Патріотизм не формується протягом одного уроку

Від окремих заходів до системи

У більшості українських шкіл національно-патріотичне виховання й досі часто зводиться до окремих тематичних уроків, виховних годин, святкових лінійок чи зустрічей із ветеранами.

Такі заходи важливі, але вони рідко утворюють цілісну систему.

Формування громадянської відповідальності, лідерства, дисципліни, психологічної стійкості та готовності діяти в кризових ситуаціях потребує не разових акцій, а постійного освітнього середовища.

Саме таке середовище сьогодні створюють військові ліцеї.

Львівський ліцей як модель

Львівський ліцей імені Героїв Крут — один із найстаріших закладів такого типу в Україні.

За більш ніж три десятиліття він перетворився з навчального закладу на центр формування майбутніх офіцерів, лідерів і громадян.

Цьогоріч конкурс до ліцею пройшли 195 вступників, із яких 52 дівчини. Серед нових ліцеїстів — діти військовослужбовців, загиблих захисників, переселенців, а також українські підлітки, які повернулися з Великої Британії, Фінляндії, Німеччини, Австрії та інших країн саме для навчання в Україні.

Це свідчить не лише про авторитет конкретного закладу. Це показує зміну суспільного запиту.

Найважливіший результат вимірюється не рейтингами

Безумовно, академічні показники ліцею вражають. Заклад значно підвищив свої позиції у всеукраїнських рейтингах, а його вихованці регулярно стають призерами олімпіад. Освітня програма охоплює сучасні напрями — від тактичної медицини й управління безпілотними системами до геоінформаційних технологій.

Ліцей позиціонує себе передусім як заклад із високим рівнем академічної підготовки, а вже потім — як школу з посиленою фізичною підготовкою та військовим вишколом. За попередні чотири роки, за результатами національного мультипредметного тесту, заклад піднявся в загальному рейтингу закладів загальної середньої освіти України майже на чотири тисячі позицій і сьогодні входить вже в тисячу найкращих шкіл країни (970-те місце в рейтингу 2025 року, до того ж із географії минулого року був 29-м, а позаминулого 10-м в Україні). Його учні здобувають дедалі більше призових місць на районному та на обласному етапах всеукраїнських учнівських олімпіад. Для ліцею академічна підготовка є принциповою складовою військового профілю, адже сучасна служба в секторі безпеки й оборони вимагає не лише фізичної витривалості та дисципліни, а й розвиненого аналітичного мислення, технологічної грамотності та здатності швидко ухвалювати рішення.

Освітня програма поєднує загальну середню освіту з профільною військовою підготовкою: вогнева підготовка, основи військового управління і лідерства, топографія, інженерно-саперна справа, домедична допомога й основи тактичної медицини, керування безпілотними літальними апаратами та наземними роботизованими комплексами, геоінформаційні системи. У ліцеї працюють пневматичний і електронні лазерні тири, обладнання для пейнтболу, страйкболу й лазертагу, симулятори пілотування FPV-дронів — цей перелік напрямів заклад одним із перших серед шкіл України запровадив у навчальну програму.

Крім освіти та фізичного розвитку, ліцеїсти вишколюються за військовими принципами. Проте дисципліна тут — про відповідальність, а не про систему покарань у класичному розумінні. Головний принцип простий: ліцей стає для хлопців та дівчат справжньою цінністю, показує приклад, до якого треба прагнути у праці над собою.

Проте головний результат полягає в іншому.

Більшість цьогорічних випускників обрали продовження навчання в закладах сектору безпеки й оборони України. Це не наслідок примусу чи формальної профорієнтації, а результат кількарічного перебування в середовищі, де служіння державі є щоденною практикою, а не абстрактною ідеєю.

Вихід у європейський простір

Окремий напрям роботи ліцею — міжнародна співпраця. Заклад підтримує партнерські зв’язки з Кадетським ліцеєм імені генерала Повіласа Плехавічуса в литовському Каунасі, Головною військовою середньою школою «Гусар» (Husarz) у польському Вроцлаві та Військовою професійною школою імені полковника Оскара Калпака в латвійській Кандаві, а ліцеїсти й учителі виїжджають на профільні заходи до Литви, Латвії, Польщі, Румунії, Португалії та США.

У 2025 році Ліцей імені Героїв Крут першим і поки що єдиним серед військових середніх шкіл України отримав статус асоційованого члена Форуму військових середніх шкіл Європейського Союзу (EUMSSF). Для ліцею це не формальне представництво, а постійний канал практичної співпраці: ліцеїсти беруть участь у міжнародних освітніх курсах і військово-практичних таборах, зокрема в Португалії, Литві та Румунії, навчаються разом із кадетами з інших європейських країн, удосконалюють військову англійську, навички командної взаємодії, лідерства та дій у польових умовах. Водночас керівництво ліцею представляє на заходах Форуму український досвід організації військово-профільної освіти в умовах повномасштабної війни. Окремим напрямом міжнародної діяльності є започатковані ліцеєм військово-прикладні змагання «Юнацький резерв», до яких долучаються команди з різних регіонів України та кадети з країн Балтії.

Виховання починається з мотивації

Начальник ліцею полковник Юрій Гусар переконаний, що головним критерієм вступу має бути не бажання батьків, а мотивація самої дитини.

Саме ця теза демонструє принципову різницю між сучасним військовим ліцеєм і стереотипним уявленням про «заклад для перевиховання». Ліцей працює з тими, хто свідомо обирає шлях служіння державі, а завдання педагогів і офіцерів — допомогти цьому вибору стати усвідомленим і професійним.

Ще одна перевага ліцеїв військового типу над звичайними школами — спосіб, у який тут формується свідомість громадянина. У більшості шкіл національно-патріотичне виховання існує у форматі окремих заходів: урочиста лінійка до свята, поодинокий урок із предмета «Захист України», запрошений ветеран раз чи двічі на рік. Такий формат тримається на ентузіазмі конкретного вчителя чи директора й рідко переростає в систему.

У військових ліцеях національно-патріотичне виховання — це частина щоденного розпорядку. Цінності служіння, дисципліну й відповідальність тут закріплюють щодня: у діях навчальних взводів, у спільному побуті пансіону, у спілкуванні з ветеранами й чинними військовими, у змаганнях, у яких беруть участь ліцеїсти. Те, що у звичайній школі лишається темою окремого уроку, тут стає способом життя на кілька років — і саме тому дає стійкий результат, а не формальну звітність про проведений захід.

Ліцей імені Героїв Крут пішов ще далі й фактично перетворився на регіональний методичний центр такого виховання: тут проходять перепідготовку й підвищення кваліфікації вчителі предмета «Захист України» з усієї Львівщини, а сам заклад ініціює військово-патріотичні змагання, показові заняття та профорієнтаційні заходи для шкіл області. По суті, ліцей узяв на себе функцію, яку в ідеалі мав би виконувати окремий системний осередок національно-патріотичного виховання в кожному регіоні, — але робить це на власному ресурсі, без окремого державного фінансування саме цього напрямку роботи.

На базі Львівського ліцею проводяться заходи і для інших ліцеїв військового типу. Військово-прикладні змагання, конкурси патріотичного спрямування та спільні активності формують спільний виховний ліцейний простір, з якого виростатимуть майбутні офіцери.

Результат системного, а не разового підходу помітний у цифрах: більшість випускників свідомо обирають продовження шляху в секторі оборони й безпеки. Це підтверджує просту тезу: національно-патріотичне виховання, яке дає реальний результат, неможливо звести до поодиноких акцій. Воно потребує середовища, часу й послідовності — а отже, і системної підтримки держави, а не поодиноких закладів, які десятиліттями тягнуть цю функцію на собі.

Чому проблема виходить за межі одного ліцею

Історія успіху Львівського ліцею водночас демонструє головну проблему.

Сьогодні в Україні діє понад три десятки військових ліцеїв і ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. Водночас вони підпорядковані різним органам влади в Україні — Міністерству оборони, Міністерству освіти і науки, Міністерству внутрішніх справ, Державній прикордонній службі або органам місцевого самоврядування.

Розбіжність у підпорядкуванні цього року вилилася в конкретну фінансову нерівність: заробітну плату підвищили лише військовослужбовцям і педагогам ліцеїв, підпорядкованих Міністерству оборони України. Педагоги й вихователі закладів місцевого підпорядкування під ці зміни не потрапили, попри однаково складну й відповідальну роботу з підготовки молоді до служіння державі. Для галузі, де якість освіти прямо залежить від стабільності педагогічного колективу, ця нерівність — ризик для кадрової спроможності всієї системи.

Такий підхід призводить до різних умов фінансування, матеріального забезпечення й навіть оплати праці педагогів та офіцерів-вихователів.

Фактично заклади, які виконують однакову державну функцію, працюють за різними правилами.

З ініціативи керівництва Ліцею імені Героїв Крут очільники військових, військово-морських і військово-спортивних ліцеїв та ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою об’єдналися в Раду керівників — майданчик для формування єдиної позиції спільноти й адвокації системних змін на державному рівні. Те, що ініціатива консолідації пролунала саме звідси, — невипадково: заклад, який на власному прикладі показав, чого можна досягти за наявності послідовної стратегії розвитку, тепер намагається домогтися, щоб такі умови стали нормою для всієї мережі, а не винятком для одного міста.

Керівники профільних ліцеїв формулюють запит до держави доволі конкретно: єдині підходи до діяльності, незалежно від підпорядкування, системна, а не разова увага з боку профільних міністерств, обласних адміністрацій, обласних та міських рад, об’єднаних територіальних громад. Ідеться про визнання того, що молодь, яка в час війни одягає військові однострої і стає на шлях служіння Україні, заслуговує на однаково гідні умови навчання та проживання, незалежно від адреси школи, і на те, щоб із нею працювали найвищого професійного рівня вчителі й вихователі.

Ця робота набуває особливої ваги на тлі впровадження ІІІ етапу Нової української школи, який передбачає профільну старшу освіту. Ліцеї з військово-професійною спрямованістю природно вписуються в логіку цього етапу: вони поєднують академічну підготовку з чітким профілем і практикоорієнтованим навчанням — польовими зборами, тренінгами із кризового менеджменту, взаємодією з ветеранами та військовослужбовцями. Про масштаб запиту на таку освіту побічно свідчить те, що навесні цього року ще до офіційного старту кампанії пробні тестування в Ліцеї імені Героїв Крут пройшли близько 200 дітей із різних регіонів України, а не лише зі Львівщини.

Державна політика потребує завершення

Сьогодні Міністерство оборони України розроблює Стратегію підготовки громадян до національного спротиву до 2030 року.

Проаналізувавши її основні напрями, стає очевидно, що військові ліцеї вже сьогодні реалізують значну частину майбутньої моделі: поєднання академічної освіти, військової підготовки, фізичного розвитку, лідерства, психологічної стійкості та громадянської відповідальності.

Національно-патріотичне виховання не можна розглядати як окремий напрям освітньої політики. В умовах війни воно стало елементом державної безпекової політики. Саме тому питання розвитку військових ліцеїв, підготовки педагогів, оновлення змісту навчання та створення єдиних стандартів їхнього функціонування має розглядатися не лише Міністерством освіти і науки чи Міністерством оборони, а й на рівні загальнодержавної стратегії формування людського потенціалу сектору безпеки й оборони. Інакше окремі історії успіху так і залишаться винятками, а не стануть фундаментом нової української системи виховання.

Якщо Україна прагне побудувати справді всеохопну систему національного спротиву, питання розвитку військових ліцеїв має стати не другорядною освітньою темою, а одним із пріоритетів державної політики у сфері національної безпеки.

Олександр Скиба, Данило Опанасенко

Фото надав Львівський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут

Суспільство