Нове законодавство у сфері кібербезпеки значно посилює її спроможності – Держспецзв’язку

За словами директора департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитра Пахольченка, нове українське законодавство у сфері захисту інформації передбачає масштабні зміни, спрямовані на імплементацію європейських норм із кібербезпеки. Відсоток впровадження цих норм в Україні за минулий рік становив 80%, і спрямовані вони на посилення спроможностей національної системи кібербезпеки.

«По-перше, це перехід на ризикоорієнтовану модель, яку ми впроваджуємо для державних органів та операторів критичної інфраструктури. По-друге, створення інституції керівників і підрозділів із кіберзахисту в кожному державному й місцевому органі влади та на об’єктах критичної інфраструктури. По-третє, це створення великої масштабної національної системи реагування на кібератаки та системи обміну щодо них», – сказав Пахольченко.

Директор департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Андрій Головенко вважає, що нова система інформаційного захисту є значно ефективнішою через більшу гнучкість для власників, розпорядників та суб’єктів господарювання, які її впроваджують.

«Не стало дуже багато бюрократичних перешкод, як то різноманітних погоджень, розглядів технічної документації тощо. Нова система дозволяє це зробити значно швидше і без проміжних узгоджень. Протягом 10 діб ухвалюється рішення щодо тієї чи іншої системи до переліку авторизованих систем. Таким чином ми скоротили час для ухвалення рішення, дали гнучкий підхід до впровадження заходів захисту відповідно до того чи іншого обраного профілю. Власники, розпорядники або ті суб’єкти, які будують системи, обирають технічні стандарти для реалізації заходів захисту і немає формалізованого набору документів, як це було раніше», – розповів Головенко.

Як зазначив директор департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кібербезпеки Держспецзв’язку Ігор Стельник, на сайті адміністрації Держспецзв’язку вже розміщено відомості про понад 100 авторизованих систем і проведення заходів державного контролю у частині з них показали максимальну ефективність нового законодавства.

«Доведення новел, новацій і змін у законодавстві та їхня результативність є дуже важливими у сфері захисту інформації. Колись ця сфера була дуже закритою і не такою публічною як зараз. Нове законодавство фундаментально змінило підходи до сфери захисту інформації. Це максимальна спрямованість формування державної політики на захист інтересів, прав і свобод громадян України. Адже це стосується кожного з нас», – наголосив Стельник.

Читайте також: Український досвід цифровізації представили в Токіо: у фокусі – ШІ, GovTech і кіберстійкість

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 27 березня 2025 року ухвалила закон щодо посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Суспільство