Новий екологічний закон ЄС змушує скасовувати замовлення на українську сталь – Politico

Через це металургійна промисловість уже почала втрачати робочі місця та потужності.

Механізм вуглецевого коригування імпорту, що набув чинності у січні, вимагає сплачувати вуглецевий збір за певні промислові товари іноземного виробництва, зокрема сталь. 

Але українські сталеливарні гіганти, які борються з наслідками чотирирічного повномасштабного вторгнення РФ, кажуть, що їм потрібне тимчасове звільнення від CBAM, зазначаючи, що він вже відштовхнув низку постійних покупців.

Металургія є однією з найбільших експортних галузей України, вартість якої, за даними Світового банку, у 2023 році становила майже 4 мільярди доларів. А ЄС є її найбільшим ринком, де лише на Польщу припадає третина експорту металу з України.

На круглому столі минулого тижня генеральний директор компанії "ArcelorMittal Кривий Ріг" – одного з найбільших українських виробників сталі – Мауро Лонгобардо заявив, що CBAM коштував його компанії європейського ринку "майже миттєво".

"Щойно клієнти дізналися про додаткове мито (платіж CBAM – ред.) у розмірі від 60 до 90 доларів за тонну, вони скасували усі замовлення на перший квартал 2026 року — близько 300 000 тонн", — сказав Лонгобардо.

Компанія також зупинила один зі своїх заводів та заявила про втрату щонайменше 3 400 робочих місць через CBAM, оскільки не знайшлося ринків, здатних поглинути експорт, який раніше йшов до країн ЄС.

"Метінвест", найбільша гірничо-металургійна компанія України, також повідомляє про труднощі через CBAM.

"ЄС є головним ринком для українських виробників сталі, які працюють у значно гірших умовах, ніж їхні конкуренти", – заявив речник компанії "Метінвест" в електронному листі до Politico. "Формально CBAM переслідує екологічні цілі, але на практиці він також функціонує як інструмент захисту європейського ринку", – додали в компанії.

Металургійні гіганти в Європі здебільшого підтримали CBAM, вважаючи, що він ставить їх у рівні умови з іноземними конкурентами, які працюють за слабших екологічних норм та можуть заповнювати ринок дешевшою та "бруднішою" продукцією.

У "Метінвесті" також додали, що ЄС міг би розглянути можливість спрямування потенційних платежів CBAM за українську сталь на спеціальні рахунки, які дозволили б модернізувати українські компанії та водночас підвищити "попит на європейські технології".

Минулого року Україна була одним з найбільших експортерів сталі до ЄС поряд з Індією та Китаєм. Однак у межах CBAM та Системи торгівлі викидами (ETS) європейських виробників стимулюють як до екологізації, так і до продажу продукції всередині ЄС, де діють правила ціноутворення на вуглець.

Читайте також: В Україні виробництво чавуну в першому кварталі зросло на 5,9%

Як повідомлялося, за даними дослідження галузевого аналітичного центру GMK Center, Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) може призвести до втрати Україною 2,1% ВВП та зупинки частини доменних печей до 2030 року.

Новини економіки