Шахрайська афера колишніх власників «Приватбанку» може бути оплачена кілька разів

Шахрайські схеми керівників «Приватбанку» можуть обійтися країні в десятки мільярдів гривень. Ціна страусової позиції Мінфіну та уряду взагалі в питанні «кримського боргу» вже три роки як державного Приватбанку зростає день у день і вже досягла кількох десятків мільярдів гривень.

Шахрайська афера колишніх власників і менеджменту може бути оплачена кілька разів — за рахунок коштів кримських вкладників, капіталу банку або чергового рефинанса НБУ, пише Валентина Самар, головний редактор Центру журналістських розслідувань для видання ZN.UA.

Драму про борг Приватбанку кримським вкладникам, які втратили свої кошти на рахунках у відділеннях в АРК і Севастополі після окупації Росією, ZN.UA описувало послідовно і глибоко, починаючи з березня 2014 р. Приватбанк виявився єдиним з українських банків, який не розрахувався зі своїми вкладниками, а його керівник кримської філії мотався в Москву, щоб вигідно продати мережу під російський «державний банк Республіки Крим».

Що було

Приватбанк зупинив роботу кримського філіалу в зв’язку з тим, що, згідно із законодавством, філій українських банків за кордоном працювати не можуть. «А ми — закордон вже три дні, з того часу як проголосили Декларацію про незалежність», — говорив голова філії Приватбанку Борис Фінкельштейн.

«Приватбанк гроші кримським клієнтам не віддає, — рахунку людей з пропискою на півострові просто заблоковані, навіть якщо вони живуть і працюють в іншій частині країни. Як повідомила прес-служба банку, сьогодні в Криму банки не можуть продовжувати працювати в рамках чинного перш правового поля, а нові умови роботи банків та валютної системи так і не затверджено. […] Це не зовсім так. Банки можуть продовжувати роботу в Криму, тому що ніяких обмежень з цього приводу у Нацбанку не вводили», — писав наприкінці березня 2014-го в статті для «Дзеркала тижня» Олександр Дубинський. Так, той самий, який зараз є народним депутатом від «Слуги народу» з умовної квотою екс-власника Приватбанку олігарха Коломойського. Ну хто ж знав…

У червні 2014-го голова правління НБУ Степан Кубів назвав суму втрат 53 представництв українських банків, 22 балансових і 1020 безбалансових філій — 22 млрд гривень (про цю суму ми нагадаємо, наприкінці матеріалу). Скільки втратили власники кримських і севастопольських депозитів Приватбанку, і де їхні кошти прокручувалися, тривалий час встановити було неможливо: інформацію і документи старанно приховували як сам банк, так і регулятор і уряд. Тим часом ZN.UA повідомляло, скільки рефинанса від щедрого у 2014 р. НБУ отримав Приватбанк «поправку здоров’я», в тому числі під приводом відтоку майже мільйона кримських клієнтів та втрати майна: близько 20,8 млрд грн., з них стабкредити становили 9,9 млрд. При цьому в заставу, за даними джерел ZN.UA в НБУ, були передані активи в окупованому Криму на суму 10 млрд. грн (і цю суму запам’ятайте).

«Втративши кримські активи, банк відмовився і від зобов’язань у цьому регіоні — не виплатив депозитів. При цьому інтереси кримчан, які перейшли в російське громадянство, були захищені: вилучивши активи Приватбанку на півострові, російська влада частково відшкодувала депозити вкладників-фізосіб. Решта чекають, коли продадуть «націоналізоване» майно Коломойського і Приватбанку (принаймні так їм обіцяє Аксьонов). А багато українських громадян і юридичних осіб залишилися ні з чим навіть після переїзду на материкову частину України. Досить доречним виявилося і постанова НБУ, ухвалене згідно із законом про СЕЗ «Крим», яке наділило кримчан статусом нерезидентів і позбавило прав на банківські послуги», — писало ZN.UA у статті «Міна уповільненої дії, або Від чого і як треба захистити вкладників Приватбанку» в 2015 р.

З того часу і понині свої кошти з кримсько — севастопольських депозитів вкладники можуть отримати виключно через рішення суду і, що не менш клопітно, через примусове виконання його Приватбанком. Незважаючи на те, що з грудня 2016 р., після націоналізації, їм володіє держава в особі міністерства фінансів, а по новому, погодженим НБУ у вересні 2019-го статутом, — весь КМУ, нічого в його позиції не змінилося.

Незалежно від того, хто був вкладником, і як на його життя позначився відмову. Ви знайдете, якщо захочете, десятки історій, описаних в ЗМІ, про дітей, які потребували термінових операціях, військових, які залишилися вірними присязі, вийшли «на материк» і воювали на Сході, пенсіонерів, онкохворих, збанкрутілих підприємців, втікачів від переслідувань ФСБ, які досі не змогли повернути свої гроші, довірені банку….

І тоді, коли він належав Коломойському і Боголюбову, і тепер, коли вже третій рік він належить державі, юристи Приватбанку жонглюють в судах і у відповідях на запити одними і тими ж картами з рукава, радячи вкладникам (далі за хронологією змін): писати Путіну, очікувати визначення правового статусу Криму, звертатися в російський «Фонд захисників вкладників», їхати в Дніпро, у головний офіс, реєструвати рахунку/бізнес на вільній території, надати суду документи з «мокрими» печатками банку. Останнє, як кажуть адвокати, — найбільша за своїм цинізмом і неможливістю її подолати проблема.

Тут слід зробити невеликий відступ, оскільки воно стосується не тільки кримських вкладників і дуже модної теми — диджитализации адміністративних послуг держави. Тому що один з її головних ідеологів і провайдерів — Дубілет-молодший, син екс-голови правління Приватбанку і його член до націоналізації банку, а нині — міністр Кабінету міністрів. Він і створював «Приватбанк в смартфоні», ексклюзивний для свого часу в Україні сервіс, який залучив Приватбанк 24 мільйони клієнтів. Це дійсно зручно — за лічені хвилини, не встаючи з домашнього дивана або крісла в офісі, без черг та оформлення паперових документів відкрити і адмініструвати свої рахунки! Але знайте: коли ви підете судитися з банком, від вас і він, і судді будуть вимагати саме паперових договорів з мокрими печатками, поставленими начальником відділення банку, таких же засвідчених паперових виписок і т. д., яких у вас, за визначенням, не буде. Державний Приватбанк вірний традиції: не лише розсилає листи клієнтам як скан-копії, а навіть відповіді на інформаційні запити, незважаючи на закон про доступ до публічної інформації, скидає журналістам у месенджер, а не належним чином виконаним офіційним листом. Так що будьте завбачливі. Дмитро Дубілет-чиновник сьогодні обіцяє за три місяці звільнити українців від необхідності надавати паперові квитанції про сплату.

Де гроші кримських вкладників?

Пошук відповіді на це питання вимагає чимало часу і наполегливості. І сьогодні ми можемо вам розповісти про хоча б досяжному для верифікації пласті інформації щодо руху мільярдів «кримського боргу» Приватбанку. Інформації, яка умисно ховалася і досі не є повною. Але ми знайшли багато для того, щоб задати чіткі питання уряду, в особі якого держава зараз володіє Приватбанком, а сам банк, як видається, все ще залишається дійною коровою для його колишніх власників.

Отже, в умовах повної секретності 17 листопада 2014 р. Приватбанк уклав договір переведення боргу з ТОВ «Фінансова компанія «Финилон». Сам факт його існування довго тримали в таємниці. Сплив він тільки після націоналізації банку — з 2017 р. міністр фінансів Оксана Маркарова в листах на запити вкладників щодо повернення боргу відсилала їх до невідомого доти «договором переведення боргу» Приватбанку з ТОВ «Фінансова компанія «Финилон». Тим часом дістати копію цього договору, яким банк доручив фінансової компанії розрахуватися з вкладниками (не питайте, чому він сам не міг цього зробити), не було можливості, навіть за рішенням суду. Лише нещодавно Приватбанк надав копію договору Дмитру Дугинову — адвокату кримських вкладників, і ми оприлюднюємо цей документ.

Виконання документа викликає у фахівців багато питань. З істотних: зауважимо, що стосується він начебто тільки АР Крим, тому що Севастополь — окрема адміністративна одиниця, і там діяв окремий філія Приватбанку. Однак достеменно відомо, що севастопольські вкладники теж не отримали своїх коштів.

Фінансова компанія «Финилон» заснована в 2013 р. 12 компаніями, 10 з яких сумарно володіють 90% статутного капіталу і зареєстровані у глухих офшорах, а інші, через дві компанії, контролювалися Приватбанком і його акціонерами — Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Тобто це була компанія, пов’язана з власниками банку.

Жоден з кримчан, які зверталися в Приватбанк через суд з вимогою повернути гроші, не знав про те, що кошти їм повинні віддавати вже не банк, а зовсім інша компанія. Хоча мали б знати. Адже, за ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора», в нашому випадку — вкладника банку.

Як же викрутилися менеджери і власники банку, щоб обійти цю статтю? У Договорі про переведення боргу, скріпленому підписом голови правління Приватбанку Олександра Дубілета, стверджується, що згода кредиторів, тобто вкладників, отримано «шляхом приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті» Приватбанку), тобто т. зв. публічного оферта. Але сайт не блокчейн, на цьому «паркані» можна кожен день писати все що завгодно. Наприклад, всі сумнівні заяви і повідомлення банку з 2014 р. вже «потерті».

«Як, за законом, повинна була відбутися ця передача? Приватбанк повинен був повідомити своїх кримських клієнтів про те, що він планує передати свої зобов’язання на компанію «Финилон», та отримати від кримських вкладників згоду. Цього не зробили. Так надійшли для того, щоб зняти з балансу банку зобов’язання перед кримчанами у досить великому обсязі», — говорить Дмитро Дугін, адвокат, голова ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг».

Скільки ж коштів таємно зняв Приватбанк «рідний» фінансової компанії для нібито повернення кримських вкладникам? У розпорядженні редакції є копія листа голови правління уже націоналізованого Приватбанку Олександра Шлапака до прем’єр-міністру Володимиру Гройсману від 1 лютого 2017 р., в якому названа сума коштів, перерахованих Приватбанком «Финилону» за договором переведення боргу для виплати кримським вкладникам, — 8 215 457 404,28 грн.

З цього листа ми також дізнаємося, що Приватбанк продав компанії «Финилон» свій кримський кредитний портфель за 7,939 млрд грн і нерухомість в окупованому Криму — за 213,5 млн грн (так-так, ту саму нерухомість, під заставу якої Приватбанк отримав 10 млрд рефинанса).

За результатом проведення зазначених операцій, — пише Шлапак Гройсману, — на рахунку ФК «Финилон» залишилося близько 62 млн грн.

А тепер візьміть калькулятор. Якщо додати суми, за які були продані кредитний портфель та кримська нерухомість Приватбанку, і залишки на рахунках «Финилона», то отримаємо 8,2 млрд грн. Тобто стільки ж, скільки «Финилон» отримав від Приватбанку за договором переведення боргу, щоб віддати кримським вкладникам!

Але не віддав ні копійки. Про це і пише Олександр Шлапак в листі до Гройсмана, це ж, по пересланному урядом листа, встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, — Нацкомфінпослуг. Комісія зажадала від ФК «Финилон» великий перелік документів і даних — і знайшла багато порушень законодавства. По-перше, виявила, що статутний капітал у ФК «Финилон» менше встановленої норми 5 млн грн, і зажадала виправити це порушення. Далі — більше.

Компанія, якій Приватбанк передав зобов’язання по виплаті коштів кредиторам-кримчанам, тобто фізичним особам, за даними Нацкомфінпослуг, не отримувала ліцензії для провадження такого виду діяльності. Крім того, надані звітні дані містять недостовірну інформацію, і не всі, запитувані Нацкомфінпослуг, документи були надані. У грудні 2017 р. Нацкомфінпослуг виключила ФК «Финилон» з Державного реєстру фінансових установ та анулювала свідоцтво про її реєстрацію як фінансової установи. Однак договір Приватбанку з «Финилоном» досі діє.

Запитаємо у фахівців: що ж відбувалося з виконанням цього дивного договору переведення боргу для виплати кримським вкладникам? Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій, погодився проаналізувати знайдені документи та інформацію.

«Якщо ми поставимо себе на місце менеджменту Приватбанку станом на осінь 2014 р., то у нас ситуація така. У нас є зобов’язання по депозитах на 8,2 млрд грн, які, очевидно, треба буде виплатити, тому що люди прийдуть за грошима. При цьому у нас є кредитний портфель в Криму, який складає то 5 млрд, то 13 млрд, але це не важливо, адже ми розуміємо, що його вартість близька до нуля. Тобто у нас є зобов’язання заплатити 8,2 млрд і є можливість повернути кредити на деяку незначну суму. Тобто в чистому вигляді нам доведеться заплатити десь близько 8 млрд грн, — пояснює Олександр Паращій ситуацію, в якій опинився Приватбанк навесні 2014 р.

Очевидно, що банк цього робити не хоче. Тому він знаходить або створює якусь компанію і платить їй чистими не 8 млрд, а 62 млн гривень. І передає їй і всі кримські активи, і всі кримські зобов’язання. Тобто банк, замість того щоб погасити 8,2 млрд грн депозитів і бігати за тими, хто взяв кредити, очевидно, не розраховуючи щось отримати, — просто платить фірмі 62 млн грн, щоб вона сама вирішувала питання і з депозитами, і з кредитами», — говорить експерт.

Отже, можемо припустити, що ПриватБанк за рахунок грошей своїх кримських вкладників компенсував собі втрат від неповернених кредитів та захопленого окупантами майна банку. Більш того, за версією аналітика, засоби ніхто нікуди не перераховував — відбулися взаємозаліки.

Гроші списали з балансу банку і перейшли на баланс ФК «Финилон», але це були не грошові операції. Просто поміняли рахунки, і все, — припускає експерт.

Він вважає, що держава прогавило аферу, коли восени 2014 року банк віддав і активи, і зобов’язання, пов’язані з Кримом, компанії «Финилон».

«Тепер у нього проблеми, оскільки є вкладники, які вважають, що вони довірили гроші саме ПриватБанку, і вони вимагають свої вклади саме від нього. Також, як ми знаємо, є ряд судових рішень на користь вкладників. При цьому у банку зараз немає зобов’язань перед цими вкладниками, тому що колишнім акціонером всі ці вклади були комусь продані. Очевидно, найпростіший варіант — це або розірвання договору з ФК «Финилон», або через суд визнання всіх цих договорів нікчемними, та, відповідно, відкат ситуації до того стану, коли договору з «Финилоном ще не були підписані», — стверджує Олександр Паращій.

Яка позиція державного Приватбанку

ZN.UA отримала офіційний коментар Банку, хоча і в неофіційній формі, від прес-секретаря Олега Серги. Він містить важливу і невідому досі інформацію про загальну суму коштів, перерахованих за «Договором переведення боргу»: додатково до вже відомих 8,215 млрд грн, перерахованих «Финилону» в 2014 році, в 2016-му було перераховано ще 7 млрд грн.

«Колишнім менеджментом Банку з ТОВ ФК «Финилон» протягом 2014-2016 років укладено договори активів і зобов’язань Банку в АР Крим на суму понад 22 млрд грн, згідно з яким на ТОВ ФК «Финилон» були переведені зобов’язання Банку по виплаті коштів кримським вкладникам за депозитними договорами та договорами банківського обслуговування та перераховано на рахунок ТОВ ФК «Финилон» відповідні кошти в сумі заборгованості Банку перед кримськими вкладниками: 8 215 457 404,28 грн в 2014 році і 7 094 176,62 грн в 2016 році відповідно», — йдеться у відповіді Приватбанку.

Отже, загальна сума переведених ПриватБанком «Финилону» коштів для виплат кримським вкладникам перевищує 15 мільярдів гривень!

Але «Финилон» не віддав кримським вкладникам ні копійки — і кошти по виграних ними справах банк повертав сам. Після націоналізації, повідомляє ПриватБанк, він направляв «Финилону» додаткові угоди, щоб з договору переведення боргу виключити виплачені кошти, але ТОВ ФК «Финилон» їх залишив без розгляду і ухилився від їх підписання, а грошові кошти, виплачені Банком вкладникам, Банку не перерахував».

ПриватБанк не дає відповіді на питання: як виходити із ситуації? Замість цього нагадує позицію початку 2017 року — її виклав у згадуваному листі прем’єру керівник банку Олександр Шлапак. Він пропонував уряду розглянути питання повернення на баланс Банку активів і пасивів, переданих ФК «Финилон», з проведенням подальшої докапіталізації банку. Тобто уряду пропонувалося (і пропонується?) ще раз заплатити за кредитний портфель та нерухомість Приватбанку в Криму, за які компанія Коломойського вже заплатила банку Коломойського переведеними їй грошима кримських вкладників.

У цій ситуації, звичайно ж, визначальною є позиція уряду — в особі якого держава володіє банком — та Міністерства фінансів, яке до недавнього часу було вищестоящим органом управління, так і зараз є готує проекти рішень без погодження з іншими заінтересованими органами. Але Оксана Маркарова категорично відсилає до ПриватБанку:

«Це не питання Міністерства фінансів. Треба звертатися до ПриватБанку. Банк, коли ми його отримали, вже не мав на цих рахунках вкладників, ця транзакція була здійснена ще до того, як він був націоналізований», — сказала Маркарова в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань. При цьому і уряд в цілому, і Мінфін, і НБУ начебто не проти створення робочої групи для пошуку виходу з ситуації.

Ганебною для Банку, який сьогодні публічно пишається входженням у десятку світових лідерів за динамікою прибутковості, оскільки в цій гарній статистиці є вкрадені кошти кримських вкладників. Але якщо сьогодні не буде проведений чесний аудит всіх афер з «кримським боргом» і розслідування кримінальної справи, відкритої тиждень тому прокуратурою АРК за заявою адвоката Дугінова в інтересах вкладників, то врешті-решт платити доведеться нам усім, і з кожним днем все більше. Тому що кожні заборговані вже за п’ять років гривня, долар чи євро на кримських депозитах Приватбанку приростають щодня відсотками, інфляційними і моральною шкодою. Ціна страусової позиції Мінфіну та уряду в цілому в питанні «кримського боргу» вже три роки як державного Приватбанку сягнула двох десятків мільярдів гривень.

Автор: Валентина Самар, Центр журналістських розслідувань; ZN.UA.
Події та кримінал