Українці повертатимуться з-за кордону тоді, коли для них це стане раціональним вибором – експерт

«Коли людина приймає рішення про повернення, вона зважає на безпеку, можливість заробляти, якість життя. І якщо ці фактори не складаються в цілісну картину, жодні заклики не спрацюють. Наше головне завдання – створити такі умови, за яких повернення стає раціональним вибором, зробити так, щоб Україна стала місцем, де рішення про повернення виглядає природним і обґрунтованим», – сказав Воскобойник.

Василь Воскобойник

За його словами, проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року передбачає розгляд міграції як інструменту управління людським капіталом. У цьому підході ключовим є формування системи супроводу людини – від ухвалення рішення про повернення до повної економічної та соціальної інтеграції.

Учасники заходу зосередилися на практичних кроках, які мають перетворити повернення громадян на сталу тенденцію.

Завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олексій Позняк підкреслив необхідність адаптаційних механізмів для тих, хто повертається.

«У першу чергу, необхідно удосконалити процедури визнання кваліфікації, набутої за кордоном, зокрема й неформальним шляхом. Важливим є забезпечення доступу поверненців до безкоштовних курсів української мови для тих, хто тривалий час жив за кордоном, та членів їхніх сімей, а також орієнтаційних курсів з основ українського законодавства і культури. Необхідно також забезпечити можливість школярам-поверненцям безперешкодне поновлення навчання в Україні», – сказав він.

Олексій Позняк

Він також зауважив, що державна політика має бути спрямована не лише на повернення, а й на реінтеграцію громадян. При цьому тимчасову трудову міграцію він розглядає як ресурс, що забезпечує надходження коштів в економіку та дозволяє зберігати зв’язок українців із країною.

Окрему увагу учасники приділили ролі громад у процесі інтеграції.

Інструменти економічної підтримки окреслила голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наталія Землянська. За її словами, фонд фінансує грантові програми для започаткування бізнесу, ваучери на перенавчання та підтвердження кваліфікацій, здобутих за кордоном, а також програми стимулювання роботодавців для працевлаштування таких громадян.

Наталія Землянська

Про практичні результати міжнародної підтримки розповіла керівниця департаменту стратегічних партнерств та розвитку «Helvetas Swiss Intercooperation в Україні» Марія Козаченко.

«Helvetas підтримує підприємців через мікрогранти, консультації, навчання та програми зайнятості. Уже надано понад 330 мікрогрантів і 5000 консультацій, а також реалізуються житлові проєкти для людей, що втратили житло через війну. Це створює робочі місця і формує основу для повернення».

Учасники круглого столу погодилися, що повернення українців є не лише гуманітарним питанням, а ключовим фактором економічного розвитку, який залежить від здатності держави забезпечити безпеку, гідні умови праці та довіру до інституцій.

Марія Козаченко

Захід пройшов у рамках серії публічних та експертних обговорень, присвячених доопрацюванню проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року (трудоресурсний аспект). Ініціаторами та організаторами виступили Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування та ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Експертні обговорення тривають у межах проєкту «Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

Читайте також: Мерц наполягає на поверненні в Україну чоловіків призовного віку

Як повідомлялось, науковці Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно із громадськими організаціями розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.

Суспільство