ШІ-турелі для перехоплення дронів, ультразвукові хвилі для руйнування вірусів грипу A та SARS-CoV-2

Про ці та інші сенсації – у нашому огляді.

ШІ-ТУРЕЛІ ДЛЯ ПЕРЕХОПЛЕННЯ ДРОНІВ У БОЙОВИХ УМОВАХ

ШІ-турель для перехоплення ворожих безпілотників, яку розробив учасник кластера Brave1, уже застосовують у бойових умовах. Система автономно виявляє, супроводжує та прораховує траєкторію ворожого безпілотника. Оператору залишається лише підтвердити ураження одним натисканням кнопки. Ця технологія дає змогу знищувати навіть дрони на оптоволокні, які не вразливі до засобів радіоелектронної боротьби.

Фото: МОУ.

Першими застосували турель у бойових умовах українські воїни. На сьогодні цю технологію вже використовують у понад десяти підрозділах на ключових напрямках фронту. Наступний крок – масштабування технології, а відтак посилення «малої» ППО.

ЛАБОРАТОРІЯ, ДЕ РОБОТИ ПРОВОДЯТЬ МЕДИЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ

Токійський університет науки (Японія) відкрив лабораторію, де роботи проводять медичні експерименти, якими раніше займалися дослідники-люди. У Центрі інновацій робототехніки працюють 10 роботів, включаючи гуманоїдну модель Maholo LabDroid, і жодної людини.

Фото:  Kyodo.

Використовуючи «руки» – два електронно-механічні маніпулятори – роботи можуть виконувати делікатні завдання, такі як перенесення фіксованої кількості реагентів до обладнання з контрольованою температурою, аби покласти туди/забрати звідти певні предмети – колби, кювети, реактори.

Університет планує до 2040 року розширити кількість роботів приблизно до 2 тисяч, інтегруючи їх зі штучним інтелектом.

Надалі роботи зможуть виконувати практично всі дослідницькі етапи – від висування гіпотези до експериментальної перевірки.

ВЧЕНІ ЗНАЙШЛИ СПОСІБ ЗНИЩУВАТИ COVID-19 І ГРИП УЛЬТРАЗВУКОМ

Дослідники Університету Сан-Паулу під час лабораторних експериментів застосували ультразвукові хвилі для руйнування вірусів грипу A та SARS-CoV-2.

Фото: Qi Yang/Moment

Віруси піддавалися впливу ультразвукових хвиль з частотами у діапазоні 3–20 МГц. Дослідники фіксували фізичні зміни, яких зазнавали віруси, а потім перевіряли, чи можуть оброблені зразки SARS-CoV-2 все ще інфікувати лабораторні моделі клітин людини. Здатність таких вірусів інфікувати різко знизилася.

Такі дослідження можуть привести до створення альтернативи противірусним препаратам та хімічним дезінфікуючим засобам для вірусів, зовнішня мембрана яких вразлива до подібних атак.

ІНЖЕНЕРИ НАВЧИЛИ БПЛА «ПОВЕРТАТИСЯ ДОДОМУ», МОВ БДЖОЛИ ДО ВУЛИКА

Команда дослідників з Нідерландів та Німеччини розробила Bee-Nav – нову стратегію навігації, яка дозволяє дронам літати на великі відстані без GPS.

Для побудови точних карт автономним безпілотникам зазвичай потрібні значні обчислювальні потужності та великий заряд батареї. Новий підхід уникає цих обмежень завдяки нейромережі ємністю лише 42 кілобайти.

Фото: Делфтський технологічний університет.

Інженери вивчили поведінку медоносних бджіл, які поєднують одометрію для відстеження відстані та візуальну пам’ять. Перед далеким польотом комахи запам’ятовують територію навколо вулика. ШІ, інтегрований з безпілотником, діє за таким самим алгоритмом – фіксує «домашнє» середовище для створення базової зорової пам’яті. Це допомагає легко розпізнати локацію, повертаючись «додому».

Розробку успішно протестували як у закритих приміщеннях, так і на відкритому просторі під час польоту на дальність 600 метрів. Метод орієнтування показав абсолютну ефективність у великих критих ангарах. Водночас під час вуличних випробувань за вітряних умов показник успішності випробування знизився до 70%. Сильні пориви змушували безпілотник нахилятися, що призводило до спотворення панорамних зображень, необхідних для коректної навігації. Тому науковцям ще належить вдосконалити пристрій для реальних умов.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).

Перше фото: elcomercio.pe

Суспільство