“Північний потік-2”: явні та приховані загрози гібридного газопроводу
Події, які зараз починають вирувати навколо трубопроводу “Північний потік-2”, приймають самий неприємний оборот.
В першу чергу – для самого Європейського Союзу, який з усією пристрастю і відчаєм розколює Німеччина. Але мова зараз піде зовсім не про зрадницькі ініціативи Бундестагу і безпосередньому благоволінні їм Ангели Меркель.
Як відомо, минулого тижня у своєму матеріалі “Північний потік-2″ буде супроводжувати висока ймовірність напоротися на ехо з радянського минулого” я підняв історичну проблематику маршруту трубопроводу, погодженого Данією, який насправді виявився самим небезпечним в Балтійському морі. Раніше не обращавшее на це увагу експертне співтовариство раптом схаменувся, адже і справді, дно в районі острова Борнхольм буквально усипане боєприпасами з хімічною зброєю, неконтрольовано похованими в період з 1946-го по 1948 року Радянським Союзом.
Чи стане це черговою перешкодою для “Північного потоку-2”? Покаже час. Але я б хотів відзначити ще один підводний камінь, про який також практично ніхто не згадує у контексті обговорення маршруту “Північний потік-2”.
Справа в тому, що практично одночасно з дозволом на будівництво “Північного потоку-2” отримав дозвіл газопровід Baltic Pipe з Норвегії в Польщі, який покликаний забезпечити поляків газом в рамках їх програми незалежності від Росії.
І тепер виникає цілком слушне питання. Так чи інакше, але обидва газопроводи можуть перетинатися в якійсь певній точці. Причому місцем перетину може і навіть стане саме вибухонебезпечний район, НП на якому стане екологічною катастрофою загальноєвропейського масштабу.
Зрозуміло, за рівень контролю технологічних і технічних процесів з боку норвезьких фахівців я можу бути спокійним, але що до російських – тут сумнів на сумніві.
Більше того, Росія, прокладывающая свою трубу значно швидше Норвегії і фактично вийшла на фінішну пряму, може стати серйозною перешкодою для прокладки Baltic Pipe, адже тепер Норвегії так чи інакше, але доведеться узгоджувати прокладку своєї труби з Москвою. А як я вже згадав вище, Baltic Pipe відіграє важливу роль у забезпеченні незалежності Польщі від Росії, а тому, хто може з упевненістю сказати, що на всі 100%, що переговори пройдуть успішно? Тут я більш ніж впевнений – Росія створить непереборні перешкоди для Baltic Pipe? і я навіть не виключаю певного роду диверсій на норвезькому виробництві.
Це чудово розуміють і в самій Польщі, а тому не дивно, що у Варшаві не на жарт стурбовані подібними перспективами. Зокрема, польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський заявив: «Перед нами – всі можливі заходи, щоб уповільнювати. Датське рішення можна оскаржити протягом одного місяця», зазначивши також, що загроза санкцій з боку Конгресу США зіграє важливу роль у гальмуванні російського проекту.
Але регулярно згадуючи “Північний потік-2”, я вже навіть гублюся в озвучуванні кількості тих загроз, що він несе Європі. Енергонезалежність? Економічна і політична? Екологічна? Загроза цілісності ЄС?
Схоже, “Північний потік-2”, наскільки б він не був успішним газопроводом (а він, згідно з розрахунками економістів, таких не буде) вже очевидно – вкрай успішний гібридний проект, спрямований на хаотизацию і розкол ЄС.