У справі «Мідас» оголосили нову підозру

За даними слідства, у період із 2023 по 2025 рік підозрюваний легалізував понад 30 млн грн.

«За ці кошти експосадовець придбав два люксові автомобілі Mercedes-Benz загальною вартістю понад 8 млн грн, елітну нерухомість в Україні та на індонезійському острові Балі (на суму в еквіваленті понад 19 млн грн), а також різні дороговартісні предмети розкоші. Аби унеможливити викриття фінансових транзакцій, «Тенор» використовував криптовалюту, а всі активи оформлював на близьку особу», – зазначили в НАБУ.

Читайте також: Очільник НАБУ – про справу «Мідас»: Ніхто і ніщо не зупинить це провадження

Справу кваліфікували за ч. 3 ст. 209 (легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

В НАБУ нагадали, що провели операцію «Мідас» у листопаді 2025 року.

«Тоді «Тенор» та «Рокет» і ще п’ятеро осіб отримали перші підозри. Згодом до кола підозрюваних додалися колишні віцепрем’єр-міністр та міністр енергетики України», – додали в НАБУ.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.

НАБУ в рамках розслідування справи про корупцію в енергетиці повідомило про підозру сімом особам.

Колишнього міністра енергетики Германа Галущенка затримали 15 лютого 2026 року під час перетину кордону.

16 лютого йому повідомили про підозру у справі «Мідас».

17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 200 млн грн застави.

12 червня ВАКС продовжив ще на два місяці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Галущенка і зменшив розмір застави для нього до 150 млн грн.

Фото: НАБУ

Суспільство