“Ви прийшли не вмирати, ви прийшли вбивати”: бійчиня ДУК ПС Лілія Мусіхіна

Тернополянка Лілія Мусіхіна – письменниця, етнографиня та волонтерка. Працювала в Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки. Коли почалась повномасштабна війна Росії проти України, залишила роботу та вирішила йти воювати. Зараз у лавах Добровольчого українського корпусу Правого Сектора.

“У 2016 році мені було настільки погано, що мова про волонтерство вже не йшла. Це був важкий ПТСР, який перейшов у депресію. З мене й волонтер, і боєць вже був ніякий. Роботу я не могла знайти, матеріальне становище було дуже скрутне й довелося шукати роботу будь-де. Хтось мені підказав, що в Центрі ядерної безпеки шукають спеціаліста для піар-відділу. Я виконала всі конкурсні завдання, пройшла конкурс і 5 років пропрацювала там”, – розповіла Лілія Мусіхіна Суспільному.

Жінка каже, допомагала багатьох збирати на війну. А потім, коли стало зрозуміло, що буде загострення, задумалась, до якого підрозділу їй приєднатися.

“Ми чітко розуміли, куди піде мій чоловік Сергій. Ми розуміли, куди піде більшість наших друзів. Я розуміла, що маючи погане здоров’я, мені майже 44 роки, я жінка без бойового досвіду, навряд чи мене хтось кудись візьме”, – каже військова.

Бійчиня з Тернопільщини Лілія Мусіхіна. Суспільне Тернопіль

Та за час волонтерства познайомилась з бійцями, її прийняли в ДУК ПС.

“Після того, як подивилися, що я не зовсім накладаю в штани при небезпеці і здатна контролювати себе, емоції, виконувати якусь роботу, мені дозволили приєднатися до бойової групи. Для мене це була неймовірна честь, я була щаслива”, — говорить військова.

Зараз Лілія Мусіхіна виконує іншу роботу, яку доручило їй командування. Каже, що в її підрозділі всі рівні, незалежно від статі.

“Хлопці дбають насправді, ніякої гендерної нерівності я абсолютно не відчуваю. Взагалі в армії немає статі. Є, наприклад, боєць “Павук”, є боєць “Зозуля”.

У вільний час бійчиня малює, говорить. Це допомагає зайняти руки, отримати естетичну насолоду, при цьому, не напружувати очі. Про решту звичних занять подумає після перемоги.

Бійчиня ДУК ПС Лілія Мусіхіна. Суспільне Тернопіль

“Спочатку ми вважали, що прийшли сюди вмирати за Україну. Проте в перші тижні нам перемикнуло якийсь вимикач: “Ви прийшли не вмирати, ви прийшли вбивати”. Це всього-на-всього ворог, окупант. Його треба знищити, вбити. Це як господиня перед Паскою прибирає в хаті, максимально вимітає сміття. От зараз хлопці те саме роблять і дівчата теж”.

Військова додає, що війна закінчиться перемогою України.

“Суспільство, яке в тилу, повинне бути готове прийняти тих, хто на фронті, об’єднатися і стати однією великою силою, яка готова буде будувати, відбудовувати, творити нове життя”.

Читайте також