шансів в України завершити цей шлях до Нового року практично немає. Держави ЄС витрачали на це роки (в середньому близько 3-5)”, — говорить вона. На стороні України те, що до процесу залучені європейські фахівці, які реалізовували це в своїх країнах, всі правила зрозумілі, вже мають платформи для бронювання потужностей, тому Україні не потрібно створювати свою власну. “Тому зараз однозначно можна сказати, що країна пройде цей шлях набагато швидше, ніж держави ЄС”, — додає вона.
“Як і передбачалося, ключових відповідей на питання українська делегація не дала, — коментує заступник директора Фонду національної енергобезпеки Олексій Гривач. — Зараз немає сенсу міркувати про мінуси чи плюси роботи за європейськими правилами, так як вони завжди полягають у деталях, а до деталей ще далеко. Часу мало і це Україна, тому може знадобитися план “Б” з короткостроковим угодою”.