У Києві відкрили музейно-археологічний простір «Надбрамна церква та Київ X–XIII століть»

Як зазначили в "Україна Інкогніта", "простір розташований над залишками Надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря, яка постала у XII столітті та виконувала функцію вхідної брами. У XV–XVI століттях залишки брами розібрали. Під час археологічних досліджень у 1990-х роках тут виявлено фундаменти, абсиду та два склепи, один із людськими останками. Пізніше розкоп накрили павільйоном-ротондою, планувалася музеєфікація, але про пам’ятку надовго забули. До унікального об’єкта повернулися лише з оновленням команди та діяльності Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Керівник заповідника Роман Маленков згадував пізніше: "Все почалося з того, що до мене звернувся археолог Іван Зоценко із проханням оглянути фундаменти колись розкопаної надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря. Тоді все нагадувало купу піску на пляжі… Цим піском колись законсервували історичні фундаменти».

Сучасна музеєфікація здійснена у співпраці Інституту археології Національної академії наук України, ДІАЗ "Стародавній Київ" та Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток, а також за участі численних волонтерів.

"Було проведено повторне розчищення та консервацію фундаментів, і не обійшлося без нових знахідок. Зокрема, знайдено давньоруську цеглу-плінфу з відбитками лап давніх київських собак. Перед випалом сформовану з глини плінфу сушили, розклавши на землі, а песики гуляли де хотіли — навіть по майбутній цеглі. Минуло вже дев’ять століть: від тих собак не лишилося й кісток, а їхні сліди в історії дійшли до наших днів", – зазначили в "Україні Інкогніта".

"Пізніше, аби привести об’єкт до пуття, було проведено численні волонтерські толоки — їх назбиралося, напевно, зо два десятки", – додали в організації.

За словами Маленкова, крім небайдужих волонтерів та активістів, до толок долучилися Інститут археології НАН України, ГО "Україна Інкогніта" та ГО "Сміливі відновлювати".

"Крім того, VIHAREV Architects & Engineers забезпечили нам 10 тонн гравію, а Володимир Гаврилов і його ТМ PoliBest зробили, здавалося б, нереальне — зачистили й пофарбували стіну. Комунальний заклад "Центр консервації предметів археології" облікував пам’ятку та надав банери й стенди", – розповів Маленков.

Він поінформував, що "найближчим часом тут також з’явиться експозиція з археологічними знахідками. Наразі триває їх впорядкування та остаточна атрибутація. Крім того, музейно-археологічний простір стане ще й базою для проведення тематичних виставок".

Археологічні дослідження пам’ятки провели у 1998–1999 роках під керівництвом доктора історичних наук Гліба Івакіна. Тоді вивчалися залишки мурованої брами XII століття на території монастиря. Зібрані матеріали внесено до фондів Інституту археології та ДІАЗ "Стародавній Київ", а самі підмурівки та нижні частини стін законсервували й закрили захисним павільйоном.

За результатами досліджень встановлені такі ключові моменти:

• на місці майбутньої брами у Х–ХІ століттях був могильник;
• першою спорудою була дерев’яна брама, що існувала до XII століття, після чого її замінила мурована конструкція;
• у другій половині XIII–XIV століття брама зазнала руйнівних подій і згодом, у XV–XVI століттях, її остаточно розібрали.

Читайте також: Музеї під час війни: здобутки, втрати, несподіванки

Фундаменти брами зроблені з бутового каменю на вапняно-глиняному тиньку з додаванням піску. Зведені стіни з цегли тримали над собою одноапсидну надбрамну церкву довжиною 10,82 метра і шириною 8,4 метра. До церкви вели сходи, розташовані у двох камерах з боків воріт. Інтер’єр храму прикрашали фрески, хоча сьогодні дійшли лише їхні окремі уламки. Зовнішні стіни були тиньковані, а підлогу встелили цеглою й керамічною плиткою. Понад тисячу кубиків смальти, знайдені археологами, свідчать про існування мозаїчної ікони, яка колись прикрашала храмові стіни.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області у селі Булдинка Лиманського району дослідники віднайшли унікальне козацьке кладовище з рідкісними кам’яними саркофагами та надгробками.

Фото: "Україна Інкогніта"

Новини культури