«Справжня криза буде восени». Ігор Мазепа про карантин, бізнесі олігархів і бюджет
Переживе українська економіка пандемію COVID-19 і хто більше втратить: ресторатори чи олігархи?
Переживе українська економіка пандемію COVID-19 і хто більше втратить: ресторатори чи олігархи? Інтерв’ю СЕО Concorde Capital Ігоря Мазепи
Офіс однієї з найбільших інвесткомпаній України Concorde Capital живе на карантині майже звичайним життям. 80% співробітників продовжують працювати в бізнес-центрі «Парус» в центрі Києва, розповідає Ігор Мазепа, гендиректор компанії і один з найвідоміших інвестбанкірів країни.
Що про карантині та його вплив на економіку думають люди, які вміють заробляти на українських активах навіть у кризовий час? Кому вони пророкують крах, а в чиї успіхи як і раніше вірять? І як оцінюють дії уряду в боротьбі з коронавірусом?
– Почнемо розмову про коронакризисе з незвичайної сторони: є речі, які вам подобаються в цій ситуації?
– Прогрес прискорюється. Те, до чого людство повільно крокувало багато років, відбудеться не еволюційним, а революційним шляхом. Маю на увазі все, що стосується internet of things, нової економіки.
Друге, я помітив зниження цінності «наземної інфраструктури» в порівнянні з віддаленими, але вивіреними сервісами. Поясню на прикладі: зараз на обід у мене йде десь 15 хвилин – мені привозять їжу, я не витрачаю час на дорогу до рестика і назад, не сиджу там ще годину поки чекаю замовлення. Ресторатори при цьому навчилися робити їжу з доставкою цілком стерпної якості. Сам ресторан – це «наземна інфраструктура», яка зараз стає менш важливою, ніж процеси – швидке обслуговування без втрати якості. Це говорить про те, що в конкурентній боротьбі перемагають високоефективні компанії.
Ще одна тенденція – тренд на деурбанизацию, що вже призвело до підвищення цін на заміську нерухомість.
– Інвестбанкам теж доводиться скорочувати витрати на персонал?
– Ми не скорочували працівників, але дещо знизили зарплати – як ми вважаємо, до ринкового рівня. Це десь 60-70% від того, що ми платили до кризи. Хоча я знаю, що деякі мої колеги вважають «ринковим рівнем» 25-30% від попередніх цифр.
– У що зараз радите інвестувати?
– Я не бачу універсальних порад. Дійсно, є сектори, які виросли – та ж інтернет-торгівля, – але там ситуація неоднорідна. Наприклад, компанія Makeup.ua, в якій у нас є частка зросла на 25-30% з виручки, аналогічно – Rozetka і подібні бізнеси, онлайн-освіта зросла в чотири рази, казино – в 7-8 разів. Але з іншого боку, магазини, які торгують одягом в інтернеті, провалилися на 70%. Хоча і начебто принцип один і той же.
– Який ринок найсильніше постраждає від коронавіруса?
– Швидше за все, ринок нерухомості. Але це виявиться ближче до кінця року – і для власників, і для орендарів. Найбільше – тому що це торкнеться і офісних та торгових об’єктів, готелів – практично всього ринку. Якщо в офісні центри зараз ще хтось ходить, то готелі взагалі впали в нуль. Думаю, після кризи туди не повернеться ніхто.
Саме по собі таке явище, як бізнес-туризм виявилося профанацією – подорожувати по бізнесу немає взагалі ніякої потреби, можна вирішити всі питання в будь-якому чаті через відео-зв’язок. Не треба всіх цих понтів з готелями і літаками. Звичайний туризм теж невідомо, коли повернеться.
– Чи будуть пустувати офісні та торгові центри, коли все закінчиться?
– Я знаю, що у ейчарів багатьох компаній навіть було завдання вимірювати віддалену ефективність співробітників, щоб розуміти, яка частина людей може спокійно обходитися без роботи в офісі. Зрозуміло, навіщо це потрібно – скорочення витрат, оптимізація процесів. Думаю, в офіси повернеться відсотків 70 людей. В торгові центри – десь половина. Мій прогноз по торгівлі – заповнюваність знизиться відсотків на 30, орендні ставки – десь на 30-40%. Не виключаю, що ця криза може стати початком кінця наземної торгівлі.
– Тобто девелоперського бізнесу, як такого – теж?
– Ні, бум навколо заміської нерухомості супроводжується і великим зростанням попиту на інфраструктуру, це в тому числі, розваги і т. п. Ціни на оренду там зросли в півтора рази.
– Ви не згадали ресторани – там схожа історія з готелями?
– Так, теж буде погано. Думаю, до колишнього життя зможуть повернутися тільки 40-50% ресторанів. Багато, звичайно, спробують відкритися після зняття карантину, але сектор швидко зіткнеться з проблемою, коли на ринку немає платоспроможного клієнта. А оборотного капіталу, щоб підтримувати роботу – а це, по суті, те ж саме, що відкривати заклади з нуля – буде не вистачати. Це ж стосується перукарень, салонів краси і взагалі сфери послуг.
– Ви б інвестували зараз в ресторанний бізнес, враховуючи, що ринок наполовину спорожніють?
– Якщо запропонують щось технологічне, швидке, щоб можна було заміряти процеси з секундоміром – це цікаво, такі оператори залишаться на коні. Думаю, саме вони стануть центром консолідації на цьому ринку.
– Клініка Добробут, в якій ви теж володієте часткою, – це хороший актив зараз?
– Найкраще на це питання відповів би Олег Калашников (основний акціонер клініки. – Ред.), але в цілому, цифри такі: продажу Добробуту через карантин впали на 40-45%. Тобто це ілюзія, що фармацевти і компанії, які оперують в медицині, знаходяться зараз в шоколаді. Причини зниження продажів прямо пов’язані з обмеженнями, наприклад, забороною уряду на планові операції. Плюс ми самі переобладнали дві великі клініки під інфекційні відділення – буквально готувалися до «Сталінграда». Це все теж ресурси: відкриваючи інфекційну, ми відповідно закривали інші напрямки.
– Що далі? Роботодавці ймовірно ріжуть кости і закриють програми корпоративного страхування співробітників.
– Страхування ніколи не відігравало суттєву роль в продажах, а тим більше, в маржинальності. Думаю, ми повернемося до докризового рівня восени. Від плану, звичайно, втратимо. Але в цілому зрозуміло, що криза зробить нашого клієнта біднішими.
– Плани по розширенню медбизнеса доведеться згорнути?
– Навпаки, це повинно стати набагато дешевше для нас.
– Якби вам зараз запропонували продати Добробут, ви б погодилися?
– Якщо порівнювати з тим, що було 2-3 місяці тому, зараз не найкращий момент, щоб виходити з цього бізнесу. Тим більше, ми бачимо, що медицина в цілому буде зростати: уряд збирається збільшити бюджетні асигнування на цю сферу – до 6% ВВП в наступному році. Для приватного сегменту це теж хороша новина. Тому виходити зараз – точно ні. Більш того, багато конкуренти перебувають у стресі і ми предметно розглядаємо можливості для розширення.
– Нещодавно один банкір в розмові з нами розповідав: для нього остаточним сигналом до того, що криза настав і буде важким, став дефолт ДТЕК. У вас були подібні враження?
– Ні, не сказав би. Дефолт, реструктуризація – нічого в цьому особливого немає. Великі банкрутства зараз відбуваються мало не щодня, зі свіжого – той же Hertz (найбільший у світі сервіс з прокату авто. – Ред.). Це мало на що вплинуло, особливо на тлі стрімкої зупинки економіки, коли оголосили карантин. Ось це було дійсно вражаюче – відразу нагадало 2008 рік.
– Як сильно ця криза вдарить по бізнесу того ж Ріната Ахметова та інших найбільших олігархів?
– Однозначно вдарить. Навіть зараз за статистикою Укрзалізниці можна побачити, що вантажоперевезення в квітні впали на 15%. Ціни на українські commodity в світі знижуються. На кінець цього року я очікую зниження виручки за основним індустріям на 15-25%. В EBITDA ефект – десь половина. Тобто компанії зароблять приблизно в два рази менше операційного прибутку в цьому році, ніж було в 2019-м. І це якщо не реалізується інший серйозний ризик – протекціонізм на наших ринках збуту. Ми бачили, як турки реагували на нашу продукцію, не виключено, що й інші країни будуть намагатися захищати внутрішнього виробника. Для нас це найгірший сценарій.
– Які емоції у вас викликає фраза «український уряд бореться з коронавірусом»?
– Це розмова не стільки про уряді, скільки про чиновників в цілому. Наведу приклад: я їду на своїй машині по справах і намагаюся проїхати через невелике провінційне місто. А на в’їзді стоїть блокпост – в місто нікого не пускають, громадянин України не може просто проїхати через нього. Я для себе розумію це так, що чиновники діють за принципом «краще перепильнувати, ніж недобдеть», щоб у них була відмазка на випадок, якщо щось піде не так.
У той же час, доля жителів міст або цілих індустрій, які вони просто закривають, нікого не хвилює, хоча люди залишаються без засобів для існування. І політичної відповідальності за це, на жаль, ніхто не несе.
– Тобто, на вашу думку, такий жорсткий карантин був необов’язковий?
– Заходи дійсно дуже жорсткі, іноді навіть дурні, як заборона прогулянок у парках. Але насправді тут немає правди: я можу думати як завгодно, але у мене немає способу перевірити, хто з нас правий.
– Ви самі виконуєте карантин?
– У побуті я не дотримуюся жорсткого карантину. Співробітникам ми сказали: хто хоче, може приходити в офіс. Звичайно, дотримуємося основні заходи: розумні відстані, базові правила гігієни.
– Багато бізнесмени намагаються допомагати лікарням, а ви?
– Можливо, скажу не дуже популярну річ, але включатися в боротьбу з коронавірусом – це точно не справа підприємців. Допомагати грошима – окей, це прекрасно й потрібно. Але займатися закупівлями медобладнання тощо – нехай це краще роблять більш професійні люди. Відповідальність бізнесмена, на мій погляд, – зберегти свій бізнес і робочі місця, які він створює.
– НБУ все ж включив друкарський верстат і дасть гроші держбюджету, але не прямо, а через банки. Це адекватне рішення?
– Це необхідний крок. Думаю, таке фінансування до кінця року складе близько 100 млрд грн або $4 млрд. Цілком розумно.
– Загальний дефіцит бюджету – 300 млрд грн, є ще держборг. Тобто загальні потреби у фінансуванні з урахуванням вже виконаних запозичень, в півтора рази вище. Ви не побоюєтеся за бюджет з такою дірою?
– Ми оцінюємо діру в $14 млрд, дефіцит бюджету 7,5-8% ВВП. Я комфортний у цьому плані: думаю, уряд все-таки домовиться з МВФ, що потягне за собою кошти інших донорів. Плюс в травні у нас виплата за євробондами, які випускалися під американську гарантію на 1 млрд – Мінфін надійде розумно, якщо попросить взамін ще один подібний інструмент. То є багато речей будуть роллиться (rollover – закриття старих боргів новими, – Ред.). За умови співпраці з МВФ, не бачу проблем з тим, щоб уряд впорався з цим бюджетним кризою.
– Які у вас очікування на друге півріччя та 2021 рік? НБУ прогнозував різке відновлення економіки, так звану V-shaped динаміку. Згодні?
– Я думаю, третій квартал стане лише початком цієї кризи. Те, що ми відчуємо у другому кварталі – це ще таке, м’яке, входження в серйозну рецесію. Я не вірю в швидке відновлення економіки: жодного разу Україна не виходила з криз V-образно. Я думаю, відновлення почнеться через кілька років. Тобто 2021 рік теж буде дуже складним, можливо, навіть від’ємним.
– Що могло б стати драйвером економічного зростання в цей час?
– Це дуже велика проблема і печаль. Криза «вимив» український середній клас – ту частину економіки, яка створюється роками, «бампер» і драйвер зростання. Споживання сильно впаде – ще б, за нашими оцінками, вже зараз в Україні близько 2 млн безробітних. Це в свою чергу веде до соціальних наслідків – зростання злочинності і т. п.
Тому для української економіки удар по сервісному бізнесу буде набагато більш болючим, ніж, наприклад, в Європі чи США, тому що там хоча б частково субсидуються зарплати співробітників закритих підприємств. У нас же – нічого. Люди залишилися без грошей. В таких умовах, щоб відродити цей бізнес потрібно буде витратити дуже багато часу.
– Як вам у цілому антикризовий план Кабміну?
– У ньому катастрофічно не вистачає підтримки бізнесу, який найбільше постраждав. Зате були додаткові пенсії – чистий популізм і непрофесіоналізм! Що я підтримую – це інфраструктурні проекти: будівництво доріг, злітних смуг, мостів і т. п. Такі історії працюють в економіці з мультиплікатором. Однозначно краще витрачати гроші так, чим у вигляді допомоги по безробіттю.
– Що Кабмін міг би зробити, але не зробив?
– Відпустити карантин або зробити його більш гнучким. Плюс інфраструктурні проекти.