Податкова амністія все ближче: всі подробиці законопроекту, який внесли у Верховну Раду
Всі утаенные доходи понад 100 тисяч гривень підлягають декларуванню.
Верховна Рада готує легалізацію тіньових капіталів та податкову амністію. В Раду поданий законопроект про так зване «спеціальному декларування» тіньових коштів, тобто їх легалізації, але зі сплатою невеликого податку. Що може статися, якщо закон приймуть, з’ясували «Сьогодні».
Хто і скільки
Як видно з тексту законопроекту, закон стосується як юридичних осіб, так і фізичних осіб, у яких «під матрацом» заховано понад 100 тис. грн у перерахунку на гривні, з яких не сплачено податки, наприклад зарплата в конверті або дохід від нелегальної здачі квартири. Щоб узаконити ці гроші, треба їх з 1 січня по 31 березня 2020 р. задекларувати, сплатити 5% податку (з 100 тис. це 5 тис. грн), покласти на рахунок у банк на рік, і тільки через рік вони стануть легальними.
Те ж стосується декларування нерухомості, цінних паперів і т. д. Юрособи будуть зобов’язані показати тіньові доходи (від продажу, виконання робіт) та сплатити з них не 20% ПДВ і 18% податку на прибуток, як вимагає Податковий кодекс, а всього в сумі 5%. Суму менше 100 тис. грн декларувати не треба, вважається, що вона зароблена законно. Не підлягають амністії капітали, нажиті злочинним шляхом, а також підпадають під Закон «Про запобігання корупції», тобто, якщо, припустимо, міністр або народний депутат мав доходи від бізнесу.
За, але з застереженнями
Експерти підтримують податкову амністію, але кажуть, що одного закону про добровільне декларування недостатньо.
«Нульовий відлік нарешті-то потрібно встановити, але, щоб закон про амністію капіталів почав працювати, необхідні ще два закони: про загальне декларування доходів громадян та про контроль за витратами, тільки в цьому випадку бізнесу і громадянам є сенс добровільно «засвітити» тіньові накопичення. Поки ухвалення цих законів відкладено до 2022 року», — сказав нам голова Секретаріату ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
А член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що в законопроекті багато неясностей, наприклад, не визначено, з яких капіталів треба платити податок.
«Незрозуміло, чи зобов’язаний я при подачі декларації платити 5% з спадщини (наприклад, коштовності, антикваріат), придбаного моїми батьками ще при СРСР. Якщо так, то на якій підставі, адже держави Україна тоді не було, — аналізує Пендзин. — Також, виходячи з презумпції невинуватості, декларант не повинен доводити, що його накопичення нажиті законним шляхом, це прерогатива правоохоронців. Шукати їм докази довго, трудомістко і за давністю років часто неефективно».
«Декларування легко можна обійти»
Ряд експертів говорять, що закон недосконалий і в запропонованому вигляді працювати не буде. Так глава Украналітцентра Олександр Охріменко нагадав, що подібний закон про амністію капіталів був прийнятий ще в 2015 році, але так і не запрацював.
«Головна причина — в ньому також була заборона на декларування капіталів, нажитих злочинним шляхом, що відлякало великий і середній бізнес, — каже Охріменко. — У правоохоронців залишилася можливість порушення фейкових справ, за якими будь-капітал може бути визнаний незаконним. Поки статтю про неможливість амністії «злочинних» грошей не вилучать, закон працювати не буде».
Але навіть після цього декларування легко можна буде обійти, взявши для великої покупки кредит і швидко його погасивши, цей прийом давно відомий в інших країнах. Олег Пендзин нагадав, що стаття про незаконне збагачення скасована, тому все, що нажито до моменту набрання чинності закону про легалізацію капіталів, є легітимним.
Новини «Сьогодні» повідомляли, що, за словами президента Володимира Зеленського, влади протягом наступних п’яти років не будуть заважати бізнесу. При цьому він додав, що наполягає на проведенні податкової амністії.
У свою чергу президент Асоціації податкових радників та член Європейської асоціації податкових професорів Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю «Сегодня» про плани команди Зеленського внести на розгляд Верховної Ради новий законопроект про податкову амністію, або так званої нульової декларації.
Раніше це питання піднімали прем’єр-міністр Володимир Гройсман та Петро Порошенко на посаді президента країни.