Сітка проти «Молній» та FPV: як випробовують захист від дронів

Утім, ворог постійно вдосконалює свої засоби ураження, а отже вдосконалюватися має і протидія.

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров заявив про необхідність доопрацювання антидронових конструкцій. Мовляв, вони мають бути потужнішими, але в той же час менш вразливими до зимових погодних умов.

Як проводили випробування посилених тунелів, бачили журналісти Укрінформу.

ГОНКА ОЗБРОЄНЬ

У мирний час цей репортаж знімався би, мабуть, десь на полігоні. Та коли йдеться про захист міста, яке знаходиться за 20 км від фронту, витрачати час на створення ідеальних умов для випробувань – невиправдана розкіш.

З міркувань безпеки не розголошуємо всіх деталей і тим більше технічних характеристик. Скажемо лише, що частина тунелю вкрита капроновою сіткою, інша – захищена двома шарами сітки.

Випробування проводять військові 710 бригади Державної спеціальної служби транспорту. Це спеціалізоване військове формування у складі системи Міністерства оборони України.

За словами командира окремої роти безпілотних ударних авіаційних комплексів 710 бригади ДССТ на позивний «Парус», перевірятимуть сітку на руйнівну здатність за допомогою дронів з кумулятивним зарядом. Поки його побратими готують дрон до завдання, «Парус» каже, що такі тунелі дійсно працюють, але є нюанс.

“Працює, якщо тунель справний. Поки сітка є цілісною, в ній немає великої кількості шпарин, то це абсолютно хороший захист, який дозволяє зберігати особовий склад. Він здатен захистити практично від усіх типів БПЛА, окрім надважких та важких, тобто “Шахедів”. Більшість видів БПЛА детонують після удару в сітку. Дрон здетонує через контакт із хибною ціллю, якою є сітка”, – пояснює боєць.

Він говорить, що під час виконання бойових завдань його підрозділ постійно їздить дорогами, які намагаються контролювати російські дрони. Завдання номер один – не дати противнику поцілити.

“Раз на тиждень стабільно стикаємося з тим, що за нами полює дрон. Буквально днями був такий випадок. За нами ув’язався ворожий дрон і він тримався на відстані, допоки працював РЕБ. Коли дрон пішов на удар, то зачепився за сітку і здетонував. Якби не сітка, було б влучання в авто”, – розповідає “Парус”.

Він у війську з початку повномасштабного вторгнення. Каже, що раніше були вони штурмовиками, а зараз війна змінилась і вони стали підрозділом, який працює з БПЛА.

“Війна змінюється раз на півроку. Ті засоби, які були актуальні півроку тому, можуть бути не актуальними зараз. Глобальні зміни тривають, і щоби встигати за ними, треба постійно моніторити обстановку, комунікувати з підрозділами, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення”, – додав боєць.

Очільник області Іван Федоров підтверджує, що на війні є так звана гонка озброєнь. У чомусь ми випереджаємо противника, а в чомусь – він.

«Наведіть приклади», – кажу.

«Мідл страйк» – наш напрямок точно перший у цьому. Ворог випереджає у застосуванні реактивних «Шахедів». Постійна гонка озброєнь», – відповідає Федоров.

Повертаюся до теми антидронових сіток. Голова ОВА запевняє, що вони точно дієві і рятують життя. Втім, ворога не треба знецінювати.

«Молнія» стала летіти точніше і далі. Цей дрон може летіти на цифровому зв'язку, з використанням ШІ. Вдосконалювати захист можемо за рахунок щільності матеріалу, з якого зроблена сітка, плюс – робити кілька шарів. Ми розглядаємо кілька варіантів, серед них – металеві сітки, капронові, але різної щільності. Минулої зими ми здобули досвід, коли сітки вкрилися кригою і завалилися. Тож тепер приділяємо увагу ще й тому, наскільки вони є вологостійкими», – додає очільник області.

Перед тим, як почалися випробування, запитала, а чи готовий він до того, що сітка «іспит» не складе.

Відповів, що йому треба не красива картинка, а реальна ситуація.

ЧЕСНА РЕАЛЬНІСТЬ ЗАМІСТЬ ІДЕАЛЬНОЇ КАРТИНКИ

За задумом легенди випробувань, перший дрон мав влетіти в сітку на великій швидкості. Мета – перевірити її на міцність. Але… перша спроба вийшла невдалою. Замість того, щоби влетіти, дрон рухався, ніби це була зйомка в суперсповільненому темпі. В результаті він просто заплутався в сітці і для того, аби його зняти, рятувальникам довелося проводити цілу «спецоперацію порятунку».

«Я особисто приблизно раз на місяць присутній на таких випробуваннях. Коли дрон летів на маленькій швидкості, то це ж не реальна картинка. Такого не буває, а на полігоні маємо відтворювати максимально реальну ситуацію. Ми розуміємо, як і що має працювати. Як-то кажуть, ми в темі. Ми тут, щоби підтвердити нашу гіпотезу чи навпаки – зрозуміти, що вона хибна і рухатися далі. Думаю, що все буде нормально», – уточнює Федоров.

«А якщо ні?».

«Будемо працювати далі».

Друга спроба. Дрон набирає швидкість і влітає в бічну частину. Сітка витримує.

Третя – остання частина випробувань, найцікавіша – запуск дрона з кумулятивним зарядом. Пролунав потужний вибух… сітка не витримала.

Командир зведеного підрозділу підтримки 710 бригади Сергій Шатківський пояснює, що сітка зупинила дрон, хоча заряд усе одно здетонував і розлетівся.

«Який маємо на зараз висновок? Сітка призупиняє дрон і заряд спрацьовує трошки далі від машини. Це означає, що люди, які можуть їхати в машині по дорозі, захищеній такою сіткою, залишаться живими. Це важливий момент», – каже військовий.

Він згадує, як у травні цього року ворожий дрон влучив у машину та вбив заступника командира бригади.

Боєць нагадує, що на запорізькому напрямку нині працює високотехнологічний російський підрозділ безпілотних систем «Рубікон», який має підступну тактику.

«Коли вони атакують, то летять парою. Один дрон пробиває захист, а другий – залітає і влучає в ціль. Тому ми маємо робити все по максимуму», – додав командир.

На запитання – чи вдалими є випробування, наразі однозначної відповіді немає. Керівник області й військові майже в один голос кажуть, що треба дочекатись висновків від фахівців ДССТ, а також рекомендацій від Генерального штабу. Це питання одного-двох днів.

«Точно будемо удосконалювати антидронові засоби», – сказав на завершення начальник ОВА Іван Федоров.

Нинішнього року в Запорізькій області планують звести понад 100 км таких тунелів. Ними захистять дороги державного і місцевого значення.

Ольга Звонарьова

Фото Дмитра Смольєнка

Новини регіонів України