Проект Telegram блокчейн-платформи TON вимагає підтвердження даних про кошти інвесторів в SEC

Комісія з цінних паперів і бірж знову звертається до Телеграм з проханням надати дані про кошти інвесторів.

Регулятор відновлює своє клопотання зобов’язати Telegram та його емітента TON (Telegram Open Network) надати певні банківські документи. Про це повідомляє профільне видання Coin Post.

Через кілька днів після того, як суд Південного округу Нью-Йорка відхилив клопотання Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) про примус Telegram і TON-емітента до надання повних банківських реквізитів, регулятор відновив спроби отримання даних.

Згідно з документами, поданими до суду 10 січня 2020 року, SEC відновлює своє клопотання про спонукання відповідачів до пред’явлення певних банківських документів. 6 січня 2020 року суд відхилив без шкоди для першого такого клопотання SEC, але зобов’язав Telegram і емітента TON подати заяву з викладом запропонованого графіка розгляду запитуваних записів на предмет відповідності їх виробництва іноземному законодавству про конфіденційність даних, після чого відповідачі подали заява, який, на думку SEC, є розпливчастим, оскільки не дозволяє SEC або суду зважити істинний характер передбачуваного навантаження дотримання іноземного законодавства про конфіденційність даних.

У Telegram спочатку утверждаели, що, як правило, «в [запитаних банківських записах] зазначені іноземні особи» і що їх уявлення в цьому позові «може спричинити за собою застосування іноземного законодавства про захист персональних даних». Потім відповідачі скаржаться на те, що аналіз буде включати «визначення юрисдикції кожної з приблизно 770 організацій або фізичних осіб, зазначених у Документах, і характеру відносин з кожною з них, з тим щоб оцінити, якою мірою можуть бути задіяні іноземні закони про недоторканність даних». Далі відповідачі заявляють, що стосовно 76 з 770 організацій або фізичних осіб, чию юрисдикцію вони вже визначили, що вони «вже … провели» аналіз конфіденційності даних щодо дванадцяти з цих юрисдикцій і що вони не виконали цю роботу стосовно двох інших. Відповідачі далі прийшли до висновку про те, що їм може знадобитися залучити місцевих адвокатів для проведення юридичного аналізу питань, пов’язаних з конфіденційністю даних» щодо цих юрисдикцій.

На думку Комісії з цінних паперів і бірж, Telegram не надав суду достатньої інформації для визначення необхідності проведення огляду на предмет дотримання іноземного законодавства про конфіденційність даних. Регулятор заявив, що Telegram не надала інформацію про поточне місцезнаходження записів, про вихідному місцезнаходження записів, а також про оригіналі, втручання і поточному зберігачі (охоронців) цих записів, все це необхідно для проведення колізійно-юридичного аналізу. Комісія з цінних паперів і бірж США підкреслює, що «Телеграм» навіть не згадує назви іноземних держав, закони яких можуть застосовуватися, і не приводить ніяких конкретних законів про конфіденційність даних.

«Неясне уявлення Telegram свідчить про те, що у компанії посилаються на «конфіденційність» — димову завісу, спрямовану на неправомірне приховування від Комісії з цінних паперів і бірж відповідних документів», — йдеться в заяві регулятора.

У своєму первісному клопотанні SEC зазначила, що відповідачі стверджують, що в період з січня по березень 2018 року в результаті продажу цифрових токенів Gram які SEC звинуватила в незареєстрованому розміщення цінних паперів у інвесторів було зібрано близько 1,7 млрд доларів. В SEC стверджували, що відповідачі — Телеграм та емітента TON — відмовилися розкрити банківську документацію про те, як вони витратили 1,7 млрд доларів, залучених від інвесторів за останні два роки, і відповісти на питання про відчуження коштів інвесторів.

На думку Комісії з цінних паперів і бірж, необхідні банківські реквізити вельми актуальні спірних питань у даній справі, в тому числі про те, скільки грошей витратила компанія Телеграма і яким чином, при розробці TON Blockchain, додатки Telegram Messenger, який буде інтегровано з TON Blockchain, і пов’язаних з ним додатків. Крім того, докази мають відношення до зусиль, які компанія «Телеграм» робить для забезпечення життєздатності та рентабельності проданих нею токенів Gram .

Крім того, на думку Комісії з цінних паперів і бірж, банківська документація «Телеграма» має відношення до того, виплачував чи «Телеграм» комісійні покупцям, які купували токени Gram, для перепродажу іншим інвесторам, що могло б зробити їх статутними андеррайтерами.

Події та кримінал