Український День навколишнього середовища (День довкілля)
Український День навколишнього середовища (День довкілля)
Навколишнє середовище, яке ще називають довкіллям, є основою нашого життя. Ліси, річки, ґрунти – все це забезпечує нас чистим повітрям, питною водою, здоровими продуктами харчування. Проте в своїй діяльності ми зазвичай нехтуємо інтересами довкілля, і це призводить до того, що воно стає все більш забрудненим і виснаженим. Щоб спонукати людей до розуміння екологічних проблем та залучити до активних дій щодо збереження природи, в Україні щороку в третю суботу квітня відзначається День навколишнього середовища, або День довкілля. Ця подія відзначається конкретними заходами – висадженням дерев, прибиранням сміття, очищенням водойм та іншими корисними справами.
Проблеми навколишнього середовища зараз гостро стоять перед усім світом, і Україна не є виключенням. Цьому є чимало причин, але чи не найголовніша – ставлення до навколишнього середовища самих громадян, тобто кожного з нас. На жаль, швидкий темп сучасного життя часто заважає нам озирнутися навколо й усвідомити, що природа благає про допомогу.
Українські річки колись були повноводними й чистими, а на їхніх берегах будували свої поселення наші предки. Попри те, що чистої води тоді було вдосталь, люди ставилися до неї дуже дбайливо. У воду не те що не кидали сміття – було заборонено плювати в неї та навіть лаятися біля річки, озера чи джерела. Щоб зберегти повноводність водойм, на їхніх берегах саджали дерева, найчастіше – верби. Річки віддячували людям за турботу рибою – її було набагато більше, ніж зараз.
Читайте також: На Буковині за даними мобільних операторів перебувають понад 100 тисяч переселенців
Наприклад, ще сто років тому звичною рибою для Дніпра були цінні осетрові види. Але через спорудження гідроелектростанцій їхнє існування стало неможливим, а через забруднення побутовими та промисловими стоками загинуло й багато інших видів. Один тільки Київводоканал щороку скидає в Дніпро близько 500 мільйонів кубічних метрів брудних стоків. Необдумане втручання людей в річкові русла призводять до того, що колись повноводні річки, по яких на початку XX століття ходили пароплави, перетворюються на заболочені струмки, засипані сміттям.
Дерева продукують велику кількість кисню, поглинають вуглекислий газ, захищають сільськогосподарські поля від суховіїв, а листя деяких порід виділяє особливі речовини – фітонциди, які здатні знищувати хвороботворні мікроорганізми. Коріння дерев, обплітаючи ґрунт, сприяє збереженню в ньому вологи та перешкоджає вимиванню й вивітрюванню родючого шару. Тому українці споконвіку насаджували дерева біля водойм, на схилах ярів, на узбіччях полів та доріг. До лісу взагалі ставилися дуже шанобливо – дітей змалку вчили не ламати гілок, для господарських потреб заготовляли тільки ретельно вибрані дерева, а навесні і влітку, коли тривав сокорух, дерева взагалі не рубали.
Читайте також: Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки?
Зовсім протилежну ситуацію маємо зараз, коли процвітає браконьєрська вирубка лісів, а подекуди – навіть лісосмуг. Офіційна статистика свідчить про незаконну вирубку лісу вражаючих масштабів – у 2019 році вона становила 118 тисяч кубічних метрів. Недостатня кількість зелених насаджень в степових областях призводить до посух, а в горах – до паводків. Крім того, зникає багато видів рослин та тварин, домівкою яких є ліс.
Ще сорок років тому українці практично не продукували пластикові відходи, бо матеріалами для харчових упаковок були папір, скло та бляшанки. Папір швидко розкладався в природі або спалювався в печах, а скло й метал здавалися на переробку. Та з появою поліетилену й пластику кількість сміття стала зростати в геометричній прогресії, а крім легальних звалищ побутових відходів почали утворюватися стихійні – в лісосмугах, на узбіччях доріг, на берегах водойм, на околицях невеликих містечок та сіл. Зазвичай винуватців цього встановити неможливо, та й покарання за таку шкоду довкіллю не є досить суворим. Тому сміттєзвалища в Україні продовжують з’являтися, а боротися з ними доводиться органам місцевого самоврядування та небайдужим громадянам. За статистикою, на кожного українця припадає більш ніж 10 тонн сміття, а в переробку потрапляє тільки 3%. Звісно, відсутність в Україні повноцінних сміттєпереробних заводів лише погіршує ситуацію, але й недостатня екологічна свідомість людей відіграє не останню роль.
Читайте також: Провели тестову презентацію мобільного додатку Smart Travel Bucovina
До землі українці здавна ставилися як до матері, а її пригорща вважалася святим оберегом на чужині. Земля дарувала хліб, а значить – життя, тому її оберігали й старалися не виснажувати. Щоб навесні напоїти землю, селяни втоптували сніг на полях, дотримувалися правил сівозміни, а добривом для ґрунту слугував перегній. Зараз стан українських земель потребує окремої уваги. Нехтування сівозміною призводить до швидкого виснаження легендарного українського чорнозему, а відновлюється він дуже повільно – для утворення 10-сантиметрового родючого шару необхідно 2 тисячі років. До того ж в гонитві за великими прибутками фермери в значних кількостях застосовують на полях пестициди, часто навіть такі, що заборонені в європейських країнах. Ґрунт накопичує в собі ці небезпечні речовини, а також важкі метали з викидів підприємств та автомобілів, а потім віддає їх рослинам, які стають продуктами харчування для людей.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні
Західна Україна
Джерело