Американська допомога Україні: реалії та перспективи
Сенат асигнував 300 мільйонів доларів на оборонні потреби Києва.
Палата представників Сполучених Штатів схвалила проект закону про оборонний бюджет на 2020 рік, в якому передбачено триста мільйонів доларів на проекти у сфері безпеки для України. Як повідомляє посольство України у США «законопроект передбачає виділення Україні трьохсот мільйонів доларів у рамках програми «Ініціатива безпеки допомоги Україні» (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI)».
«Ця сума на п’ятдесят мільйонів доларів більше, ніж та, яка була надана нашій державі за цією ж програмою у попередньому році», – йдеться 17 грудня в заяві посольства України в США на сторінці у Фейсбуці.
Українські дипломати зазначають, що прийнятий законопроект «передбачає розширення переліку оборонних товарів, які можуть бути придбані для потреб Збройних Сил України». Мова йде, зокрема, про оплату поставок летального зброї в країну.
Окремий пункт документа забороняє уряду США визнавати Крим частиною території Росії, повідомляє Російська служба «Радіо Свобода».
Представники посольства України у США відзначають, що країна на власному досвіді знає, що «такі рішення зміцнюють євроатлантичну безпеку і стабільність, допомагають тримати бойовий дух тим, хто фізично захищає країну від агресії».
«Документ передбачає введення санкцій проти російського геополітичного проекту Північний потік – 2», – йдеться в заяві.
Тепер щодо законопроекту повинен проголосувати Сенат, після чого він буде відправлений на підпис президенту Трампу.
Нові санкції з пекла»
18 грудня Комітет Сенату США з міжнародних відносин схвалив законопроект про санкції проти Росії.
Двопартійний законопроект, який сенатор-республіканець Ліндсі Грем назвав «санкціями з пекла», був прийнятий сімнадцятьма голосами проти п’яти.
Документ передбачає введення санкцій проти Росії за її втручання в демократичні процеси за кордоном, а також за ворожі дії в Сирії і агресію проти України.
Лідер сенатської більшості Мітч Макконелл повинен вирішити, чи виносити «Закон про захист американській безпеці від агресії Кремля» (в оригіналі – «Defending American Security from Kremlin Aggression Act» (DASKA) на голосування в повному складі Сенату.
Щоб вступити в силу, документ має бути прийнятий обома палатами Конгресу і підписаний президентом США Дональдом Трампом. Як очікується, це відбудеться в наступному році, повідомляє «Радіо Свобода».
Санкції будуть спрямовані на державний борг Росії, на банки, що підтримують спроби Кремля підірвати демократичні інститути в інших країнах, на російські проекти, пов’язані з продажем зрідженого природного газу за кордон, на киберсектор Росії і на осіб, наближених до її президенту Володимиру Путіну.
Нагадаємо, що в оборонному бюджеті США на 2019 рік на допомогу Україні у сфері безпеки виділялося 250 мільйонів доларів.
Джавелины і політичний символізм
Директор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник зазначає, що американська допомога надходить у вигляді техніки та консультаційних програм, що зводить нанівець будь-які корупційні ризики.
«Це дуже важливо для України на тлі розмов про корупцію, тут просто її немає – є графік виконання завдань, йде техніка та консультаційна допомога. З останніх – надходили Хаммери», – сказав Олексій Мельник.
Поставки оборонного зброї, зокрема, Джавелинов, які здійснювалися раніше, слід, за його словами, розглядати ширше, ніж просто оборонне, військово-технічне співробітництво між США і Україною.
«Крім військової цінності, ці комплекси, в першу чергу, мають політичний символізм. Сам факт того, що США почали постачати летальна зброя – це як політичний сигнал, підтвердження статусу України, як надійного одержувача зброї, підтвердження дотримання всіх процедур забезпечення схоронності, цілісності матеріальної зброї. Це свідчення того, що Україна відповідає критеріям США на постачання зброї. Звичайно, цей момент – постачання Джавелинов сильно потрясли Росію», – підкреслює Олексій Мельник.
Разом з тим Мельник наголошує: військово-технічна та консультаційна допомога США для України залишається в полі зору Росії – як факт і як наратив пропагандистських тез.
«У Росії не аналізують суму, що виділяється Україні, але завжди відзначають, що те, що відбувається в Україні – це підтримується американцями», – зазначає Олексій Мельник.
Допомога США як «геополітична місія»
Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов зазначає, що в Сенаті США є консенсус еліт з приводу підтримки України.
«Це голосування за проект бюджету – це відповідь, в тому числі і на численні скандали і розмови, що Дональд Трамп припиняв допомогу Україні і намагався взаємний отримати розслідування проти Байдена. Тепер президентові США, очевидно, складно буде не підписати оборонний бюджет з асигнуваннями для України, але це все внутрішньоамериканська історія, і вона може розігруватися американськими політиками з урахуванням процесу про імпічмент президенту США», – констатує Леонов.
За його словами, що допомога Сполучених Штатів слід розуміти не як фінансування окремих проектів, а саме як допомога, яка безоплатно передається українському народу.
«Безсумнівно, на переозброєння армії сорокамиллионной країни потрібні колосальні суми, і вони йдуть в Україну і дозволяють отримувати летальна оборонна зброя. Але потрібно враховувати, що це саме допомогу з боку США, а не фінансування окремих проектів. Сполучені Штати показують, що Україна входить в число країн поза НАТО, яким вони готові допомагати», – підкреслює експерт.
Переносні зенітні ракетні комплекси Джавелин, які були надані Україні, за його словами, виконали «геополітичну місію».
«Зрозуміло, проти кого ця зброя може бути направлено. І в даному випадку надання Джавелинов Україні – це важливе геополітичне рішення Вашингтона», – зазначає Олександр Леонов.
Європейський Союз, за словами політолога, також надає Україні допомогу, яка більше спрямована на підтримку адміністративної діяльності уряду, в секторі будівництва та економіки.
«Але саме США у 2014 році, коли в країні було переддефолтний стан підтримали Україну – Мінфін США дав гарантії, під які Україна змогла випустити євробонди для розміщення на зовнішніх ринках», – нагадує Леонов.
На його думку, рівень співпраці між Україною та США, а також Євросоюзом багато в чому залежить від політики офіційного Києва – наскільки швидко країна зможе просуватися по шляху реформ, який буде прогрес у боротьбі з корупцією, які будуть плани на приєднання до НАТО.