Комітет Ради Європи вказав на проблеми в психлікарнях і соцзакладах України

«Делегація не почула жодних заяв про фізичне жорстоке поводження з боку персоналу у відвіданих лікарнях. Загалом панувала невимушена атмосфера, і делегація спостерігала добрі стосунки між персоналом та пацієнтами. Щодо випадків насильства між пацієнтами, то конфлікти іноді траплялися, але вони не були серйозною проблемою в жодній із лікарень, а персонал втручався оперативно та адекватно щоразу, коли такі конфлікти виникали», – наголошується у документі. 

Водночас там сказано, що умови в різних закладах суттєво відрізнялися: найкращими їх визнали у вже відремонтованих відділеннях у Львові та Глевасі, де пацієнти жили у менших палатах та з більш персоналізованим підходом. Натомість частина відділень в Орлівці, окремі судово-психіатричні відділення в Глевасі та низка відділень у Львові, за оцінкою комітету, не відповідали таким стандартам. Комітет закликав владу пришвидшити оновлення приміщень.

Окремою проблемою CPT назвав кадровий дефіцит. У звіті вказано, що хоч чисельність медичного персоналу виглядала достатньою, однак «загалом було обмаль психологів та іншого терапевтичного персоналу, як-от ерготерапевтів і фізіотерапевтів», а також бракувало соціальних працівників. 

На цьому тлі комітет закликав українську владу «докласти серйозних зусиль для розширення набору способів лікування та залучення більшої кількості фахівців». 

У самому підході до лікування члени комітету побачили надмірну залежність від фармакотерапії, тому просять владу суттєво розширити набір методів лікування. 

«У трьох відвіданих психіатричних лікарнях лікування в основному базувалося на фармакотерапії, яка загалом видавалася адекватною», – йдеться в документі. Водночас в Орлівці дози й комбінації окремих препаратів були досить високими. 

Ізоляція не застосовувалася в жодному з відвіданих закладів. 

«Ізолювання не застосовувалося в жодній з відвіданих психіатричних лікарень. Щодо фізичного стримування (фіксації), то воно застосовувалося нечасто, а коли застосовувалося, то як крайній захід і завжди на короткий час», – зафіксовано в доповіді. 

Окремий блок зауважень стосується добровільної та примусової госпіталізації. У звіті зазначено, що чинне законодавство про примусову госпіталізацію й лікування в психіатричних лікарнях загалом виконувалося належним чином. Усі цивільні пацієнти, яких приймав лікар, мали підписати три форми згоди, що підтверджували їхню згоду на госпіталізацію, проходження діагностичних процедур і дотримання внутрішнього розпорядку.

Читайте також: У приватному притулку на Закарпатті перевірять умови для людей похилого віку в разі офіційного звернення

Крім того, комітет висловив занепокоєння тим, що, попри його попередні рекомендації, у трьох відвіданих закладах функції опікуна щодо багатьох мешканців, визнаних недієздатними, виконували директори закладів. 

У підсумку комітет закликав Україну продовжити деінституціалізацію, реконструкцію установ, посилити кадрове забезпечення, розширити способи лікування та забезпечити справжню, вільну й усвідомлену згоду на лікування для всіх пацієнтів і мешканців, які формально перебувають там на добровільних засадах.

При цьому комітет окремо відзначив співпрацю з українською стороною. У резюме зазначено, що, попри надзвичайно складну ситуацію в країні, «делегація протягом усього візиту отримала чудову співпрацю на всіх рівнях».

Комітет здійснив позачерговий візит до України з 26 травня по 6 червня 2025 року.

Як повідомлялось, Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКПТ) надалі надаватиме підтримку українській стороні й співпрацюватимуть з Україною.

Фото ілюстративне: Павло Борисов

Суспільство