Україна сьогодні вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами – понад 400 тис., з яких упродовж півтора року померло близько 46% депортованих. В каральній операції брали участь 32 тис. співробітників НКВС. Людям на збори давали від кількох хвилин до пів години, з собою дозволяли взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.

Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину. Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років.

У грудні 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар радянським тоталітарним режимом у 1944 році геноцидом і запровадила 18 травня «День пам'яті жертв кримськотатарського геноциду». Згодом депортацію кримських татар геноцидом також визнали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії, Чехії.

Водночас 12 років тому Російська Федерація окупувала український Крим. Відтоді півострів вимушено покинули понад 50 тис. кримських татар, багатьом з них російська влада заборонила в'їзд до Криму.

14 травня 2026 року Верховна Рада закликала уряди та парламенти іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, визнати депортацію 1944 року актом геноциду та об'єднати зусилля для припинення порушень прав кримських татар з боку Росії. Відповідну постанову №15227 ухвалили 272 голосами.

Читайте також: В Анкарі провели мітинг до роковин депортації кримськотатарського народу

12 травня у Верховній Раді України відкрили виставку, присвячену одному з найтяжчих злочинів радянського режиму – 82-м роковинам депортації кримськотатарського народу 1944 року.

17 травня у столиці Туреччини відбувся мітинг до 82-х роковин депортації кримськотатарського народу – учасники вшанували пам’ять жертв трагедії та наголосили на необхідності відновлення історичної справедливості.

Пам’ятні заходи з нагоди цієї дати відбулися і в регіонах. Зокрема, у Вінниці 18 травня вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, піднявши національний прапор кримськотатарського народу. «18 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Вінниці на знак підтримки боротьби за права та свободу кримських татар підняли національний прапор кримськотатарського народу», – йдеться у повідомленні Вінницької ОВА.

Згідно з повідомленням, участь у заходах взяли очільники обласних ОВА та облради, а також представники кримськотатарської спільноти, студентська та учнівська молодь і громадськість міста. Право підняти національний прапор кримськотатарського народу надали Феріде та Сулейману Расуловим. Діти зачитали вірш «Киримда калди» («Те, що ми залишили в Криму»).

Суспільство