Спалені підручники та мільйонні збитки: українська освіта удар тримає і втримає

Однак улітку 2026 року російський «книжковий тероризм» набув нового, ще більш загрозливого виміру: сфокусованою ціллю окупантів стали шкільні підручники, за якими вже 1 вересня мали вчитись українські діти. При цьому ворог чудово розумів, що частину цих підручників нема чим замінити – цьогоріч це нові програми і нові видання.

Ситуація зі знищенням навчальної літератури внаслідок прицільних ударів у липні та серпні набула критичних масштабів. Урядовці та очільники поліграфічних та видавничих бізнесів одностайні: такі обстріли – це не просто випадкові влучання, а свідома та послідовна спроба нищення української освіти, мови, ідентичності.

ЧОРНИЙ ЛИПЕНЬ ДЛЯ ДРУКАРЕНЬ: УДАР ПО СТОЛИЦІ

Перший потужний удар по підготовці до нового навчального року стався в середині літа, коли друк підручників у розпалі. Під час російського обстрілу Києва 19 липня значних ушкоджень зазнала друкарська інфраструктура столиці, зокрема друкарня «Конві», де згоріло, за даними ЗМІ, близько 150 тисяч підручників. 

Знищені приміщення друкарні. Фото: фб-сторінка Tetyana Berezhna.

А загалом липневі атаки позбавили українські школи сотень тисяч нових книг. У коментарі «РБК-Україна» міністр освіти і науки України Андрій Бутенко окреслив масштаб втрат та першочерговий план дій: «Російський удар 19 липня знищив понад 410 тисяч шкільних підручників, зокрема для 4 та 9 класів. Такі втрати унеможливлять вчасну доставку підручників до шкіл. Наклад доведеться друкувати заново, а доставлення до освітніх закладів відкласти щонайменше на декілька місяців. Поки друкуватимуть нові підручники, там, де це буде потрібно, для навчання зможуть використовувати електронні версії».

УДАР ПО ХАРКОВУ: ПОЖЕЖА В ЛОГІСТИЧНОМУ ХАБІ «РАНКУ»

Не встигла галузь оговтатися від липневої трагедії, як 1 серпня 2026 року ворожі безпілотники вдарили по Харкову. Ціллю став сучасний автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok – один із ключових дистрибуційних вузлів всієї книжкової галузі країни.

Про наслідки цієї атаки в етері харківського радіо «Накипіло» детально розповів голова наглядової ради видавництва Віктор Круглов. За його словами, внаслідок пожежі згоріло щонайменше 600 тисяч шкільних підручників, а також мільйони примірників іншої літератури. «На перше вересня ми надамо школам електронні версії підручників – вони в нас є. На друк нових накладів нам потрібно щонайменше два-три місяці, тобто першого вересня частини підручників у школах точно не буде», – констатував Круглов.

Харків. Знищені склади у серпні. Фото: Укрінформ

Найскладніше, що під удар потрапили підручники Нової української школи (НУШ) для 4-х та 9-х класів. Їх просто немає чим замінити у бібліотеках – вони написані за абсолютно новою навчальною програмою. «З першого вересня діти мають вчитися за новими підручниками та програмою. Це справді геноцид проти нашої освіти», – наголосив керівник «Ранку».

Удар по харківському хабу став болючим ударом не лише по освіті, а й по ринку книговидавничої галузі взагалі. На складі зберігалися книги багатьох українських видавництв та дистрибуційної мережі «Книголенд». Загалом під загрозою знищення або пошкодження опинилися 28 тисяч назв та близько 8 мільйонів примірників художньої, дитячої та навчальної літератури.

ЗАПОБІГТИ ПОВНІЙ КАТАСТРОФІ: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА ПОШУК РІШЕНЬ

У ситуації зі знищенням харківських складів від абсолютного колапсу врятували попередні заходи з безпеки. Для багатьох бізнесів від початку повномасштабного вторгнення вже поставало головне питання – децентралізація складів, місць збереження, резервуарів. Так, видавництво «Ранок» заздалегідь розподілило загальний наклад у 2,5 мільйона підручників між чотирма резервними складами в різних регіонах. «Ми планово розсереджували книжки на чотирьох резервних складах. Якби це було в одному місці, то взагалі була б катастрофа для освіти», – пояснив Круглов.

Зараз видавці першочергово намагаються відновити друк саме шкільних підручників, однак головним бар'єром залишається брак коштів. Зважаючи на те, що за два тижні до харківської трагедії було знищено 150 тисяч підручників у друкарні «Конві», стає очевидно: ворог системно б'є по ланцюжках книгодрукування.

За словами Віктора Круглова, за результатами зустрічей із Міністерством освіти і науки планується створити спільну робочу групу для пошуку екстреного фінансування та шляхів подолання кризи. Адже це виклик, який виходить далеко за межі окремих компаній – це питання виживання всієї української видавничої та освітньої системи.

ЩО СКЛАДНІШЕ: ЗБИТКИ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ПІДТРИМКИ?

Оцінити реальні масштаби втрат у межах усієї країни найчіткіше можуть у Державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (ІМЗО). Саме ця структура виступає ключовим державним оператором: вона не лише адмініструє процедури замовлень, а й фактично координує весь логістичний процес – від моменту виходу підручників із друкарень та розподілу на складах до їхньої доставки в регіональні департаменти та школи.

Очікувано, що 2026 рік став для ІМЗО випробуванням на міцність: як зазначає в коментарі Укрінформу директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков, саме цього року абсолютно новими навчальними матеріалами за програмами Нової української школи мали повністю забезпечити учнів 4-х та 9-х класів. Літо – це піковий період, коли підручники друкують, сортують, формують у партії та відправляють навчальним закладам. І саме в цей найвразливіший момент логістичного ланцюга ворог завдав двох послідовних ударів: 19 липня по київському підприємству «Конві Плюс» та 1 серпня по логістичному хабу в Харкові. Сумарно під час цих двох атак було знищено понад мільйон примірників: понад 400 тисяч у Києві та більш як 600 тисяч у Харкові.

«Якщо брати загальну кількість знищених підручників, це приблизно 8% від усього накладу, який мав бути надрукований та доставлений до закладів освіти. Це відносно невеликі цифри у загальному обсязі, але є окремі назви підручників, які знищені на 100%. Йдеться про праці окремих авторів, які згоріли повністю», – пояснює Євген Баженков.

Фото: Tetyana Berezhna.

За словами очільника Інституту, зараз уряд, Міністерство освіти і науки та профільний комітет Верховної Ради шукають джерела для покриття втрат. Ситуація ускладнюється юридичними нюансами: за договірними умовами саме видавництва несуть відповідальність за друк та доставку книг до шкіл. Держава виступає замовником і фінансує послугу, проте для невеликих видавничих домів самотужки перекрити мільйонні збитки від ракетних ударів – завдання непосильне.

Наразі розглядаються два шляхи розв'язання проблеми: залучення донорської допомоги та виділення компенсацій із державного бюджету. Утім, остаточного механізму досі немає. «Питання поки не вирішено. Щодня тривають наради, збирається додаткова інформація. Працюють Національна поліція та ДСНС, адже для виділення коштів чи компенсацій потрібно зібрати чіткий комплект офіційних документів», – підсумовує Баженков.

Поки посадовці шукають механізми підтримки на вищому рівні, самі виробники опинилися сам на сам із фінансовим хаосом та бюрократією. Столична друкарня «Конві», яка опинилася під ударом 19 липня, втратила не лише надрукований наклад шкільної літератури, а й майже половину всього друкарського обладнання.

Комерційна директорка підприємства «Конві», з якою ми поспілкувались, Вікторія Гайдай оцінює збитки у сотні мільйонів гривень, але наголошує, що навіть процесуальне оформлення руйнувань перетворюється на додатковий фінансовий тягар: «Загальна сума збитків сягає близько 300 мільйонів гривень, підрахунки ще тривають. Але ми зіштовхнулися з додатковими абсурдними проблемами. Лише архітектурна комісія, яка прийшла зробити попередній звіт про пошкодження, запросила з нас майже 800 тисяч гривень з ПДВ – і це тільки за те, щоб надати акт оцінки пошкодженого майна».

Окрім фінансових вимог від оцінювачів, підприємство блокує тривала паперова тяганина. «Відверто кажучи, ми досі не отримали документів від ДСНС про те, що у нас був приліт, адже всі ці процедури займають дуже багато часу. Ми вже зареєстровані в усіх можливих реєстрах, але чекаємо на ці фінальні акти, щоб нам почали видавати офіційні документи. Без цих документів неможливо отримати пільгові кредити», – зазначає Гайдай.

На запитання про те, чи контактували державні органи з керівництвом постраждалої друкарні щодо допомоги чи компенсацій, комерційна директорка відповідає негативно: «Жоден із державних органів із нами не комунікує. Ми звернулися з офіційним листом до Міністерства культури, але поки отримали лише формальну відповідь про реєстрацію звернення».

Вікторія Гайдай звертає увагу на ще один системний перекіс у дискусіях про відновлення галузі: «Держава говорить, що готується компенсувати збитки видавництвам, але про друкарні чомусь взагалі не йдеться. Про підтримку безпосередньо виробництва немає нічого – від слова зовсім».

Попри зруйновані цехи, втрачене обладнання та відсутність прямої державної допомоги, «Конві» юридично зобов'язана виконати контракти й передрукувати знищені підручники. Для цього друкарня веде перемовини з партнерами та шукає кредитування. «Ми просимо постачальників і партнерів піти назустріч, аби ми мали змогу надрукувати повторний наклад. Дякуємо всім, хто надає матеріали з відтермінуванням оплати та суттєвими знижками. Паралельно шукаємо можливості пільгового кредитування в банках. Поки що ми розуміємо, що будемо виходити на перекредитування, але однозначно не зупинемося – будемо працювати далі в Україні», – підкреслює Вікторія Гайдай.

ЛОГІСТИЧНИЙ ЩИТ: ЯК ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВРЯТУВАЛА ВІД ПОВНОГО КОЛАПСУ 

Якби не логістична реформа, проведена кілька років тому, масштаби нинішньої катастрофи могли б стати фатальними для всієї української освіти. Раніше весь надрукований наклад звозили на єдиний центральний державний склад, і будь-яке влучання туди одразу помножило б на нуль усю підготовку до 1 вересня.

Євген Баженков пояснює, що саме врятувало ситуацію від повного колапсу: «Дуже важливо, що кілька років тому Міністерство децентралізувало доставку підручників. Сьогодні видавництво, яке друкує книжки, зобов'язане доставити їх безпосередньо до шкіл. Раніше ж усе ввозили на централізований логістичний хаб, а вже звідти розвозили постачальникам. Якби цей механізм не змінили, втрати були б на порядок вищими».

Фото: Укрінформ.

Виникає логічне запитання: чому ж тоді в Харкові згоріло настільки колосальне число книжок? У місті кілька видавництв об'єднали логістику в єдину кооперацію, аби спростити й здешевити доставку. До того ж Харків слугував ключовим вузлом для забезпечення всієї східної України. Та навіть за таких умов видавці намагалися розсереджувати літературу по різних локаціях, проте ворог поцілив саме туди, де зберігався основний масив.

Очільник Інституту модернізації змісту освіти переконаний – це не випадок, і росіяни точно знали, куди спрямовували удар: «Окупанти б'ють по всьому, що схоже на великі склади. Але ми розуміємо: удар по підручниках був цілеспрямований. Два реактивні «Шахеди» прилетіли з різницею у декілька хвилин один за одним рівно в цей хаб у Харкові».

Зрозуміло, що росіяни битимуть і далі, як тільки матимуть таку змогу. Тож освітянам та книговидавцям доводиться терміново змінювати правила гри, аби приховати надрукований наклад від нових атак.

«Зараз ми спільно з видавництвами та Міністерством опрацьовуємо нові запобіжні механізми. Вивчаємо всі можливі ресурси – дивимося і на шкільні центри, і на невеликі складські підприємства. Головна мета – максимально децентралізувати зберігання та сортування підручників. Якщо роздрібнити наклади по малих локаціях, ворог просто втратить можливість знищити їх одним чи двома ударами», – зазначає Баженков.

Поки видавці шукають кошти й папір, аби передрукувати знищені книжки (а це займе щонайменше два-три місяці), діти не мають залишатися без уроків. Перші місяці навчального року школярам доведеться вчитися з екранів планшетів та гаджетів.

Очільник Інституту запевнив, що освітня база до цього повністю готова: «З 2025 року обов'язково всі підручники, які друкуються, мають містити електронний інтерактивний додаток. Наразі цей формат є для 4, 8, 9-го класів. Їх знайти можна на сайті Всеукраїнська школа онлайн (ресурс Міністерства освіти). А по інших класах є електронні версії підручників у PDF-форматі. Якщо взагалі не буде доступу до інформації на папері, буде тимчасово доступний підручник в електронному вигляді». 

Євген Баженков каже, що поки у школах триває канікулярний сезон, втім вже скоро вчителів проінформують про ті предмети, де можливі затримки паперових версій підручників: «ближче до навчального року, в 20-х числах серпня, буде проводитись «інформаційна» робота». На уточнююче запитання, коли очікують поставку всіх підручників, пан Баженков обережно і стримано відповів: «Якщо умовно завтра буде фінансування, то треба додатково півтора-два місяці надрукувати і доставити втрачені наклади».

Українській школі не звикати до викликів напередодні 1 вересня – у різні роки навчальний сезон традиційно стартував із затримками нових підручників, а повномасштабна війна додала до цього нищівні російські обстріли. Освітній процес, звісно, не зупиниться: тимчасову паузу перекриють електронні версії, гаджети та гнучкість педагогів. Проте ситуація з втратою понад мільйона книжок підсвітила головне: держава досі намагається вирулювати у критичних ситуаціях за рахунок самовідданості приватного бізнесу.

Спілкування з видавцями та друкарями фіксує воєнні виклики: успішні зміни на випередження, як-от розосередження складів – це лише частина справи. Найбільший виклик – це відійти від довоєнних стандартів та схем і нарешті налагодити пряму, швидку й системну підтримку книговидавничої галузі, яка опинилася під подвійним тиском воєнних руйнувань та бюрократії. Йдеться тут не стільки про фінансовий порятунок окремих компаній, як про якісну національну освіту для майбутніх поколінь. Зберегти підручники сьогодні і доставити до шкіл, бажано без втрат, – це зберегти спроможність держави навчати власних дітей упевнено і за українськими стандартами.

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото: Ігор Лептуга.

Суспільство