У Міноборони провели дослідження уламків північнокорейських ракет, якими Росія била по Україні

Військові інженери і науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.

Аналіз уламків ракети, яка впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань.

Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі, зазначили в Міноборони.

Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів і виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.

Експерти Міноборони дійшли висновку, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені "за ліцензією" балістичної ракети "Іскандер 9М723".

Але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети "Іскандер".

Ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність.

Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини, зазначили в Міноборони.

У блоках керування знайдені компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Як зауважили в Міноборони, ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.

Щоб забезпечити термостійкість ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. Як зауважили в Міноборони, це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами, швидше за все, виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.

Читайте також: Зеленський: Україна повинна постійно нагадувати партнерам про дефіцит ракет для ППО

Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами.

Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни і впливають на формування санкційної політики.

Як зазначили в Міноборони, попри використання застарілих технологій ці ракети, як всі інші балістичні засоби, вкрай незручні для ППО, тож становлять смертельну небезпеку для українців.

Як повідомляв Укрінформ, у Міноборони роз'яснили, для виконання яких бойових завдань використовуються британські безпілотники Malloy T-150.

Фото: Міноборони

Актуальні новини війни