Заступниця міністерки культури про більший інтерес до читання під час війни: Зріс запит на українську ідентичність

"Пояснюю це все дуже просто: зріс запит на українську ідентичність. Люди питали себе: а що це означає – бути українцем? І найпростіше було шукати відповідь на це у книжках української літератури або українською мовою", – зауважила Лаюк.

Заступниця міністра також розповіла про національне дослідження читання, яке зараз проводиться. За її словами, це буде дослідження портрета українського читача: хто сьогодні купує книжки, як читає, де, чому читає, які жанри обирає, що дає читання і як воно впливає на психічне самопочуття.

Читайте також: У Мінкульті готують програми фінансової підтримки книгарень і бібліотек

"Ми ставимо собі насправді дуже просте питання – як залучати нових читачів. Наше дослідження матиме два етапи: якісний і кількісний. Зараз відбувається якісний етап, де ми спілкуємося з учасниками ринку, які працюють у сфері промоції читання. Ми хочемо дослідити як хороші, так і погані приклади й з'ясувати, що саме працювало", – підкреслила Лаюк.

Другий етап, за її словами, полягає в опитуванні читачів, зокрема людей, які почали читати після великої перерви або ж у дорослому віці взагалі не читали для задоволення і з певних причин за останній час звернулися до читання.

"Нам дуже хочеться зламати стереотип про те, що читання є лише елітарним. Бо сьогодні, особливо в контексті війни, ми розуміємо, що читання впливає на психічне здоров'я. Але так само читання впливає і на рівень демократії у країні. І ми хочемо відобразити ці міркування та гіпотези в нашому дослідженні", – наголосила заступниця міністерки.

Лаюк висловила переконання, що завдяки дослідженню буде отримано багато нових даних, щоб враховувати їх у державній політиці. Водночас ними можуть скористатися всі учасники ринку, а також бібліотеки, державні заклади культури, які теж працюють у сфері читання.

Заступниця міністра також звернула увагу на промоцію читання у Британії, де його пов'язують із задоволенням від життя, адже "це простий ключ до насолоди, до тем для розмови, до соціалізації, зрештою – до побудови ком'юніті, спільнот", які сьогодні так потрібні і в Україні.

Читайте також: Міжнародна асоціація видавців оголосила шорт-лист премії за інновації у видавничій справі

"Ми бачимо сплеск книжкових клубів, і це не тільки тому, що людям хочеться читати, а й тому, що є багато внутрішньо переміщених людей або людей, у яких дуже змінилися ідентичності. Людям потрібні нові друзі й нові спільноти", – наголосила Лаюк.

Окрім того, за її словами, планується проведення великого національного дослідження щодо вживання української мови.

"Державна мова – це те, що нас об’єднує. Це те, що дає нам відчуття повноцінності у суспільстві, адже, володіючи державною мовою, ми маємо фундамент, на якому можемо вибудовувати інші права, зокрема культурні… Безумовно, потужним стимулом стало повномасштабне вторгнення, яке спонукало багатьох людей перейти на українську мову. Водночас історія з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в суспільстві, є дуже нелінійною", – підкреслила Лаюк.

Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають "Мовний барометр", потрібно проводити щороку, "щоб відстежувати реальні тенденції та мати точки відліку, з якими можна порівнювати зміни".

"Коли ми аналізуємо наявні дослідження – омнібуси, регіональні вибірки чи дослідження окремих соціальних груп, – ми бачимо стримано позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його провести, щоб ця розмова була не декларативною, а заснованою на фактах", – наголосила заступниця міністерки культури.

Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах.

Фото: mincult.gov.ua

Новини культури