Більшість стало жити гірше не стільки грошей, скільки за настроєм – економіст

Отже, найгірше – це рідкісна самовпевненість молодих політиків. Наприклад, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Д. Кулеба, аніскільки не бентежачись, впевнено заявив: «Я взагалі вважаю, що в підсумку це стане неминучим. Євросоюз сам прийде і запропонує нам членство». Ну, та європейці замість нашого Кабміну будуть забезпечувати економічне зростання в країні і боротися з бідністю, згладжуючи нерівності в Україні, де внутрішній національний дохід (ВНД) у перерахунку на душу населення лише на рівні 2,6 тис. дол. США (саме стільки отримав би кожен українець, якщо б все зароблене у нас за рік порівну розділили між громадянами). Для порівняння, в Білорусі ВНД на душу населення в минулому 2018 році склав 5,5 тис. дол. США, у Польщі – 14,2 тис. дол. США, нарешті, у Швейцарії – 83,5 тис. дол. США.

При цьому більшість людей у нас стало жити гірше не стільки грошей, скільки за настроєм, так як мало хто бачить перспективи для себе і для української економіки в цілому. У цьому зв’язку, наприклад, вибачте за різкість у виразі, обгадився мінсоцполітики з А. Ревою, обгадится і з Ю. Соколовської. Думати по-іншому ніяк не виходить. Сподіваюся, ніхто ще не забув, що запуск накопичувального рівня пенсійної системи з 1 січня 2019 року так і залишився лише обіцянкою А. Реви і Ст. Гройсмана. І ось вже новий міністр соцполітики Ю. Соколовська задумалася, як обдурити власний народ?

Правда, відразу попередила, мовляв, у найближчій перспективі накопичувальна пенсійна система в Україні вводитися не буде і тут же зауважила: «Я скажу таку річ – нам сьогодні нічого не заважає накопичувати собі на старість, але, на жаль, ми чомусь цього не робимо… Але було б добре, якби люди розуміли і думали про старості заздалегідь». Це що вона сказала? Україна досі залишається найбіднішою країною Європи, а в глобальному рейтингу по доходах ми займаємо 144-ю рядок 202. Невже і їй треба пояснювати неможливість для більшості українців накопичити на гідну пенсію? Особливо, якщо враховувати показники Світового банку, аналітики якого вважають крайньою межею бідності 1,9 дол. США в день на людину, а межею бідності – 3,2 дол. США.

Господа у владі, порівняйте ці цифри з мінімальною заробітною платою 4173 гривні. Також, мабуть, для Д. Кулеби і його колег по Кабміну треба пояснити, що внутрішній національний дохід, як і середня зарплата, середня пенсія та інше – це величина умовна. Пам’ятаєте в анекдоті про середню температуру по лікарні: у когось- 40 градусів (хтось помер), а в середньому – 36,6. Ось і у 90% пересічних українців в кишені лише пом’ята сотка гривень, а у кого-то готівкою – мільйони доларів. І відразу виникає питання, що це за цілі вищого порядку у нашого уряду, якщо населення країни убожіє, скорочується і розбігається по всьому світу на заробітки?

Хоча є у кого повчитися. Наприклад, у Польщі через 10 років після початку функціонування накопичувального рівня пенсійної системи, 67% активів недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня були вкладені в держоблігації, а 33,6% – в акції польських підприємств, які досі знаходяться в лістингу Варшавської фондової біржі. Також особливістю інвестування коштів Нпфів як у них, так і у нас могли б стати пенсійні накопичення для рефінансування підприємств-вкладників того чи іншого пенсійного фонду шляхом придбання акцій і облігацій даних емітентів. На жаль, можу обережно припустити, ще не скоро ми цього дочекаємося. Особливо з нинішніми міністрами фінансово-економічного блоку Кабміну.

Чесно скажу, вже боляче всіх останнім часом став діставати своїми гаслами і порожніми заявами міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Ось і цього разу на своїй сторінці у ФБ він написав: «Інвестиції розблоковані. Верховна Рада прийняла закон 1054-1, що дозволяє приватизацію всіх підприємств, крім стратегічних. Скоро ми завершимо погоджувати список з 800 підприємств для передачі на приватизацію». Ну, і додав, що таким чином влада намагається залучити інвесторів.

Як цього міністра пояснити, що прямі інвестиції – це не приватизація? Наші конкуренти можуть купувати українські підприємства, щоб їх закрити. Скільки вже ліквідували приватизованих об’єктів, а будівлі науково-дослідних центрів перетворили в торгово-розважальні центри?! Це до питання економічного прориву, якого ми ніяк не дочекаємося. І продовжуємо жити за рахунок кредитів МВФ і залучених коштів від розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Правда, на цьому тижні міністр фінансів О. Маркарова нас почула, мінфін почав різко скорочувати зростання позик за допомогою розміщення ОВДП.

Нарешті, дійшло, що в затухаючої економіці, пронизаної корупцією і казнокрадством, не можна так стрімко нарощувати боргове навантаження на українських платників податків, інакше, наприклад, кінцеве споживання в країні і зовсім скоротиться до самого мінімуму. Дочекалися, в ході першого в жовтні аукціону з продажу ОВДП мінфін залучив до держбюджету тільки 77,19 млн. грн., тобто більш ніж у 171 разів менше, ніж в ході попереднього аукціону, що відбувся тижнем раніше (тоді було продано держоблігацій на загальну суму понад 13 млрд. грн.). Але заспокоюватися рано, щось недобре ще може статися. Переконаний, в цій історії з розміщенням ОВДП не те що крапку – кому ставити рано, будемо уважно спостерігати.

Також як і в боротьбі з контрабандою поки оптимізм, по-моєму, зберігає тільки Прем’єр-міністр А. Гончарук. І, найімовірніше, лише тому, що щиро сподівається на лідерство самого Президента Ст. Зеленського з координації дій Кабміну, СБУ та прокуратури у цій боротьбі. Прем’єр-міністр також уточнив, що нова митниця тільки створюється, тому потрібно кілька тижнів, щоб перезавантажити середній кадровий склад (запустити цей оновлений орган, за його словами, можна приблизно з 1 листопада цього 2019 року). Відверто кажучи, здивувався, а потім мені сподобався оптимізм Прем’єра А. Гончарука і те, з якою впевненістю він називає конкретні прізвища відповідальних, дати і дедлайни. Особливо в контексті того, що нічого не буде робитися без координації з боку Президента, відповідно, вся відповідальність на ньому. Так і переможемо всіх?!

І ось в цих умовах українська влада не дозволять керівництву ЄС від нас відмовитися? І тому той же віце-прем’єр Д. Кулеба сміливо стверджує: «Бачу можливість прив’язати нас один до одного ще міцніше, після чого Євросоюзу буде набагато легше приймати рішення про членство України»?! Ну-ну…

Новини економіки