Президентські вибори в Польщі: драматизм перед другим туром і тріумф націоналістів
Президентські вибори в Польщі: драматизм перед другим туром і тріумф націоналістів
19.05.2025 16:50
Укрінформ
Шанси ліберала Рафала Тшасковського і консерватора Кароля Навроцького на перемогу у другому турі є практично рівними
Результати першого туру президентських виборів у Польщі засвідчили значну поляризацію польського суспільства, де одна його половина готова, попри все, голосувати за правоконсервативні сили, а інша – за ліволіберальні.
У виборчій гонці, всупереч попереднім прогнозам щодо переваги кандидата від ліберальної Громадянської коаліції (KO) Тшасковського, вже немає фаворита: представник правоконсервативної партії «Право і Справедливість» (PiS) Навроцький має такі ж шанси на перемогу.
Голосування минулої неділі показало несподівано високу підтримку у польському суспільстві крайніх націоналістів, які у ході кампанії висловлювали відверто антиєвропейські й антиукраїнські погляди. І це у майбутньому може бути певним викликом для українсько-польських відносин.
ОЧІКУВАНЕ І НЕСПОДІВАНЕ
Результати екзит-полу відразу після закриття виборчих дільниць у Польщі виявилися доволі очікуваними, але з низкою несподіванок. Як прогнозувалося, з рекордної кількості 13-ти кандидатів у другий тур мали гарантовано вийти ліберал Тшасковський і євроскептик Навроцький. Так воно й сталося. Проте несподіваним виявився розрив між двома кандидатами: соцопитування давали щонайменше 4-5% переваги Тшасковського, але в реальності розрив виявився у межах статистичної похибки – менше 2%. Це дало привід Качинському та PiS оголосити такий результат своєю маленькою перемогою і з оптимізмом дивитися у другий тур.
Фото: PAP
Не було несподіванки і щодо третього місця на президентському п'єдесталі: його прогнозовано отримав кандидат від націоналістичної «Конфедерації» Славомір Ментцен з доволі високими результатом – майже 15%. Натомість дуже великою несподіванкою стало четверте місце крайнього націоналіста з антиукраїнськими і проросійськими поглядами Гжегожа Брауна (6,3%), який у соцопитуваннях дрейфував у межах статистичної похибки. Разом електорати Ментцена і Брауна складають понад 20%. Це свідчить про зростаючу популярність у Польщі крайніх націоналістів, які критично ставляться до ЄС, мають антисемітські, антиукраїнські і часто – проросійські погляди. І це відверто дисонує з усталеними уявленнями й нещодавніми опитуваннями про те, що поляки є найбільш проєвропейською нацією в Євросоюзі, де членство підтримують понад 80% громадян країни.
Решта кандидатів від ліволіберальних сил (Шимон Головня, Адріан Зандберг, Магдалена Бєят) сумарно отримали трохи більше 14%. Потенційно, це майбутній електорат Тшасковського. Проте це все одно менше, ніж отримали націоналісти, виборцям яких усе ж таки ближчі погляди Навроцького.
Географічно Тшасковський переміг у десяти воєводствах: уся західна і центральна частина Польщі проголосувала за кандидата Громадянської коаліції. Своєю чергою Навроцький тріумфував у шести воєводствах сходу країни. За кандидата від партії Туска проголосували всі великі міста, за Навроцького – значною мірою невеликі містечка й села.
У Польщі кажуть, що вибори перемагаються на периферії. Тому кандидати, очевидно, у найближчі два тижні робитимуть ставку на проведення зустрічей у регіонах, особливо там, де перевага того чи іншого кандидата є незначною.
Фото: PAP
РЕАКЦІЯ НА РЕЗУЛЬТАТИ
Лідер PiS Ярослав Качинський не приховує задоволення після першого туру виборів. Результат Навроцького він назвав кращим, ніж очікувалося. Хорошою ознакою він назвав також те, що праві сили загалом отримали на виборах понад 50% голосів виборців, що потенційно підвищує шанси Навроцького на перемогу в другому турі.
Своєю чергою лідер KO Туск підкреслює, що «гра тільки розпочинається». Польський прем’єр наголошує, що найближчі два тижні є вирішальними для майбутнього Польщі. «Тому, ні кроку назад», – написав у мережі X Туск, підкреслюючи, що боротьба вестиметься за кожний голос.
Два головні кандидати без перепочинку знову вирушили з Варшави у Польщу. У понеділок вранці Тшасковський вже пригощав солодкими булочками мешканців міста Кєльце на півдні Польщі, те ж саме робив Навроцький у Гданську на півночі.
Штаби обох кандидатів ведуть перемовини про теледебати, які мають відбутися найближчими днями, а також шукають підтримки у тих, хто не вийшов до другого туру.
Наразі решта кандидатів не поспішають декларувати таку підтримку, а дехто відверто каже, що не робитиме цього. Поки лише маршалок Сейму Шимон Головня попросив своїх виборців проголосувати у другому турі за Тшасковського. Натомість кандидат від партії лівого спрямування «Разом» Зандберг підкреслив, що його виборці «не перехідний кубок», у них є своя голова, щоб самостійно прийняти таке рішення. Тим не менше, публічна декларація підтримки тому чи іншому кандидатові вкрай важлива. Можна очікувати, що найближчим часом більшість кандидатів це зроблять. Зокрема, такий жест згодом пообіцяв виконати кандидат «Конфедерації» Ментцен.
Фото: PAP
Низка кандидатів, які не пройшли до другого туру, але здобули непоганий результат, не приховують, що це – інвестиція у парламентські вибори, які мають відбутися в Польщі у 2027 році. Зокрема, націоналіст Браун переконаний, що результати виборів віддзеркалюють «температуру польського народу». Він сподівається, що йому вдасться створити у наступному польському парламенті «справжню антисистемну правицю», яка безкомпромісно дивитиметься у бік ЄС чи України.
РУМУНСЬКИЙ АКЦЕНТ ПОЛЬСЬКИХ ВИБОРІВ
Паралельно з першим туром виборів у Польщі в Румунії відбувався другий тур виборів глави держави. Там також тривала запекла боротьба між консервативним євроскептиком Джордже Сіміоном і проєвропейським мером Бухареста Нікушором Даном.
За кілька днів перед виборами лідер ультраправої партії AUR Сіміон несподівано з’явився на одному з передвиборчих віче Навроцького на півдні Польщі, де обидва кандидати задекларували собі підтримку і готовність після перемоги обох будувати спільний фронт консерваторів у Східній Європі. Утім, Сіміон у другому турі з тріском програв Дану, що викликало неабиякий ентузіазм у соратників Тшасковського у Польщі, Туск у мережі X румунською мовою словами «Нехай живе вільна Румунія» привітав Дана з перемогою.
Фото: RFI
Прихильники Тшасковського переконують, що успіх Дана є надихаючим прикладом для їхнього кандидата перемогти в другому турі виборів й уникнути антиєвропейського розвороту Польщі.
Проте завдання у провладного кандидата є дуже непростим. Голим оком видно, що польське суспільство останнім часом сильно радикалізувалося. Антиукраїнські, антисемітські чи антиєвропейські гасла вже не є такою рідкістю, як це було ще кілька років тому. Свідченням цьому є висока підтримка Брауна і Ментцена, які відверто робили кампанію на антиукраїнських гаслах, а перший з них давно не приховує прихильного ставлення до Росії. Погляди Навроцького виборцям крайніх націоналістів можуть бути ближчими, і саме від їх мобілізації піти на виборчі дільниці може залежати успіх кандидата партії Качинського.
Несприятливим фактором для Тшасковського може бути й те, що він носить «латку» провладного кандидата, а в польському суспільстві сьогодні відчутним є розчарування урядом через велику кількість невиконаних передвиборчих обіцянок. У Польщі побутує думка, що доволі низький результат Тшасковського, крім деяких прорахунків штабу, насправді є «жовтою карткою» для уряду Туска. Натомість поразка Тшасковського може стати відстроченою «червоною карткою» з реальною перспективою втратити владу через два роки.
Фото: PAP
Однак попри всі «за» і «проти», шанси на перемогу обидва кандидати мають приблизно однакові. Шляхом до перемоги Тшасковського може бути висока мобілізація своїх виборців і страх поміркованих поляків перед перспективою радикального розвороту країни управо.
Висока підтримка на виборах у Польщі націоналістів є свідченням того, що антиукраїнські погляди, на жаль, завойовують усе більшу прихильність у поляків. Не в останню чергу це викликано активністю проросійських сил у Польщі, які наполегливо працюють над тим, щоб розсварити українців з поляками. І це – виклик, який, очевидно, усвідомлюють у Варшаві та Києві.
Наступний президент Польщі значною мірою визначатиме характер і динаміку польсько-українських відносин. Залишається сподіватися, що антиукраїнські тренди не візьмуть гору і наступний президент (хоч хто б ним став) добре усвідомлюватиме складність нинішніх геополітичних реалій і загрозу для усього регіону з боку Росії. А тому продовжуватиме вибудовувати партнерські і дружні відносини з Києвом, як це робили усі попередні польські президенти.
Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: Beata Zawrzel / Reporter
Світ