Музею-заповіднику у Кам’янці-Подільському передали колекцію артефактів з печер Пониззя

«Роботи на Бакоті проводились на замовлення Національного природного парку «Подільські Товтри» в межах реконструкції туристичної стежки та опори під хрест на вершині гори Білої. Було виявлено поховання дитини, ймовірно, періоду існування монастиря, уточнено межі посаду давньоруської Бакоти. Розвідка дозволила виявити насичений археологічний культурний шар, що включає знахідки доби енеоліту, раннього залізного віку, пізньоримського часу, княжої доби та XVII століття», – зазначив археолог.

За його словами, доволі інформативними виявилися роботи в одній з печер Товтрового кряжу. На схилі біля неї виявили фрагменти керамічного посуду ХІІІ століття, металеві елементи одягу, прикраси.

Як зауважив Нечитайло, унікальні природні умови (сухість та протяг), важкодоступність печери сприяли тому, що у ній добре збереглась органіка. Зокрема, фрагменти дубових дощок зі слідами архаїчного ложкового свердла, слідами сокири, які визначив аспірант спірант Інститут археології НАНУ Олексій Потоцький, дрібні фрагменти тканин, з визначенням котрих допомогла завідувачка Міжнародної лабораторії консервації та реставрації культурної спадщини «UMAI» Тетяна Крупа. Археозоологічну експертизу виконав науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАНУ Михайло Кублій.

«Окремі речі з печери мають аналогії у класичних давньоруських старожитностях другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ століття, однак керамічний матеріал можна датувати монгольським часом. Для більш точного датування пам’ятки потрібно зробити радіовуглецевий аналіз, на який необхідно знайти кошти», – акцентував керівник експедиції.

Нечитайло додав, що печера є надзвичайно цікавою пам’яткою, яка являє зріз матеріальної культури місцевого населення на зламі епох, та є прикладом використання печерного середовища людиною у середньовічну добу.

«Наразі науковці шукають фінансування для проведення уточнювальних фізико-хімічних аналізів вмісту заповнення печери, що є унікальною для Подністров’я та Товтрів-Медоборів», – поділився археолог.

Загалом до фондів музею передали 51 експонат.

Читайте також: Від раннього залізного віку до Київської Русі: 892 археологічні артефакти повернули у власність держави

Як повідомляв Укрінформ, під час археологічних досліджень у Маліївцях на Хмельниччині виявили фундамент дзвіниці скельного монастиря, фрагменти фрескового розпису, давню кераміку та колекцію монет.

Фото Павла Нечитайла та Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника

Новини культури