УІНП презентував базу даних про жертв польсько-українського конфлікту 1939-1947 років

Програмна інфраструктура наразі містить 2798 записів, які представлені окремими згадками про конкретні події та зафіксовані в архівному джерелі. Після переходу до конкретної події відкривається вікно, де міститься опис інформації, а також відсканована сторінка документа, в якому про неї йдеться. Інфраструктура містить і спеціальну карту та базу даних для обліку жертв.

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук у виступі на презентації зазначила, що народи, як і окремі люди, мають право на історичні емоції, а також право пам'ятати своїх загиблих, оплакувати їх і вимагати поваги до їхньої пам'яті.

"Але в часи геополітичної турбулентності ми не маємо права дозволити емоціям перекреслити наше спільне майбутнє… Ми не несемо особистої відповідальності за те, що відбувалося декілька десятиліть тому, але ми точно несемо відповідальність за те, якими будуть відносини між українцями та поляками через декілька десятиліть", – наголосила вона.

Верещук підкреслила, що історична пам'ять має спиратись на факти, архівні документи, професійну роботу істориків, а "кожна жертва, українська чи польська, заслуговує на встановлення імені, гідне вшанування і щиру людську молитву".

Читайте також: У питаннях національної пам’яті не можна залишатися тільки в обороні – Алфьоров

"Саме тому представлення сьогодні історико-географічної інфраструктури має значення, яке виходить далеко за межі одного наукового проєкту. Така інфраструктура допомагає переводити складну розмову з площини історичних та політичних звинувачень у площину документів, досліджень і конкретних людських доль", – зазначила заступниця керівника Офісу Президента.

Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич нагадав, що рівно два роки тому, 9 вересня 2024 року, Президент Володимир Зеленський і міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Польщі Радослав Сікорський на зустрічі в Києві домовилися, як ми можемо говорити про історію, про примирення, ексгумації та історичні дослідження.

"Ці троє людей рівно два роки тому визначили найпростіше рішення: говорімо про жертв, говорімо про імена, говорімо про християнське, цивілізаційне, європейське – як би ми це не називали – право на поховання. І саме тоді, рівно два роки тому, відбувся той прорив, продовження якого ми маємо сьогодні", – сказав Лукасевич.

У межах презентації відбулась також урочиста передача Галузевим державним архівом Служби зовнішньої розвідки України оригіналів 15 справ радянського періоду до Галузевого державного архіву Українського іституту національної пам’яті. Ці архівні документи мають допомогти дослідникам та історикам краще реконструювати події тих часів та зрозуміти роль НКВС у сіянні розбрату між українцями та поляками.

Як повідомляв Укрінформ, на Голосківському кладовищі у Львові під час ексгумаційно-пошукових робіт команда українських та польських фахівців ексгумувала останки 29 вояків Війська Польського та семи німецьких військових, які загинули восени 1939 року.

Суспільство