Встигнути продати все: українців готують до подорожчання хліба на тлі активного експорту пшениці
Ситуація з безперешкодним експортом медичних масок напередодні пандемії повторюється – цього разу у форматі активного продажу зерна за кордон на тлі неблагополучних прогнозів наступного врожаю.
Зростання світових цін на сільгосптовари і ослаблення національної валюти створили надвисоку маржу для експортерів і активізували зовнішню торгівлю. Серед продавців зернових – державна ДПЗКУ і Західна агропроизводственная компанія, що входить в холдинг Укрлендфармінг, де ще недавно працював нинішній міністр економіки.
У неділю, 12 квітня, українські ЗМІ отримали бравурний прес-реліз від Міністерства економіки, яке після ліквідації Мінагро курирує питання сільського господарства в Україні. У повідомленні з посиланням на главу відомства Ігоря Петрашко повідомлялося, що «Україні не загрожує дефіцит хліба», так як внутрішній продовольчий ринок наповнений усіма категоріями товарів, а цінова ситуація «стабільна і контрольована».
Це повідомлення, замість того, щоб заспокоїти населення, здобуло прямо протилежний ефект: до його отримання більшість людей навіть не замислювалися, що в Україні теоретично можливий продовольчий дефіцит.
На тлі пандемії СOVID2019 більшість країн Причорномор’я зробили ті чи інші заходи з обмеження зовнішньої торгівлі продуктами харчування. Навіть держави, де баланси продовольстві не викликали побоювань вважали за краще перестрахуватися і нівелювати наслідки розриву логістичних ланцюжків, можливого зниження агровиробництва внаслідок карантину, споживчої паніки і втримати під контролем експорт, простимульований підвищенням цін на коммодітіз.
Україна – виняток на цьому тлі.
Політика держав Причорноморського регіону щодо сільхозекспорту
Країна
Режим експорту
Дата введення
Казахстан
Заборона на експорт пшеничного борошна, насіння соняшнику і соняшникової олії, гречки, цукру білого, картоплі
22.03. 2020
Росія
Постановою Кабміну запроваджено квотування експорту зерна (кукурудзи, пшениці, жита, ячменю): 7 млн тонн до 30 червня
31.03.2020
Румунія
Заборона на експорт пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи, рису, олійних культур, пшеничного борошна.
10.04.2020
Держави Євразійського економічного союзу (Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизька республіка)
Заборона на експорт ріпчастої цибулі, часнику, ріпи, жита, рису, гречки, проса, круп, борошна грубого помелу та гранул із зерна злаків, гречаного зерна, готових харчових продуктів з гречки, подрібнених і недробленых соєві боби і насіння соняшнику.
31.03.2020 (прийнято рішення), вступило в силу через 10 днів
Україна
Заборона на експорт гречки.
З експортерів зерна взято чесне слово, що вони не вивезуть більше необхідних обсягів. В обумовленому обсязі експорту пшениці завбачливо немає розбивки на продовольчу і фуражну.
2 квітня 2020
“Посиленого експорту пшениці ні, це – міф», – заявляє Ігор Петрашко.
Середньодобові відвантаження пшениці на експорт в квітні 2020 року впали до 14 тис. тонн, в тому числі за 6 квітня – 7 тис. тонн, повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки.
Дані митниці з експорту зернових за перший квартал 2020
Між тим, експорт зерна з України станом на кінець першої декади квітня вже на 8 млн тонн(!) перевищив показник на аналогічну дату минулого року і досяг 48 млн тонн. Велика частина приросту забезпечена саме пшеницею – її вивезено на 4,5 млн тонн більше, ніж у минулому році – 18 млн тонн. Для порівняння, за даними Митниці, кукурудзи, яка завжди була ключовою експортною культурою України вивезено лише на 2,7 млн тонн більше (24 млн тонн), ячменю – на 1,1 млн тонн (4,5 млн тонн).
За січень-березень 2020 року майже половина (45%) експорту аграрних і продовольчих товарів припала на країни Азії. На другому місці Євросоюз, куди було експортовано майже 30%.
Перелік експортерів зерна, згідно інформації Державної Митної служби нічим не примітний – це найбільші гравці аграрного ринку, традиційно здійснюють постачання зернових.
Окремо можна виділити Державну продовольчу зернову корпорацію, яка в квітні бойко відвантажує пшеницю продовольчих класів від імені держави Україна на експорт. Також у переліку експортерів зерна (переважно кукурудзи) у квітні значиться Західна агропроизводственная компанія – згідно з даними відкритих джерел, таку ж назву носить трейдинговий підрозділ холдингу Укралендфарминг Олега Бахматюка, де до призначення міністром економіки працював Ігор Петрашко.
В кінці березня Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація “Мукомол України” звернулася до уряду з проханням обмежити експорт пшениці, попередивши, що інакше ціни на хліб через зростання попиту на зовнішніх ринках і сезонних факторів зростуть на 15-20%. “Тільки за останні десять днів (з 17 по 27 березня – ред) середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн/тонну. Таке подорожчання вже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/тонну. Оскільки борошно в собівартості хліба становить більше 40%, то підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом”, – зазначають асоціації.
Ціни на українську пшеницю зросли на 11,5% і становлять близько 220$ за тонну.
В останній раз Україна вводила обмеження на експорт зерна (у форматі офіційного квотування) в 2010/2011 МР. Це рішення було травматичним, а отримання квот проблемним для учасників ринку, і надалі держава і зернотрейдери діяли у форматі підписання меморандуму, в якому на старті обумовлювали допустимий обсяг експорту. У жовтні 2019 році з подачі заступника міністра економіки з питань АПК Тараса Висоцького вперше в меморандумі не були закріплені конкретні цифри експорту – сторони просто домовилися про взаєморозуміння.
Лише в кінці березня 2020, коли пекарі зробили проблему публічної, Мінекономіки підписало з трейдерами додаток до меморандуму, в якому зафіксувало оптимальні обсяги експорту зерна до кінця сезону (1 липня 2020) – на квітень – червень він визначений на рівні 2,3 млн тонн. Важливо обмовиться, ця домовленість має виключно неформальний статус і юридично жодних обмежень на експорт зерна в Україні не діє.
Також примітно, що вперше в додатку до меморандуму не деталізовано кількість продовольчої пшениці, яке можна безболісно для внутрішнього ринку відправити на експорт – завдяки цьому недоліку (навряд чи випадковим) 100% відвантажень можуть бути сформованими продовольчими класами.
Як сказав керівник одного з провідних хлібопекарських холдингів, це слід трактувати, що «уряд зробило свій вибір», і що маржа трейдерів буде оплачена внутрішніми споживачами у вигляді надбавки ціни на хліб.
Проблема не тільки в напрузі, створеному на внутрішньому продовольчому ринку карантином. Серйозні побоювання викликають прогнози майбутнього врожаю, так як безсніжна зима не дозволила накопичити вологу в ґрунті і створила ризики для посівів. Прогнозується, що під урожай 2020 року будуть розширені площі під кукурудзою та соняшником, але не під пшеницею. Однак після ліквідації районних управлінь АПК та відсутності міністерства аграрної політики (обіцянку Володимира Зеленського відновити його так і залишилося обіцянкою), оцінювати ризики на продовольчому ринку доводиться наосліп.
“Рік примхливий з точки зору погодних умов. Дуже важливо, щоб на полях з’явилася волога, відсутність весняних дощів створює тривогу для аграріїв. Якщо рік починався не дуже, то щоб не шукати за кордоном запаси і не платити втридорога, варто порахувати, як це було в 2003 році (коли Україна експортувала зерно попереднього врожаю, а сама імпортувала за значно вищою ціною, – зазначила в інтерв’ю Укрінформу доктор економічних наук, генеральний директор Центру аграрних реформ Любов Молдаван. – Так розслаблено, як ми вели себе багато років, вже поводитися не можна. Цей рік повний випробувань. І варто мати на увазі, що якщо раптом буде два посушливих роки поспіль, то це вимагає ще більш ретельного підрахунку».