Як Рада змінила бюджет під потреби карантину
Верховна рада у понеділок переглянула держбюджету, збільшивши його дефіцит більш ніж на 200 млрд гривень.
Тепер уряду доведеться більше позичати, щоб впоратися з підвищеними витратами COVID-19.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав прийнятий закон «бюджетом надзвичайної ситуації», а опозиційні депутати – «бюджетом омани».
В уряді, перерахувавши скарбницю, передбачили більше грошей на виплати медикам, пенсії та обслуговування держборгу. І при цьому зекономили на субвенції містам, субсидії та місцевих виборах.
Коли наприкінці грудня прем’єр-міністр Олексій Гончарук говорив про необхідність відкоригувати макропрогноз і змінити держбюджет, він навряд чи міг уявити, як сильно доведеться перекроїти казну за підсумками першого кварталу і хто взагалі цим буде займатися. Його Кабмін пішов у відставку на вимогу президента Зеленського буквально напередодні введення карантину через епідемію коронавіруса. І, в якомусь сенсі, Гончаруку пощастило.
Адже заходи, які за останній місяць взяли парламент і уряд Дениса Шмигаля, щоб стримати поширення інфекції, вже надали сильний удар по економіці, активності бізнесу та доходів населення. До того ж з-за коронавіруса і зниження попиту на товари по всьому світу сильно «просіла» торгівля. Це сформувало нову макроекономічну реальність, в якій українські держфінанси виявилися далеко не в кращому стані.
Виходячи з цього, Кабмін запропонував збільшити дефіцит скарбниці більш ніж на 200 млрд гривень, з яких майже третина – близько 65 млрд гривень – на потреби Фонду по боротьбі з COVID-19. Доходи держбюджету, який, до речі, не виконувався і до введення карантину, в уряді вирішили скоротити майже на 120 млрд гривень, чим викликали шквал критики з боку опозиції. Тоді як витрати «роздули» ще на 82,4 млрд гривень.
«Не всіма цифрами ми задоволені. Але вже у другому півріччі ми очікуємо поліпшення економічної ситуації», – говорив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в кінці березня, коли Кабмін вніс у Раду першу редакцію змін до бюджету.
Два тижні тому Рада провалила голосування. Спочатку до депутатів потрапила неофіційна версія держбюджету, яка, за інформацією РБК-Україна, навіть не виносилася на розгляд уряду і не узгоджувалася з міністрами. Пізніше це підтвердив вже екс-міністр фінансів Ігор Уманський, який пропрацював в Кабміні Шмигаля всього близько трьох тижнів.
Драфт проекту Уманського очікувано викликав критику з боку депутатів, він передбачав урізання багатьох статей витрат, що стосуються освіти, культури, а також субвенції соціально-економічного розвитку, в якій зацікавлені депутати-мажоритарники.
І хоча остаточна версія змін, яку Кабмін вніс у Раду в кінці березня, виявилася більш м’якою, ніж та, яка розлютила парламентаріїв, вони все одно відправили переписувати її в профільний комітет.
При доопрацюванні проекту, за словами заступника голови фракції «Слуга народу» Євгенії Кравчук, Міністерство фінансів і прем’єр-міністр пішли назустріч депутатам по багатьом позиціям. Приміром, повернули частину витрат на освіту і культуру.
«Також не стали скорочувати дотації для аграріїв. На цьому наполягав профільний комітет. Крім того, на суботньому засіданні бюджетний комітет вирішив залишити в бюджеті 100 млн гривень на будівництво аеропорту в Дніпрі. Це було принципово для мажоритарників з Дніпра», – пояснила РБК-Україна Кравчук.
З усіх цих питань було найбільше дискусій всередині «Слуги народу», уточнила вона. На першому голосуванні 30 березня представники комітету з питань освіти, включаючи членів монобольшинства, і зовсім не голосували за вихідний документ, запропонований урядом. Лише в понеділок, 13 квітня, Рада змогла ухвалити зміни до бюджету.
Між критикою і похвалою
«Непрості часи вимагають від нас відповідальних дій. Затвердження держбюджету надзвичайної ситуації – це і є те відповідальна дія, це самий високий рівень відповідальності, це підтримка сценарію виходу України з кризи», – заявив прем’єр Денис Шмигаль. Але фракції опозиції його не почули і оцінили урядовий проект зовсім інакше.
«Слуга народу» дала мінімально необхідних 226 голосів. Ще 23 голосами «за» президентську фракцію підстрахували група «Довіра», частина групи «За майбутнє» та кілька позафракційних депутатів. Тоді як інші фракції 98 разів синхронно натиснули кнопку «проти».
В «Європейській солідарності» дорікнули команду влади в тому, що вони «пустили за вітром» всі «спадщина», що їм залишили попередники. «Китайці ще не здогадувалися про існування коронавіруса, а в Україні вже обрушилася промисловість, скотився ВВП, бюджет недоотримав десятки мільярдів гривень», – заявив лідер «Євросолідарності» Петро Порошенко.
Куди більше претензій у депутатів «ЄС» до того, що в уряді, як вони вважають, вирішили «латати» бюджет за рахунок «Нової української школи», системи профтехосвіти, культури, фінансової підтримки громад і реформи децентралізації. А не за рахунок силовиків, яким, навпаки, збільшили фінансування.
І в ЄС, і в «Голосі» наполягали, що зміни до держбюджету не мають сенсу без прийняття закону про банки. Він необхідний для отримання кредитів МВФ, які вже передбачені у держбюджеті. Крім того, як зазначив секретар бюджетного комітету Володимир Цабаль (фракція «Голос»), доходи бюджету завищені, а витрати явно не по кишені уряду.