Тактика російської дезінформації, спрямована на ескалацію конфлікту

І якщо Західні країни легко виявляють і припиняють російські фейки, то в Росії питання свободи преси є риторичним. Наприклад, понад 15 років тому в під’їзді будинку на Лісовій вулиці в Москві була застрелена найзнаменитіша журналістка і правозахисниця свого часу — Ганна Політковська, яка без страху критикувала найвпливовіших людей країни, допомогла людям, які опинилися в тяжкому стані через війну в Чечні, та переконала терористів, які захопили театральний центр на Дубровці, дати воду заручникам.

Вбивство Політковської, без перебільшення, вразило не лише Росію, а й міжнародну громадськість, а його розслідування влада поставила на особливий контроль. Проте імена організаторів і виконавців злочину досі залишилися загадкою. Не притягнуто до відповідальності замовників убивств та багатьох інших правозахисників, журналістів та блогерів.

Все частіше у відкриті джерела просочується інформація про те, що журналісти зазнають силового пресингу з боку російських спецслужб. Також відомо про жорсткі обмеження на поширення онлайн-контенту, блокування та кримінальну відповідальність, до якої журналістів тепер залучають набагато частіше.

За останні 10 років законодавство у сфері масової інформації РФ змінилося так сильно, що навіть далекі від політичного порядку денного журналісти усвідомлюють небезпеку своєї роботи. Таким чином, у ситуації, що склалася, російська влада абсолютно безперешкодно поширює необхідну для реалізації імперських амбіцій агресора інформацію в російському інфопросторі. Але ні на Україну, ні на Західні країни подібні “зліплені” фейки не діють!

ASPI news інформувало, що усі засоби масової інформації, фейкові органи влади та бізнес в окупованих Донецьку та Луганську контролюються ФСБ Росії. Куратори з країни-агресора вказують журналістам про що і як саме вони мають писати. Також ми писали про те, що відеохостинг YouTube заблокував без попередження акаунти основних інформаційних ресурсів т.зв. “ДНР” та “ЛНР”.