Паспортні тури. Чому кримчани все одно залишаються українцями

Жителі анексованого Росією Криму масово їздять на материкову частину України для оформлення біометричних закордонних паспортів. Після введення безвізового режиму, документи дають громадянам країни право вільно подорожувати країнами Європейського союзу. Цією свободою користуються в тому числі ті жителі Криму, які в 2014 році активно підтримували «російську весну» – серед них зустрічаються навіть місцеві представники партії влади.

10 грудня суд у Херсоні відправив на три місяці під домашній арешт члена Севастопольської регіональної ради партії «Єдина Росія» Ігоря Кучерявого. Проти політика висунуті звинувачення в замаху на територіальну цілісність і недоторканність України. Раніше, його затримали на кордоні між Кримом і Херсонською областю: прокремлівський діяч, позаштатний помічник депутата Держдуми Росії Дмитра Бєліка, намагався в’їхати на материкову Україну, щоб оформити український закордонний паспорт.

Кучерявий не самотній у своєму прагненні побачити європейські краси. У Державній міграційній службі України повідомляють, що з 2014 року жителі Криму оформили понад 166 тисяч паспортів для виїзду за кордон.

Вулиці міст Криму і місцеві інтернет-сайти рясніють рекламою закордонних турів. Правда, більшість пропозицій стосується країн, з якими у Росії діє безвізовий режим. З такими поїздками у володарів російських закордонних паспортів, виданих на території Криму, проблем не виникає. Труднощі починаються, коли потрібно отримувати шенгенську візу або візу інших держав, які підтримали санкції, запроваджені через анексії півострова Росією.

У закордонних паспортах Росії, які фактично видаються на півострові, немає ніяких згадок про Крим. У документах проставляють відмітки про те, що паспорт оформлений в Краснодарському краї: код підрозділу Федеральної міграційної служби починається з числа 23. Але в деяких країнах паспорта з таким кодом, видані після 2014 року, відразу ж потрапляють під підозру, пояснюють у візовому центрі Exchange Center. До того ж для отримання візи потрібно подавати копію внутрішнього паспорта, а відмітка про постійну реєстрацію на Кримському півострові означає автоматичний відмова в отриманні шенгенської візи в більшості країн.

Адміністративна межа Криму

Для того щоб обійти цю перешкоду, існує два шляхи. Перший – отримати внутрішній паспорт на материковій частині Росії і там же оформити закордонний паспорт. Але не у кожного є така можливість. Другий – дістати з далекого ящика комода синій паспорт з тризубом і відправитися через админграницу для оформлення документів для безвізових подорожей по країнам ЄС. Природно, більшість кримчан обирає другий варіант: демократичні ціни, мінімальні тимчасові втрати і толерантне ставлення влади по обидва боки кордону роблять поїздки такого роду досить популярними.

Безвізовий режим між Україною та ЄС діє з червня 2017 року. Протягом першого року, поки на паспорти нового зразка спостерігався підвищений ажіотаж, кримчани користувалися послугами фірм-посередників, які швидко зорієнтувалися і почали організовувати «паспортні тури» через кордон. Їздили, як правило, в Херсонську область – вона ближче всього до Криму, тому на неї припадає приблизно половина виданих паспортів жителям півострова, а також в Миколаїв, Запоріжжя, Одесу, Київ. Чиновники на материковій частині України без зайвих питань обслуговували співгромадян з контролю центральної влади півострова.

Поїздки за документами організовували як фірми, так і приватні особи на особистому автотранспорті. Один з «провідників», Артем Степанов (тут і далі ім’я та прізвище змінені, так як більшість співрозмовників зі зрозумілих причин бояться розкривати своє ім’я. Редакції відомі їхні реальні імена. – Прим. РС), що проживає у невеликому кримському містечку, раніше возив клієнтів в Херсон і назад на власному мінівені. «Ціни були приблизно однакові у всіх, різниця в тисячу-півтори [карбованців]. Когось відлякувало, що я приватник, хотіли все робити через турфірму. Але в цьому ніякого сенсу немає. Вони [турфірми] договорів не складали, тому що за законом не мали права такі послуги надавати чи просто боялися», – розповів Степанов кореспондентові Радіо Свобода. За його словами, перевагою приватних поїздок було те, що невеликий транспорт вільно пропускають через кордон, тоді як мікроавтобусів на 18-20 місць і великим автобусам проїзд закритий.

Коли потік охочих обзавестися біометричним паспортом схлинув, допомога посередників стала безглуздою. «Я заплатив конторі за себе і дружину, щоб нас відвезли і все зробили. За фактом подивилися, що могли спокійно самі їхати. Черг немає, ми півгодини чекали, персонал доброзичливий, всі по-російськи говорять. Ніяких запитань, чому ми з Криму, ніхто не ставив», – ділиться своїм досвідом Дмитро з Ялти.

«Ми їздили в Херсон за документами, все дуже швидко зробили. Могли в той же день тому приїхати, але свідомо залишилися з ночівлею, щоб погуляти по місту, на Дніпро подивитися», – розповідає мешканка Сімферополя Олена.

Оголошення про автобусних рейсах на вулиці в Севастополі

У севастопольській турфірмі «Гранд-світ» Радіо Свобода розповіли про те, що за 6-7 тисяч рублів можуть допомогти в отриманні українського паспорта. «Дорога оплачується водію окремо. Можете поїхати не з нашим водієм, а самостійно, ми домовимося про вашу подачу», – повідомили в компанії. Турфірми пропонують сприяння в «складних ситуаціях», коли не вистачає якихось відомостей або коли потрібно перевірити справжність документів щодо українських баз даних.

Оформлення документів для безвізової поїздки за кордон коштує невеликих грошей. Головна вимога – наявність повного пакету українських документів: внутрішній паспорт, старий закордонний паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво про народження. Проблеми виникають у осіб молодше 21 року: на момент анексії їм ще не було 16 років, а тому вони не встигли отримати внутрішній український паспорт. Але і в цьому випадку існують лазівки, що дозволяють оформити бракуючі документи на підконтрольній Києву території.

З тих пір як в кінці 2014 року між Кримом і рештою україни було закрито залізничне сполучення, а потім і перестали ходити рейсові автобуси, на півострові і в прилеглих областях з’явився ринок транскордонних пасажирських перевезень. У севастопольській компанії Bus Panda розповіли, що мікроавтобуси в Житомир та інші міста України ходять з Криму кожні три години і практично ніколи не буває вільних місць. Таких перевізників на півострові не один десяток.

Зараз, щоб потрапити на материкову частину України, кримчани купують квитки на автобус до пункту призначення, їдуть до російського КПП, проходять перевірку прикордонників і митників і йдуть пішки по нейтральній смузі близько кілометра до українського КПП. Там їх чекають та ж процедура і другий автобус, який везе їх далі по маршруту. На своїх автомобілях їдуть одиниці: українські прикордонники не пропускають машини з російськими номерами, а таких в Криму 99 відсотків.

Так звані паспортні тури не зустрічають перешкод ні з боку Росії, ні з боку України. У севастопольській компанії Bus Panda скаржаться тільки на те, що кримська влада заважають транспортним фірмам возити людей через кордон: вводять обмеження на кількість перевезень для кожного транспортного засобу, не дозволяють мікроавтобусам підвозити пасажирів безпосередньо до контрольно-пропускного пункту, вимагають здавати державі третину виручки. Але це викликано існуванням офіційних перевізників (це ті самі, на рейси яких можна придбати квитки в касах автовокзалів), які, зі схвалення влади, вже запустили власні маршрути до кордону. Але користуватися їх послугами не так зручно.

З юридичної точки зору, для видачі біометричних закордонних паспортів жителям Криму немає жодних перешкод. Київ вважає кримчан громадянами України, що володіють тими ж правами, що і жителі інших регіонів. Українських прикордонників мало цікавить, з якою метою люди виїжджають з Криму. Це питання не входить у сферу їх компетенції. Головне – щоб всі документи були в порядку. «Державна прикордонна служба України здійснює контрольні функції, передбачені законодавством, а також пропуск через контрольні пункти в’їзду-виїзду осіб, які мають на те законні підстави», – повідомляють у прес-службі відомства.

Російська адміністрація анексованого Криму поїздки за українськими документами хоча й засуджує, але прямо не забороняє. «Звичайно, люди повинні визначитися, хто вони. Якщо ти кримчанин, росіянин, то ти живи тут і люби свою країну», – заявив днями голова контрольованого Росією Державної ради Криму Володимир Константинов.

На думку експертів, найближчим часом ні Москва, ні Київ не будуть створювати перешкоди паспортного туризму. «Росія однозначно не збирається закривати кримчанам можливість оформляти українські документи. Антиросійські санкції обмежили свободу їхнього пересування по російським документів, а також ряд інших прав і свобод. При цьому Україна не може відібрати у кримчан свої паспорти – це буде рівнозначно офіційному визнанню Криму російським», – пояснив Радіо Свобода керівник Центру врегулювання соціальних конфліктів Олег Іванов.

Жителі Криму, які не ради анексії і продовжують вважати себе громадянами України, не бачать причин для добровільної відмови від біометричних паспортів, що дозволяють їм вільно подорожувати країнами Євросоюзу.

Жителі Криму в херсонському центрі оформлення закордонних паспортів

Олексій Алієв (ім’я та прізвище змінені), що проживає в передмісті Севастополя, не визнає російську приналежність Криму. Тому при першій же нагоді він разом з родиною відправився в Херсон за паспортами. За його словами, «ніякого негативу [в місцях оформлення документів] до себе не відчував» – навпаки, його «порадував безкоштовний вайфай в сервісному центрі».

До депутата Кучерявому та інших жителів півострова, які активно підтримують анексію, але при цьому обзаводяться українськими документами, у Алієва зневажливе ставлення: «Двозначність у цих кримчан». Володарі українських закордонних паспортів, виступаючі на підтримку Росії, схоже, не терзаються жодними внутрішніми протиріччями. Їх політичні погляди існують паралельно бажанням вільно подорожувати по світу. Правда, більшість з них відмовляється обговорювати цю тему з журналістами. «Я за Росію і за Путіна. А [український] паспорт зробив на всякий випадок», – зізнається Віталій з селища Гвардійське.

Людмила з Севастополя у всьому звинувачує країни Заходу, які не визнали «добровільний вибір кримчан» і обклали півострів санкціями. Тепер з-за цього вона не може «спокійно виїхати за кордон», тому й доводиться звертатися в Херсон».

Але частіше усього прихильники Росії з українськими паспортами в кишені намагаються прикритися власної аполітичністю (справжньої або уявної). «Мені набридла ця політика. Росія і Україна – це одна країна. Вони повинні бути однією країною, як раніше. Тому для мене немає різниці, чий паспорт [використати]. Давно треба помиритися», – каже один з мешканців Криму.

Автор: Антон Меснянко; Радіо Свобода

Події та кримінал