Землю просканує лазером для майбутніх поколінь

Газета «Гардіан», одна з найстаріших британських щоденних газет, розповіла про унікальний проект під назвою «Архів Землі», ініційованому професором Крісом Фішером з Університету Колорадо (США).

За його словами, мова йде про своєрідний відповіді на розвивається кліматична криза.

«Ми втратимо значну частину не тільки культурної спадщини, але й екологічного, включаючи рослини і тварини, цілі ландшафти, – сказав професор, – у нас залишається дуже мало часу, щоб зафіксувати все це, задокументувати, поки планета не змінилася кардинально».

Основна технологія, до якої має намір вдатися професор, називається «Лидар» (від англійського LIDAR – Light Identification Detection and Ranging). Це – метод сканування, при якому від пристрою, встановленого на літальному апараті, виходять лазерні імпульси, які вирушають до поверхні Землі; відбившись, ці імпульси повертаються, уловлюються і отримані дані разом з інформацією про розташування об’єктів дають можливість вибудовувати детальні 3D-карти.

До речі, цей метод вже зарекомендував себе після того, як з його допомогою вдалося відшукати стародавні міста, поховані в глибині джунглів, і нанести на карту цілі міста, побудовані в Центральній Америці.

Як пояснює Фішер, метод володіє високою роздільною здатністю, що дозволяє бачити на поверхні землі об’єкти розміром близько 20 сантиметрів. Він дає можливість сканувати сушу і льодовики з приголомшливою деталізацією; передбачається, що за допомогою технології «Лидар» буде в цілому відскановано близько 29 відсотків всієї площі Землі – все, крім океанів. Крім того, в «Архів» буде занесена інформація, отримана з застосуванням інших методів фіксації, таких, як аерозйомка і супутникові дані.

Крім пошуку побудованого людьми в джунглях, технологія може також розкрити такі деталі, як вік і структура лісів. Ці дані можна використовувати для відновлення ландшафтів і відстеження змін, що відбулися.

Фішер розповів, що ідея використання лазерної технології для створення глобальної дигітальному карти прийшла до нього після того, як він дізнався про діяльність некомерційної організації CyArk, яка використовує цифрові методи, включаючи лазерне сканування, для запису культурних пам’яток і об’єктів в 3D.

«Я раптом зрозумів, як це чудово, але пам’ятники культури або археологічні артефакти – лише мала частина того, що ми фактично втратимо в найближчі кілька десятиліть», – сказав він. І додав, що, швидше за все, першими районами, які планується перевіряти, будуть ті, кому загрожує ризик зникнення, як, скажімо, прибережні райони, де підвищується рівень моря загрожує затопленням, або район Амазонки, де вирубка лісів набула катастрофічних розмірів.

Реалізація проекту «Архів Землі» – річ дорога: Фішер вважає, що тільки на сканування більшої частини Амазонії, на яке піде два-три роки, потрібно близько 15 млн. доларів. Як стверджує професор, його команда почала пошук фінансування; проте сам проект викликав неоднозначну реакцію; є ті, хто вважає, що, незважаючи на всю його цінність і необхідність, занадто багато практичних перешкод для його реалізації.

Подібної точки зору дотримується, наприклад, професор Кевін Тэнси з Університету Лестера; він вважає, що зміни до деяких областях відбуваються настільки стрімко, що ландшафти можуть змінюватися безпосередньо при зборі даних, а технологія із застосуванням «Лидар» дорога та вимагає багато часу. Змішані почуття випробує доктор Франс Жерард з Центру екології і гідрології півночі Англії. «Концептуально – ідея сама по собі чудова, – зазначає вона. – Багато країн, такі, скажімо, як Нідерланди, вже проводять «лідарні» зйомки. Але є побоювання, що в отриманих в різний час даних не буде синхронізації».

Професор Мет Дісней з Лондонського університетського коледжу висловив стурбованість тим, що витрати на проект «Архів Землі» можуть відволікти кошти від інших досліджень, а отримання дозволу для нанесення на карту певних областей може виявитися вкрай важким. «Хто дасть дослідникам дозвіл облетіти Бразилії? – запитує він. – Тільки не бразильський уряд».

Як стверджує Жерард, виникає питання, чи доступні необроблені дані, і які саме дані будуть збиратися для архіву. І вона, і Дісней підкреслюють, що вже існували різні проекти з використанням технології «Лидар», які пропонують дані глобального масштабу і надають цінну інформацію про лісовому покриві Землі; нехай зображення передається і з нижчим дозволом, ніж з встановленого на літаку «Лидар». Але Фішер вважає згадане «більш низький дозвіл» проблемою, він визнає, що розроблений ним проект вимагає тривалого часу, але цінність його куди важливіше.

«Так, я розумію, що не проживу так довго, щоб побачити результати реалізації проекту, та й ніхто з нас, і навіть наші діти. Це все розраховано на онуків наших дітей, на правнуків і прапраправнуков. Я кажу про кращому з кращих подарунків, які ми можемо залишити для майбутніх поколінь», – резюмував професор Фішер.