Тісні бізнес-зв’язки з РФ та міф про «непереможну Росію» гальмували підтримку Берліном України – історикиня

Вона підкреслила, що багатьом німецьким політикам "було важко визнати, наскільки згубною виявилася їхня власна політика щодо Росії до 2022 року". "Більш рішуча підтримка України вимагала б і значно глибшої самокритики. А до цього не було жодного бажання", – додала історикиня.

Вона також звернула увагу на поширений у Німеччині топос про "непереможну Росію".

Читайте також: Ототожнення жертв СРСР виключно з Росією було помилкою німецької культури пам'яті – історикиня

"До того ж, багато хто й досі перебуває в полоні старих уявлень. Серед них – топос про "непереможну Росію". Як історикиня, я можу сказати, що це явно хибне твердження. В історії ми маємо приклади російських поразок, і їх чимало", – сказала Девіс.

На її переконання, значну роль відігравав також страх перед ядерною війною: "Також значну роль відіграв страх перед ядерною ескалацією – страх, який Росія цілеспрямовано розпалювала й інструменталізувала. Путін дуже добре знає Німеччину і знає про цей глибоко вкорінений "ядерний страх", дехто навіть назвав би це свого роду істерією".

Історикиня підсумувала, що нерішучість Берліна на початку повномасштабної війни РФ проти України була наслідком поєднання кількох факторів.

"Тобто загалом це було поєднання, як і раніше, проблематичного образу Росії, небажання осмислити власну політику з усіма її наслідками, зокрема й у контексті культури пам'яті, а також уявлення, що якось, без рішучої військової підтримки, як того вимагала ситуація, вдасться дійти до якогось порозуміння з Росією. Щоб не ставати надто сильно стороною конфлікту, не діяти надто рішуче", – заявила вона.

Як повідомляв Укрінформ, 14 квітня у Берліні між ФРН та Україною було підписано Декларацію про стратегічне партнерство, у якій, зокрема, підтверджується непохитна підтримка України з боку Німеччини у захисті її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів.

Фото із архіву Франциски Девіс

Події та кримінал