Протидія відмиванню коштів: нові підходи

Верховна Рада підтримала закон, який повинен противодейстовать легалізації доходів, отриманих різними незаконними шляхами. Чи спрацює?

Тиждень тому Верховна Рада зробила черговий крок по інтеграції кращих практик запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Парламентарії підтримали закон, що впроваджує нові підходи до регулювання відповідної сфери, пише ZN.UA.

© Pixabay

Цей документ у разі його підписання президентом не тільки засмутить тіньових ділків, олігархів і «чорних» нотаріусів, але і посприяє захисту власності пересічних громадян. Закон стосується кожного, оскільки громадяни постійно здійснюють фінансові операції, що купують або продають майно і т. п. І це не тільки правові дії, які здійснюються на фінансових ринках, але і угоди, які забезпечуються нотаріусами, аудиторами, ріелторами та ін.

Законом визначаються реальні запобіжники проти незаконної перереєстрації майна нотаріусами та реєстраторами, і в цілому приділяється увага питанням затвердження власності та отримання правомірних доходів. При цьому акцент робиться на застосуванні адекватних заходів щодо ідентифікації кримінальних активів та їх недопущення у фінансову систему. Але про все по порядку.

Згідно преамбулі, цей закон спрямований на захист прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

• Чому Приватбанк судиться з Коломойським в Лондоні

В цілому, хоча і зі значним відставанням, але ми йдемо в тренді по встановленню стандартів та сприяння ефективному здійсненню правових, регулятивних та операційних заходів у боротьбі з «брудними» грошима. Як-ніяк з моменту створення профільної міжнародної організації FATF, яка займається цими питаннями на міжнародному рівні, минуло вже 30 років. Фактично FATF є органом, який розробляє політику і безпосередньо формує перелік необхідних заходів, підштовхуючи країни до здійснення кроків щодо запобігання та протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та подібним загрозам міжнародній фінансовій системі.

Іншими словами, ця організація розробила ряд рекомендацій для всіх держав, якими встановлюються міжнаціональні стандарти. З офіційного веб-сайту FATF стає зрозуміло, що це повноцінний тренд не тільки серед країн, що розвиваються, є також приклади серед держав з успішними економіками (Сінгапур, Норвегія, Іспанія). Вперше відповідні рекомендації, а пізніше і оцінки виконання планів дій були опубліковані в 1990 р. Періодично їх актуалізують згідно з новим викликам, встає перед міжнародною фінансовою системою.

Не вважаю себе профільним експертом у питаннях запобігання та протидії легалізації (відмиванню) «брудних» грошей. Більш того, як з’ясувалося, в нашій країні прийняття згаданого закону не є першим кроком у відповідній сфері. Ще в 2002 р. парламент прийняв перший закон проти відмивання «брудних» коштів. У подальшому цей акт істотно оновили в 2010-му і 2014 р.

Це підтверджує, що перегляд методів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму, як і контрзаходи до подібних процесів, безумовно знаходяться на порядку денному. Звичайно, якщо ми прагнемо до західних практик, а не до пострадянського авторитарного управління державою. Більш того, навіть недемократичні режими протидіють відповідним процесам, але з іншою метою — не допустити зміни режиму. Інструментарій той же, але мета дещо інша.

• Грандіозний «російський» скандал в Danske Bank і дивна смерть банкіра

Однак повернемося до законопроекту, який в цілому підтримала Верховна Рада 6 грудня. Основою для його прийняття стала нова Директива ЄС про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму, прийнята в 2015 р. За основу були взяті міжнародні підходи, зокрема вже згадані Рекомендації FATF, Антитерористична резолюція Ради Безпеки ООН, Регламент ЄС по грошовим переказам (2015), Конвенція Ради Європи про пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (Варшавська конвенція 2010 р., ратифікована в 2014-му), меморандуми з МВФ, Угода про асоціацію з ЄС, плану дій щодо членства в НАТО, а також домовленості з Єврокомісією про надання макрофінансової допомоги на 500 млн євро.

Суть законопроекту полягає в широкому переліку новацій, серед яких ідентифікуємо найважливіші.

По-перше, впровадження ризик-орієнтованого підходу (для суб’єкта первинного моніторингу, регуляторів) в оцінці операцій, де акцент робитиметься на ступені ризику, а не на всіх підряд трансакціях, де ці ризики мінімальні. Чим вище ризик у клієнта, тим серйозніше заходи перевірки операцій. Зауважимо, що держава відходить від практики суцільного моніторингу операцій пересічних громадян. Навпаки, усвідомлюючи, що всі громадяни є учасниками цивільно-правових і фінансових відносин, цей закон створює інструменти для повноцінної реалізації своїх прав та інтересів саме добропорядними громадянами, маючи на меті протидіяти злочинцям.

По-друге, збільшення суми порогових трансакцій з 150 тис. до 400 тис. грн, а також зменшення кількості критеріїв обов’язкового моніторингу з 17 до чотирьох: грошової готівки, виведення грошей за кордон, «чорного списку» і PEP (політично значущих персон).

Буде надано дозвіл на дистанційну верифікацію клієнта, на що безумовно є значний попит на фінансових ринках, що використовують новітні технології. Відкрити рахунок у банку, перебуваючи вдома за комп’ютером, за допомогою дистанційної верифікації з використанням електронного цифрового підпису — це практика сьогодення в розвинених країнах. Прийнятий Верховною Радою закон вводить такі процедури і в Україні. Удосконалюються процедури перевірки кінцевих бенефіціарних власників. Що стосується PEP, то цей статус вже не прив’язується лише до трирічного терміну після звільнення, — акцент зміщується на здійснення посилених заходів в залежності від ризику такого PEP, але не менше ніж протягом одного року після звільнення.

• Сім основних схем відмивання грошей в Україні за версією Нацбанку

По-третє, введення нової процедури заморожування терористичних активів, що відповідає вимогам Ради безпеки ООН. Також істотно посилюються санкції за порушення у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму. Чим серйозніше порушення, тим вище санкція. Наприклад, штраф для банків і фінансових установ — 10% річного обороту (однак до 135 млн грн), для представників нефінансових професій — подвійна сума вигоди (але до 27 млн грн).

По-четверте, увагу до новомодним процесів — биткоин-трансакціями, а також до таких переказів за участю криптовалют. Їх теж почнуть моніторити. На профільних сайтах вже було деталізовано, хто і як повинен відстежувати трансакції. Нагадаємо, що самих криптомонет не існує в тому вигляді, в якому ми звикли бачити типові валюти — долари, фунти, євро — на рахунках в банківських установах. Цифрові гроші не зберігаються і на биткоин-адреси. У віртуальному гаманці є лише записи про підписаних трансакціях між гаманцями або рахунками. Баланс таких записів може змінюватися в залежності від виконаної операції, а саме: записи зберігаються безпосередньо в ланцюжку блоків, яка виглядає як книга обліку (blockchain). Відповідальним від держави стане Міністерство цифровий трансформації. По суті це важливий крок, адже саме ці кошти є максимально знеособленими порівняно зі звичайними банківськими трансакціями. І саме вони можуть дуже скоро стати найпопулярнішим способом для відмивання «брудних» грошей, фінансуванням тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення і т. п.

Наостанок зауважу, що впроваджується багато нових юридичних термінів, які зустрічаються у вітчизняному законодавстві вперше. Мова йде про «банку-оболонці», «агента», «трасті або іншому подібному правовій освіті», «ланцюга контролю/володіння», а також про «наперед оплаченою карткою багатоцільового використання». До цього відповідні терміни якщо й були, то зовсім в іншому розумінні.

Показово те, що підтримали цей документ депутати від «Слуги народу», «Голоси», двоє представників групи «За майбутнє» та кілька позафракційних. Пояснень відмови від голосування за цей закон фракцій Медведчука—Бойко, Порошенко, Тимошенко знайти не вдалося. Безумовним драйвером процесу стали не лише члени уряду, зокрема міністр фінансів Оксана Маркарова і керівник Держфінмоніторингу Ігор Черкаський, але і окремі народні депутати.

Зрештою, важко сперечатися про важливість інтеграції України у загальноприйняті принципи і підходи в запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих незаконним шляхом. Проте з упевненістю можна стверджувати лише одне: не слід сподіватися, що, налаштовуючи автопідзавод в годинах вітчизняного виробництва, ми відразу одержимо останню модель від швейцарського майстра з турбійоном, яку не потрібно буде підкручувати в щоденному режимі. Адже саме так функціонує законодавчий клас — спочатку ми вводимо новомодні світові практики, а потім в істеричному режимі міняємо профільний закон, тому що «щось пішло не так», і в цьому винні не персоналії, а недопрацьований нормативно-правовий акт.

Автор: Олександр Леменов, головний експерт StateWatch; ZN.UA

Події та кримінал