Литовський полковник розповів про чотири сценарії агресії РФ проти країн Балтії

Він пояснив, що першим сценарієм є гібридна війна, за прикладом подій 2014 року, коли були залучені підтримувані російським ГРУ та спецназом бойовики у формі без розпізнавальних знаків.

«Але цьому вторгненню передувала масштабна інформаційна кампанія та кібератаки. Тож вторгнення було лише продовженням цих початкових гібридних дій», – пояснив полковник, додавши, що з того часу Україна засвоїла багато уроків, і тепер Захід також готовий до такого сценарію.

За його словами, у Литві багато старших військових офіцерів, полковників розуміли цей сценарій, оскільки колись вивчали його з російських підручників.

«У цих підручниках вторгнення – це лише остання фаза, перед якою вже зроблено домашнє завдання… Росіяни завжди так роблять, і тепер з Telegram та іншими інструментами їм легко наймати когось за кілька сотень євро, щоб провезти контрабанду, підпалити якийсь завод або пошкодити пам'ятник», – заявив Ідзеліс.

На його переконання, Росія вже веде гібридну війну проти всієї Європи, про що, на його думку, добре знають європейські уряди.

Другим сценарієм, який литовські офіцери вивчали під час навчань, була «зміна свідомості місцевого населення через операції рефлексивного контролю».

«Кінцева мета полягає в тому, щоб російські танки зустрічали квітами, а не гранатометами», – пояснив командувач Литовської стрілецької спілки.

Третій сценарій – це енергетична блокада, розповів Ідзеліс, уточнивши, що Литва зробила все для припинення енергетичної залежності від РФ.

Водночас він зазначив, що деякі європейські країни «настільки залежні від російських вуглеводнів, що Москві легко проводити там операції впливу та шантажувати уряди».

«Четвертий сценарій – це несподівана та швидка атака. Наприклад, кілька тисяч російських військовослужбовців у цивільному одязі вночі прибувають до Литви на цивільних авто. Це супроводжуватиметься приблизно 400 «Шахедами», крилатими та балістичними ракетами десь о п'ятій годині ранку», – повідомив Ідзеліс.

Він вважає, що останній варіант несе найбільшу небезпеку, оскільки європейські країни, за його оцінками, не готові до захисту від такої кількості повітряних цілей.

За масованим повітряним ударом або одночасно з ним «може розпочатися повітряно-десантна операція, а потім конвенційний наступ за участю танків та БТРів», вважає полковник, який також зауважує, що у разі такого сценарію російська армія діятиме обережніше.

«Суто з військової точки зору вторгнення за участю менше 200 тис. військовослужбовців вздовж кількох напрямків просування (в Україні – ред.) було божевіллям, але росіяни все ж пішли на це, що виявилося для них великою помилкою», – наголосив він.

Полковник також нагадав, що Росія недооцінила опір України у перші дні повномасштабного вторгнення через хибні розвідувальні дані.

Читайте також: Україна має попереджати країни Балтії про дрони, що збилися з курсу – Міноборони Литви

«Справа в тому, що величезні суми грошей, витрачених на операції впливу в Україні в рамках підготовки до вторгнення, були просто вкрадені російськими маріонетками в країні», – заявив він.

Як повідомляв Укрінформ, командувач Литовської стрілецької спілки полковник Лінас Ідзеліс вважає, що Євросоюз має активніше підтримувати Україну, адже дозволити Росії перемогти на полі бою може призвести до подальшого нападу на країни Європи із примусовим залученням українського мобілізаційного ресурсу.

Фото: ЛСС

Світ