Україна може залишитися без якісного хліба
Ціна буханця за рік зросте на чверть.
Хороший врожай зернових не зможе гарантувати Україні продовольчої безпеки і ледь забезпечить відносно скромні потреби внутрішнього ринку. І це незважаючи навіть на контроль за обсягами експорту пшениці з нашої країни з боку Мінекономіки. Правда, справа не в кількості, а в зниженому якості сільгосппродукції. Причина в нових і більш лояльні вимоги до відсотка білка і клейковини в борошномельної пшениці.
Рекорд за рекордом
Українським аграріям підкорюються нові досягнення врожайності: середній обсяг зборів усіх видів зернових культур станом на 3 жовтня перевищив рекорд попереднього року на 10%, повідомляє «Урожай 2019 онлайн». За інформацією ресурсу, українські господарства вже обробили 85% площ, зібравши з них 28,2 млн. т. пшениці і 9 млн. т. ячменю. В абсолютних числах після завершення жнив прогнозується 72 млн. т. зборів зернових, що на 2,5 млн. т. вище значень 2018 року. З урахуванням олійних культур цифра зібраної сг продукції досягне позначки 97 млн. т. вважають в Українській зерновій асоціації.
Автоматично зросли і прогнози зовнішньої торгівлі зерновими, обсяг якої вже зараз на 49% перевищили минулорічні показники. Друга після металургії статтю українського експорту, за перше півріччя принесла Україні $4,5 млрд за 26,2 млн т. проданого зерна, за оцінкою Мінсільгоспу США, в новому маркетинговому році збільшиться до 50,7 млн. т. За розрахунками Нацбанку України продаж зерна також зможе стати запорукою для зміцнення економіки і збільшення золотовалютних резервів країни.
Статистику врожаю псує лише вже який рік деградуючі обсяги зборів жита – низькі ціни на її реалізацію змушують фермерів відмовлятися від роботи з даною культурою.
Продаємо дешевше і в Азію
Незважаючи на шестиразовий зростання поставок зерна на європейські ринки, основними імпортерами вітчизняної пшениці залишаться країни Азії та регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка). Якщо ЄС більш зацікавлені в фуражної пшениці, то що займають перші рядки в українській структурі експорту Єгипет, Індонезія і Бангладеш завозять до себе середньої якості борошномельну.
Інтерес африканців і азіатів до української пшениці, як розповіла UBR.ua фахівець компанії Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова, викликаний передусім її низькою вартістю: українська пшениця на міжнародному ринку одна з найдешевших поряд з російською та аргентинської. Вітчизняна продукція більш високої якості попитом, за словами Зыряновой, за кордоном не користується також з-за ціни: аналогічну і більш дешеву пшеницю на ринку пропонує Казахстан.
Орієнтація закупників на низький ціновий сегмент вносить свої особливості в торгівлю зерном. Дещо зіпсувала експортні амбіції України яка зміцнилася гривня, так як сильна локальна валюта робить менш конкурентними товари з орієнтацією на експорт, зазначила під час Круглого столу Elevatorist радник глави Української зернової асоціації (УЗА) Олена Нероба. З цієї причини на нещодавно проведеному Єгиптом тендері українська пшениця була замовлена в трохи менших обсягах, ніж за аналогічний період минулого року: 2,5 млн т. проти 3,3 млн т.
На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, непередбачуваний курс долара надалі також може зіграти негативну роль в загальному обсязі поставок: «В збиток собі ніхто везти не буде», – зазначив Пендзин.
У свою чергу, Олена Зирянова назвала ще одну причину зниження експорту пшениці в Єгипет. Справа в особливостях запитів країни по пшениці: Єгипет викуповує переважно продукцію з 12,5% протеїну. Така пшениця характерна для російського, а не українського агрокомплексу. Українська продукція в основному має 11,5% протеїну.
Вплив зернових на економіку
На думку опитаних UBR.ua експертів пікових приток валюти від експортної виручки надалі очікувати не варто: починаючи з листопада відвантаження зернових традиційно знижується, а логістичний ланцюжок зміщується в бік кукурудзи.
«Пшениці ми збираємо небагато, близько 24-25 млн т. в середньому за рік. Решта – це кукурудза. Говорити про те, який у нас експортний потенціал можна буде тільки тоді, коли закінчиться маркетинговий рік, тобто в жовтні. Поки погода сприяють зборів, але якщо почнуться дощі і холоду, то дуже багато кукурудзи «виляжеш». У будь-якому випадку, збільшення виробництва на два мільйони тон не призведе до того, що у країни замість 3% зростання ВВП буде 7% – це не досягається такими методами», – аналізує впливу зх експорту на економіку Олег Пендзин.
Аграріїв експорт не радує
В той час, як українська економіка очікує валютних надходжень, аграрії свою недоотримують прибуток. Так, днями фермери кіровоградської області навіть висловили свій протест проти низьких закупівельних цін, які пропонують їм трейдери, перекривши трасу «Умань-Кропивницький».
«Торік пшениця продавалася за 8 000 грн., а в цьому році купують за 3 000 грн., а за кордон продають за 12 000 грн. за тонну», – скаржився учасник акції.
«Причина більш низьких відносно минулого року закупівельних цін у тому, що в Північній півкулі справили на 12 млн. т. більше пшениці при збереженому на колишньому рівні попиті», – пояснила ситуацію Зирянова. Якщо що і «з’їдає» у виробників зерна частину доходів, так це робота «Укрзалізниці», де «дуті, абсолютно невиправдані тарифи і вузьке горло», вважає представник Engelhart CTP Ukraine, додаючи, що подібні протести проходять постійно, будучи природним наслідком ринкових протиріч.
«Все-таки претензії аграріїв несправедливі, так як зараз ринок дуже прозорий, видимий і для виробників, і для трейдерів, і для кінцевого покупця. Всі розуміють в межах одного-двох доларів, яка ціна на сьогоднішній день і де вона утворюється», – вважає Зирянова.
Джентельменська угода
Щоб не дати разогнавшимся трейдерам вивезти з України занадто велику кількість зерна, щорічно між представницькими організаціями всіх зацікавлених сторін, включаючи аграріїв, мукомелів, пекарів і самих зернотрейдерів, затверджується Меморандум, фіксуючий експортний бар’єр.