Бабак: Закон про освіту нацменшин є важливим кроком на шляху до ЄС

За його словами, сьогодні засідання парламенту скликали саме для того, щоб проголосувати відповідний закон.

«Ми сьогодні повинні були прийняти закон за основу і в цілому. Ми це зробили. Протягом наступних трьох днів нам Європейський Союз повинен відкрити два кластери переговорів», – зауважив депутат.

Бабак розповів, що протягом останніх кількох тижнів після залучення керівництва парламенту та голів комітетів до переговорного процесу вдалося напрацювати компромісну версію документа.

«Законопроєкт, який і влаштовує національні меншини, з одного боку, забезпечує права на освіту національних меншин рідною мовою і разом з тим забезпечує питання нашої національної безпеки, нашої ідентичності, державної мови і нашої культури», – зазначив голова комітету.

Він пояснив, що перший варіант документа, який обговорювала з партнерами попередня переговорна команда, не отримав би підтримки ані у Верховній Раді, ані в профільних комітетах.

За словами Бабака, комітети з питань освіти та гуманітарної політики напрацювали свої пропозиції й наполягали на додатковому раунді переговорів з Угорщиною.

«Це більшою мірою не компроміс, на який пішла Україна, це більшою мірою компроміс, на який пішла Угорщина», – наголосив він.

Бабак подякував угорському уряду за конструктивну позицію та готовність досягти домовленостей.

Голова освітнього комітету підкреслив, що однією з ключових норм законопроєкту є запровадження статусу школи національної меншини. Такий статус зможе отримати заклад, у якому понад 50% дітей навчаються мовою відповідної національної меншини.

Він пояснив, що партнери пропонували надавати школі такий статус за наявності хоча б одного класу національної меншини. Однак ця норма була відхилена українською стороною.

Інша спірна норма стосувалася вимог до володіння українською мовою керівниками приватних закладів освіти. За словами Бабака, українська сторона не погодилася на пропозицію дозволити таким керівникам працювати без відповідного сертифіката. Він пояснив, що керівники закладів освіти взаємодіють з органами державної влади, мають розуміти законодавство та користуватися державними автоматизованими системами освітнього менеджменту, які не перекладатимуться іншими мовами.

«Ми домовились про те, що зараз ті 29 керівників приватних закладів освіти, які вже є керівниками, можуть не мати сертифіката про володіння українською мовою. Всі інші особи, які в майбутньому будуть очолювати відповідні заклади, повинні мати сертифікат. Я вважаю, що це достатньо справедливий компроміс», – сказав Бабак.

За його словами, в Україні близько 70 шкіл мають класи з румунською мовою навчання, приблизно стільки ж – з угорською. Також є близько 30 приватних шкіл та кілька закладів, де є класи з болгарською, словацькою або польською мовами навчання.

Читайте також: Другий і третій переговорні кластери про вступ до ЄС можуть бути відкриті 13 жовтня – Ченцов

Бабак наголосив, що Україна поважає право національних меншин вивчати рідну мову й культуру.

«Ми абсолютно не проти, для нас це розмаїття, ми це цінуємо, як Україна, як держава. Для нас це важливо, бо це багатокультурність, яка збагачує нашу державу», – акцентував він.

Водночас, за словами голови комітету, важливо, щоб представники національних меншин володіли українською мовою, адже це необхідно для навчання у закладах вищої освіти, роботи та спілкування.

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС. Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.

Події та кримінал