Чи врятує економіку України перегляд угоди з ЄС
Віце-прем’єр-міністр України з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Вадим Пристайко заявив про те, що Україна хотіла б перегляду Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
Зокрема, за його словами, українських виробників не влаштовує більшість квот на поставки без мит українських товарів у ЄС.
Дана ініціатива – правильна, однак вона пов’язана з однією глобальною політичною проблемою: саме за це Угода з Євросоюзом, як завжди підкреслювали українські влади, стояв Майдан, і заради його підписання було вбито безліч українців, а внаслідок протестів на Майдані і зміни влади в Україні потім почалася війна. Тобто боротьба за цю угоду в ході Революції Гідності коштувала величезних втрат Україні, в тому числі територіальних, а також зруйнованої економіки.
І ось, коли така «велика перемога» була здобута – Угода про асоціацію між Україною та ЄС було підписано, минуло кілька років, як раптом віце-прем’єр чинного українського уряду, по суті, визнає все те, що противники Угоди з ЄС говорили з самого початку: що воно дискримінаційне і невигідне для України. Виходить, Пристайко визнає і те, що Янукович був правий, відмовившись свого часу підписати цю угоду як невигідне… Адже, згадайте, Янукович тоді не остаточно відмовився підписувати Угоду з ЄС, а говорив про необхідність продовжувати переговори і домагатися більш вигідних для України умов. Але організатори протестів цього не почули, і в країні почалося те, що почалося…
Тепер же всі, в тому числі економісти, переконалися на практиці, наскільки невигідне і дискримінаційне для нашої країни угоду було підписано. Адже, підписавши його, Україна зобов’язалася обмежити експорт більше трьох десятків позицій товарів в Євросоюз. В такому разі ні про яке створення зони вільної торгівлі з ЄС не може йти мова – як зараз визнає Пристайко, ЗВТ для України реально так і не була створена. Це Україна в односторонньому порядку взяла на себе зобов’язання безмитно впускати європейські товари на свій ринок…
Більше того, Україна зобов’язалася впускати європейські товари на умовах європейської сертифікації, тоді як українські товари, які експортуються до ЄС та підлягають сертифікації, зокрема, промислова продукція, повинні відповідати європейським технічним регламентам і стандартам. І проблема в тому, що ці товари, як правило, не отримують європейської сертифікації, або ж цей процес дуже ускладнений.
Крім того, квоти в основному встановлені на сировинні товари – українські сільськогосподарські товари. Причому ці квоти встановлені на настільки низькому рівні, що по багатьом позиціям квоти повністю вибираються Україною протягом першого ж місяця року. Мова йде саме про квоти на безмитне ввезення, тобто це не просто квоти на ввезення на територію Євросоюзу, а квоти на ввезення в рамках Угоди про зону вільної торгівлі, тобто без мит.
Так, наприклад, Україна буквально за місяць вибирає квоти на експорт в ЄС меду, кукурудзи та ряду інших позицій.
Звичайно, приємно, що розуміння дискримінаційність Угоди про асоціацію з ЄС дійшла і до діючого уряду. Однак усе добре, що вчасно. Якщо б це розуміння з’явилося у всіх в Україні вчасно, то, може бути, не було б і всього того, з чим була пов’язана підготовка цієї угоди, його підписання, а також не було б і тих важких наслідків для України в 2013-2014 рр ..
Як відреагує Євросоюз на намір України переглянути Угоду про асоціацію? Не думаю, що реакція ЄС буде різко негативною. Адже з моменту підписання угоди Януковичем минуло майже сім років, і за цей час економічна ситуація в Україні значно погіршилася. Українська економіка в умовах роботи Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, зони вільної торгівлі, істотно деградувала і перестала представляти яку-небудь небезпеку в плані конкуренції для Євросоюзу. Тому цілком можу допустити, що Європейський Союз в нинішніх умовах піде на якісь поступки Україні.
Крім того, сама Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає можливість його уточнення і проведення додаткових переговорів. Так що Україна не робить якийсь надзвичайний вчинок, який не був би передбачений і був здатний викликати негативну реакцію керівництва ЄС.
Заклик Києва до переговорів з даного питання, швидше за все, буде почутий в Євросоюзі, і переговори відбудуться. Чи Україні вдасться домогтися успіху – велике питання. Проте обговорювати потрібно буде не тільки квоти на ввезення українських товарів в Євросоюз, але і полегшення процедури сертифікації українських промислових товарів для експорту в ЄС. Зокрема, слід промовити створення на території України центрів, які могли б сертифікувати українські товари за європейським технічним регламентам і стандартам.
Правда, запізно піднімати всі ці питання тоді, коли української промисловості вже практично не стало… Але, можливо, хоч для якихось українських виробників вдасться реально відкрити європейський ринок.